Рішення № 36027049, 10.12.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.12.2013 Справа № 905/7911/13

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Займак Н.М. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш», м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Шевченківська», Донецька обл., Краснолиманський район, с. Рідкодуб

про: стягнення заборгованості у сумі 301709,59 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Дніпрополімермаш», м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Шевченківська», Донецька обл., Краснолиманський район, с. Рідкодуб про стягнення заборгованості у сумі 301709,59 грн., а саме 300000,00 грн. основного боргу, 3% річних у сумі 320,55 грн., пеню у розмірі 1389,04 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі - продажу №2602СХ від 26.02.2013р., додаток №2 до договору №2602СХ від 26.02.2013р., видаткові накладні №2915 від 29.03.2013р., №2914 від 29.03.2013р., довіреність №31 від 29.03.2013р., банківські виписки станом на 04.03.2013р., на 28.03.2013р.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Через канцелярію суду надав заперечення на позовну заяву № 276 від 22.11.2013 р. в якому повідомив про важкі метереологічні умови, що вплинуло на спроможність підприємства реалізувати власну продукцію належної якості. Просив надати можливість закінчити збір врожаю соняшника та кукурудзи та надати розстрочення погашення заборгованості до 31.01.2014 р. Жодних доказів на підтвердження наведеного у запереченнях від 22.11.2013 р. на надав.

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

26.02.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Дніпрополімермаш» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Шевченківська» (Покупець) був укладений договір купівлі - продажу №2602СХ (надалі Договір), відповідно до якого Продавець зобов’язується продати, а Покупець прийняти та оплатити культиватори К5, які надалі іменуються Товар. Означений договір підписаний сторонами без зауважень.

За умов п. 10.1. Договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 р., а в частині виконання Покупцем зобов’язань по оплаті за товар - до повного їх виконання.

За умов п. 2.1. Договору комплектація Товару та строк його поставки обговорені в Додатку №1 до Договору, що є його невід'ємною частиною. Поставка Товару Покупцю здійснюється Продавцем за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 147.

Виходячи з домовленості сторін за п. 2.2. Договору Товар передається Покупцю після проведення останнім всіх платежів за Товар на розрахунковий рахунок і, у відповідності до п.5.1. та графіку платежу, вказаному в Додатку №1 до Договору, з наданням наступних документів: накладних на товар; Податкових накладних на даний товар.

Зобов’язання Продавця по поставці Товару Покупцеві (а також передачі Покупцеві всіх супровідних документів на включаючи документи, що підтверджують якість товару) вважається виконаним з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі (момент поставки). Підпис уповноваженого представника Покупця на акті приймання-передачі засвідчується печаткою або штампом Покупця (п. 2.3. Договору).

Пунктами 3.1., 3.2. Договору визначено, що ціна на Товар встановлюється у українських гривнях та вказується в Додатку №1 до договору. Розрахунки за дійсним Договором здійснюються в національній валюті України, згідно Додатком № 1.

Згідно акту приймання-передачі, який є додатком № 2 до Договору сторони погодили, що Продавець передає, а Покупець приймає сільськогосподарську техніку – культиватор у кількості 2 шт. Означений акт приймання-передачі підписаний сторонами без зауважень.

29.03.2013 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 600000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 2915, 2914 належним чином засвідчені копії яких міститься у матеріалах справи.

Факт поставки товару та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача підтверджується відмітками на накладних № 2915, 2914 № 28 від 29.12.2010 р. від 29.03.2013 р. про отримання товару представниками відповідача за дорученнями № 31 від 29.03.2013 р., належним чином засвідчені копії яких міститься у матеріалах справи та засвідчено печаткою відповідача на підтвердження прийому товару.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов’язань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов’язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобов’язання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.

В свою чергу, за умов п. 5.1. Договору, Покупець зобов’язаний здійснити оплату за отриманий товар на користь Продавця за банківськими реквізитами, вказаними в договорі в 3 етапи:

1. перший авансовий платіж у розмірі 60000,00 грн. в строк до 05.03.2013 р.;

2. другий платіж у розмірі 240000,00 грн. у строк до 15.03.2013 р.

3. платіж у розмірі 300000,00 грн. у строк до 15.10.2013 р.

Згідно до наданих позивачем банківських виписок відповідачем проведено часткову оплату отриманого товару: 04.03.2013 р. оплачено позивачу 60000,00 грн., 28.03.2013 р. – 240000,00 грн. Таким чином, за матеріалів справи вбачається, та не заперечується відповідачем, факт невиконання умов п.п. 5.1. Договору в частині остаточного розмахування за отриманий товар.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором купівлі-продажу товару.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умов п. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Стаття 692 ЦК України визначає обов’язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач отриманий товар оплатив не в повному обсязі.

Загальна сума основної заборгованості на час розгляду справи становить 300000,00 грн. грн., тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у сумі 320,55 грн. відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення розміри 3% річних у розмірі 320,55 грн. за період з 16 по 28 жовтня 2013 р. суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 1389,04 грн. відповідно до п.6.1. Договору.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п 6.1. Договору у разі порушення Продавцем термінів поставки товару, передбачених цим Договором, він виплачує Покупцю пеню в розмірі 2й облікової ставки НБУ від суми поставленого товару, вказаного у додатку №1, за кожен день прострочення оплати.

Заявлену до стягнення розміри пеню у розмірі 1389,04 грн. за період з 16 по 28 жовтня 2013 р. суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Що стосується заявленого відповідачем у запереченнях, наданих через канцелярію суду 25.11.2013 р., клопотання про розстрочення погашення заборгованості до 31.01.2014 р., суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення або відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Підставою для розстрочки/відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом. Відповідачем не надано жодних доказів в обґрунтування заявленого клопотання. Таким чином, клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 530, 536, 549, 625, 627, 655, 692, 693 п.п.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216-218, 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш», м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Шевченківська», Донецька обл., Краснолиманський район, с. Рідкодуб про стягнення заборгованості у сумі 301709,59 грн., а саме 300000,00 грн. основного боргу, 3% річних у сумі 320,55 грн., пені у розмірі 1389,04 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Шевченківська» (84420, Донецька обл., Краснолиманський район, с. Рідкодуб, код ЄДРПОУ 31217615) на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» (49033, м. Дніпропетровськ, вул.Героїв Сталінграду, 147, код ЄДРПОУ 00218615) заборгованість у розмірі 300000,00 грн. основного боргу, 3% річних у сумі 320,55 грн., пені у розмірі 1389,04 грн., судовий збір у розмірі 6034,19 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко