Рішення № 36027023, 10.12.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.12.2013 Справа № 905/7988/13

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Займак Н.М. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Приватного підприємства «Стройтехно», Донецька область, м. Маріуполь

до відповідача: Житлово-комунального підприємства з ремонту та експлуатації житлового фонду Іллічівського району м. Маріуполя, Донецька область, м. Маріуполь

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився.

від відповідача: не з’явився.

Позивач, Приватного підприємства «Стройтехно», Донецька область, м. Маріуполь звернулось до господарського суду з позовом до Житлово-комунального підприємства з ремонту та експлуатації житлового фонду Іллічівського району м. Маріуполя, Донецька область, м. Маріуполь про стягнення заборгованості у сумі 21767,16 грн., а саме 20820,00 грн. основного боргу, 3% річних у сумі 884,70 грн., інфляційну складову у розмірі 62,46 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі - продажу № 3 від 07.05.2012 р., видаткові накладні № 26 від 08.05.2012 рахунок на оплату № 27 від 08.05.2012 р., довіреність № 290 від 08.05.2012 р., акт звіряння взаєморозрахунків від 07.05.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Через канцелярію суду 09.12.2013 р. надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву № 1086 від 27.11.2013 р. в якому визнав позовні вимоги у повному обсязі, просив розглянути справу без участі відповідача.

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

07.05.2012 р. між Приватним підприємством «Стройтехно» (Продавець) та Житлово-комунального підприємства з ремонту та експлуатації житлового фонду Іллічівського району м. Маріуполя (Покупець) був укладений договір купівлі - продажу № 3 (надалі Договір), відповідно до якого Продавець зобов’язується поставляти та передавати у власність цеглу та клапан-лючок (надалі Товар) Покупцю, а Покупець зобов’язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах цього Договору, згідно рахунків та накладних, що додаються. Означений договір підписаний сторонами без зауважень.

За умов п. 8.1. Договору він набирає сили з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2012 р.

Пунктом 1.2. визначено, що номенклатура, кількість, ціна одиниці товару та вартість партій, що належать до відвантаження, узгоджується Сторонами та зазначається в рахунках та накладних.

Згідно п. 2.1.2. Договору Продавець передає Покупцю наступні документи: рахунок –фактуру, вихідну накладну, податкову накладну та інші, узгоджені сторонами документи.

08.05.2012 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 20820,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 26, належним чином засвідчена копія якої міститься у матеріалах справи./P> P class="ps2">08.05.2012 р. позивачем виставлено рахунок № 27 відповідачу – Житлово-комунальну підприємству з ремонту та експлуатації житлового фонду Іллічівського району м. Маріуполя на оплату товару за Договором № 27 від 08.05.2012 р. на суму 20820,00 грн.

Факт поставки товару та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача підтверджується відміткою на накладній № 26 від 08.05.2012 р. про отримання товару представниками відповідача за дорученням № 290 від 08.05.2012 р., належним чином засвідчена копія якого міститься у матеріалах справи та засвідчено печаткою відповідача на підтвердження прийому товару.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов’язань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов’язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобов’язання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.

В свою чергу, Покупець зобов’язаний: здійснити оплату після отримання товару в оговорений сторонами строк (п. 2.2. Договору).

За умов п. 3.2. Договору формою оплати є безготівковий розрахунок в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця по факту поставки Товару протягом 30 днів з дати отримання.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором купівлі-продажу товару.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умов п. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Стаття 692 ЦК України визначає обов’язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач отриманий товар не оплатив.

Загальна сума основної заборгованості на час розгляду справи становить 20820,00 грн., тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення індексу інфляції у розмірі 62,46 грн. та 3% річних у сумі 884,70 грн. відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач при розрахунку суми 3% річних на суму простроченої оплати за період з 07.06.2012 р. по 06.10.2013 р. визначив, що відповідач прострочив оплату на 517 днів. Проте, за період з 07.06.2012 р. по 06.10.2013 р. відповідач прострочив оплату на 486 днів, а належний до стягнення розмір 3% річних на суму 20820,00 грн. основного боргу складає 830,69 грн.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 54,01 грн. задоволенню не підлягають.

Заявлені до стягнення розміри інфляційні втрати у розмірі 62,46 грн. за період з вересня 2012 р. по червень 2013 р. суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 530, 536, 549, 625, 627, 655, 692, 693 п.п.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216-218, 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Стройтехно», Донецька область, м. Маріуполь до Житлово-комунального підприємства з ремонту та експлуатації житлового фонду Іллічівського району м. Маріуполя, Донецька область, м. Маріуполь про стягнення заборгованості у сумі 21767,16 грн., а саме 20820,00 грн. основного боргу, 3% річних у сумі 884,70 грн., інфляційну складову у розмірі 62,46 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства з ремонту та експлуатації житлового фонду Іллічівського району м. Маріуполя (87524, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, буд. 217, код ЄДРПОУ 23598905) на користь Приватного підприємства «Стройтехно» (87523, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Сормовська, 8, код ЄДРПОУ 31971827) заборгованість у розмірі 20820,00 грн. основного боргу, 3% річних у сумі 830,69 грн., інфляційну складову у розмірі 62,46 грн., судовий збір у розмірі 1716,23 грн.

В вимогах в частині стягнення 3% річних у розмірі 54,01 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко