Рішення № 36023424, 06.12.2013, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/6789/13-ц

Провадження № 2/591/2365/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2013 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого-судді Янголя Є.В., при секретарі Дубініній Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк та Акціонерного товариства „Дельта банк про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу, матеріальної та моральної шкоди, встановлення факту наявності правовідносин,

в с т а н о в и в:

Позивачка просить стягнути з відповідачів на її користь заборгованість за договором банківського вкладу „Класичний № 004337/FDV74-12 від 30.01.2012 року, а саме: суму вкладу 10000 дол. США, відсотки 1104,30 дол. США, пеню за прострочення видачі вкладу 177 дол. США та пеню за прострочення видачі процентів 12,39 дол. США. Також просить стягнути з відповідачів 726,86 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 50000 грн. в рахунок відшкодування моральної коди. Крім того просить встановити факт наявності правовідносин між нею та ПАТ „Кредитпромбанк за договором банківського вкладу „Класичний № 004337/FDV74-12 від 30.01.2012 року.

Свої вимоги мотивує тим, що 28.10.2011 року між нею та ПАТ „Кредитпромбанк строком на 3 місяці кожний, тобто до 28.01.2012, були укладені два окремих договори строкового банківського вкладу фізичної особи «Класичний» № 004076/РВУ74-11 та № 004077/FDV74-11, відповідно до умов яких банк відкрив депозитні рахунки № 26302200407674 та № 26309200407774 і приймав від неї на ці рахунки грошові кошти в сумі по 5000 (пять тисяч) доларів США на кожний, а всього 10000 (десять тисяч) доларів США, з процентною ставкою 7,5% та відповідно 8% річних. При цьому, 28.10.2011 року, відповідно до заявок на переказ готівки № 459_1 та № 459_2 позивачкою фактично готівкою було внесено у касу Сумського відділення Харківської філії ПАТ «Кредитпромбанк» по 5000 (пять тисяч) доларів США, а всього 10000 доларів США.

30.01.2012 року у зв'язку з закінченням строку дії попередніх договорів від 28.10.2011 року, між позивачкою та ПАТ «Кредитпромбанк» був укладений договір строкового банківського вкладу фізичної особи «Класичний» № 004337/FDV74-12, відповідно до умов якого банк відкрив депозитний рахунок № 26306200433774 та прийняв від ОСОБА_1 на цей рахунок грошові кошти в сумі 10000 дол. США, строком на 6 місяців, а саме до 30.07.2012 року з процентною ставкою 8,2% річних. При цьому кошти в розмірі 10000 дол. США готівкою від позивачки не приймалися, а фактично були виписані дві заяви на видачу готівки № ТR.52972.17574.3 № ТR.52973.17576.3 від 30.01.2012 про виплату їй готівки у сумі по 5000 дол. в США, а всього 10000 дол. США за попередніми двома договорами від 28.10.2011, але ці кошти позивачкою фактично не отримувалися та одночасно була складена заява на переказ готівки № 459_14 від 30.01.2012 року, відповідно до якої кошти в сумі 10000 (десяти тисяч) доларів США позивачка внесла на депозитний рахунок вже за новим договором від 30.01.2012 року. Тобто фактично була здійснена банківська проводка «видачі-прийняття» коштів без фактичних їх видачі позивачці на руки та внесення нею до каси банківської установи.

Враховуючи, що у липні 2012 року новий договір аналогічного змісту не укладався, відповідно до умов п. 2.1 договору № 004337/FDV74-12_від 30.01.2013 року строк дії останнього автоматично продовжився до 30.01.2013 року.

11.06.2013, 15.07.2013 та 16.07.2013 року позивачка зверталася до ПАТ „Кредитпромбанк з заявами про повернення вкладу та відсотків, на що одержала відповіді зі змісту яких встановлено, що вищевказаний договір № 004337/FDV74-12 від 30.01.2012 (автоматично пролонгований до 30.01.2013) достроково припинено 01.11.2012 на підставі її заяви про дострокове розірвання договору, зареєстрованої в Харківській філії ПАТ «Кредипромбанк» за № 17036.1 від 29.10.2012, кошти за даним договором, що перебували на депозитному рахунку №26306200433774, одержані нею на підстави заяви на видачу готівки №ТR.56707.3247.38 від 01.11.2012, в зв'язку з чим їх повторна видача є неможливою. При цьому питання про припинення (розірвання) вищевказаного договору вона не ініціювала, кошти за зазначеним договором банківського вкладу не отримувала, будь кому іншому не надавала ніяких доручень на дострокове припинення договору та одержання коштів за договором банківського вкладу.

В подальшому їй стало відомо, що службові особи ПАТ „Кредитпромбанк підробили зазначену заяву від її імені про розірвання договору банківського вкладу та заяву про видачу готівки від 01.11.2012 року, після чого заволоділи коштами ПАТ „Кредитпромбанк, за що притягуються до кримінальної відповідальності в порядку кримінального судочинства.

Оскільки ПАТ „Кредитпромбанк не виконав свої зобовязання за договором банківського вкладу № 004337/FDV74-12 від 30.01.2012 року, просить стягнути суму вкладу в розмірі 10000 дол. США, відсотки за період з 01.08.2012 по 05.12.2013 року в розмірі 1104,30 дол. США та пеню відповідно до п. 7.3 ч.1 та ч.2 договору в розмірі 0,01 % від суми вкладу та процентів в розмірах 177 та 12,39 дол. США відповідно наданого розрахунку.

Також вважає, що неправомірними діями відповідача їй була завдана моральна шкода в розмірі 50000 грн., яка полягає в тому, що вона, будучи в стані вагітності втратила спокій, погіршилося її самопочуття, перестала нормально спати та відпочивати, порушилися нормальні життєві звязки, стосунки з членами родини та рідними.

Матеріальну шкоду обґрунтовує тим, що в звязку з протиправною поведінкою службових осіб ПАТ „Кредитпромбанк вона вимушена була нести затрати на заправку автомобіля при поїздці до Харківської філії ПАТ „Кредитпромбанк у м. Харків у розмірі 500 грн. 06 коп., оплачувати послуги банку у наданні копій договорів та інших банківських документів у розмірі 132 грн., оплачувати папір та копіювати документи при зверненні до суду в розмірі 79 грн. 80 коп., сплачувати 17 грн. при відправленні заяви до ПАТ „Кредитпромбанк.

Відповідно до повідомлень, розміщених на офіційному сайті ПАТ „Кредитпромбанк, а також з інших джерел позивачці відомо, що проводиться реорганізація ПАТ „Кредитпромбанк шляхом його обєднання з АТ „Дельта банк, а тому просить стягнути всі зазначені суми також і з АТ „Дельта банк.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали.

Представник відповідачів позов не визнав, вважає, що будь-які вимоги до АТ „Дельта банк не можуть бути задоволені, оскільки між позивачкою та цією юридичною особою не було ніяких договірних відносин та АТ „Дельта банк не є на час розгляду справи правонаступником ПАТ „Кредитпромбанк, ПАТ „Кредитпромбанк є діючим банком.

Відносно позовних вимог до ПАТ „Кредитпромбанк пояснив, що дійсно 28.10.2011 року між позивачкою та ПАТ „Кредитпромбанк строком на 3 місяці кожний, тобто до 28.01.2012, були укладені два окремих договори строкового банківського вкладу фізичної особи «Класичний» № 004076/РВУ74-11 та № 004077/FDV74-11, відповідно до умов яких банк відкрив депозитні рахунки № 26302200407674 та № 26309200407774 і приймав від неї на ці рахунки грошові кошти в сумі по 5000 (пять тисяч) доларів США на кожний, а всього 10000 (десять тисяч) доларів США, з процентною ставкою 7,5% та відповідно 8% річних. При цьому, 28.10.2011 року, відповідно до заявок на переказ готівки № 459_1 та № 459_2 позивачкою фактично готівкою було внесено у касу Сумського відділення Харківської філії ПАТ «Кредитпромбанк» по 5000 (пять тисяч) доларів США, а всього 10000 доларів США.

30.01.2012 року у зв'язку з закінченням строку дії попередніх договорів від 28.10.2011 року, між позивачкою та ПАТ «Кредитпромбанк» був укладений договір строкового банківського вкладу фізичної особи «Класичний» № 004337/FDV74-12, відповідно до умов якого банк відкрив депозитний рахунок № 26306200433774 та прийняв від ОСОБА_1 на цей рахунок грошові кошти в сумі 10000 дол. США, строком на 6 місяців, а саме до 30.07.2012 року з процентною ставкою 8,2% річних. При цьому кошти в розмірі 10000 дол. США готівкою від позивачки не приймалися, а фактично були виписані дві заяви на видачу готівки № ТR.52972.17574.3 № ТR.52973.17576.3 від 30.01.2012 про виплату їй готівки у сумі по 5000 дол. в США, а всього 10000 дол. США за попередніми двома договорами від 28.10.2011, але ці кошти позивачкою фактично не отримувалися та одночасно була складена заява на переказ готівки № 459_14 від 30.01.2012 року, відповідно до якої кошти в сумі 10000 (десяти тисяч) доларів США позивачка внесла на депозитний рахунок вже за новим договором від 30.01.2012 року. Тобто фактично була здійснена банківська проводка «видачі-прийняття» коштів без фактичних їх видачі позивачці на руки та внесення нею до каси банківської установи.

Враховуючи, що у липні 2012 року новий договір аналогічного змісту не укладався, відповідно до умов п. 2.1 договору № 004337/FDV74-12_від 30.01.2013 року строк дії останнього автоматично продовжився до 30.01.2013 року.

Не заперечує ту обставину, що службові особи ПАТ „Кредитпромбанк підробили заяву про розірвання договору банківського вкладу від імені позивачки та заяву про видачу готівки від 01.11.2012 року, після чого заволоділи коштами ПАТ „Кредитпромбанк, за що притягуються до кримінальної відповідальності в порядку кримінального судочинства.

Однак зазначив, що 01.02.2013 року між позивачкою та ПАТ „Кредитпромбанк був укладений інший договір банківського вкладу № 004868/FDV74-12 предметом якого також була сума 10000 дол. США. При укладенні цього договору також фактично була здійснена банківська проводка «видачі-прийняття» коштів без фактичних їх видачі позивачці на руки та внесення нею до каси банківської установи, позивачкою згідно квитанції № 380 від 01.02.2013 року було покладено на рахунок № 26305200486874 гроші в сумі 10000 дол. США, фактично ж позивачка ці кошти не вносила. Тобто фактично позивачка погодилася з тим, щоб гроші в сумі 10000 дол. США, які знаходилися на депозитному рахунку № 26306200433774 за договором банківського вкладу від 30.01.2012 року, знаходилися б на іншому рахунку за договором банківського вкладу від 01.02.2013 року. Тому вважає, що зобовязання за договором банківського вкладу від 30.01.2012 року припинилися при укладенні договору 01.02.2013 року.

Пояснив, що відповідно до роздруківки по рахунку в 2-му півріччі 2012 року позивачці були виплачені відсотки в сумі 28 дол. США.

Також вважає, що вимоги про стягнення моральної та матеріальної шкоди не підлягають задоволенню в звязку з відсутністю підстав.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.10.2011 року між нею та ПАТ „Кредитпромбанк строком на 3 місяці кожний, тобто до 28.01.2012, були укладені два окремих договори строкового банківського вкладу фізичної особи «Класичний» № 004076/РВУ74-11 та № 004077/FDV74-11, відповідно до умов яких банк відкрив депозитні рахунки № 26302200407674 та № 26309200407774 і приймав від неї на ці рахунки грошові кошти в сумі по 5000 (пять тисяч) доларів США на кожний, а всього 10000 (десять тисяч) доларів США, з процентною ставкою 7,5% та відповідно 8% річних. При цьому, 28.10.2011 року, відповідно до заявок на переказ готівки № 459_1 та № 459_2 позивачкою фактично готівкою було внесено у касу Сумського відділення Харківської філії ПАТ «Кредитпромбанк» по 5000 (пять тисяч) доларів США, а всього 10000 доларів США (т. 1 а.с.14-29).

30.01.2012 року у зв'язку з закінченням строку дії попередніх договорів від 28.10.2011 року, між позивачкою та ПАТ «Кредитпромбанк» був укладений договір строкового банківського вкладу фізичної особи «Класичний» № 004337/FDV74-12, відповідно до умов якого банк відкрив депозитний рахунок № 26306200433774 та прийняв від ОСОБА_1 на цей рахунок грошові кошти в сумі 10000 дол. США, строком на 6 місяців, а саме до 30.07.2012 року з процентною ставкою 8,2% річних (т.1 а.с.30, 35). При цьому кошти в розмірі 10000 дол. США готівкою від позивачки не приймалися, а фактично були виписані дві заяви на видачу готівки № ТR.52972.17574.3 № ТR.52973.17576.3 від 30.01.2012 про виплату їй готівки у сумі по 5000 дол. в США, а всього 10000 дол. США за попередніми двома договорами від 28.10.2011, але ці кошти позивачкою фактично не отримувалися та одночасно була складена заява на переказ готівки № 459_14 від 30.01.2012 року, відповідно до якої кошти в сумі 10000 (десяти тисяч) доларів США позивачка внесла на депозитний рахунок вже за новим договором від 30.01.2012 року. Тобто фактично була здійснена банківська проводка «видачі-прийняття» коштів без фактичних їх видачі позивачці на руки та внесення нею до каси банківської установи. Зазначені обставини визнаються сторонами та підтверджуються копіями заяв та квитанції (т.1 а.с. 36-38).

Враховуючи, що у липні 2012 року новий договір аналогічного змісту не укладався, відповідно до умов п. 2.1 договору № 004337/FDV74-12_від 30.01.2013 року строк дії останнього автоматично продовжився до 30.01.2013 року, що також визнається сторонами у справі.

11.06.2013, 15.07.2013 та 16.07.2013 року позивачка зверталася до ПАТ „Кредитпромбанк з заявами про повернення вкладу та відсотків, на що одержала відповіді зі змісту яких встановлено, що вищевказаний договір № 004337/FDV74-12 від 30.01.2012 (автоматично пролонгований до 30.01.2013) достроково припинено 01.11.2012 на підставі її заяви про дострокове розірвання договору, зареєстрованої в Харківській філії ПАТ «Кредипромбанк» за № 17036.1 від 29.10.2012, кошти за даним договором, що перебували на депозитному рахунку №26306200433774, одержані нею на підстави заяви на видачу готівки №ТR.56707.3247.38 від 01.11.2012, в зв'язку з чим їх повторна видача є неможливою. Зазначені обставини підтверджуються копіями листів (т.1 а.с. 46-64).

Відносно зазначених фактів було порушено кримінальне провадження, де позивачка має статус свідка (т.1 а.с. 115).

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка не зверталася до відповідача з заявою 29.10.2012 року про розірвання спірного договору банківського вкладу та не підписувала заяву про видачу готівки від 01.11.2012 року, що визнається представником відповідача та підтверджується копією вироку (т.2 а.с. 108-109).

Можливий факт заволодіння злочинним шляхом службовими особами ПАТ „Кредитпромбанк коштами цієї юридичної особи шляхом підроблення документів від імені позивачки не має значення для вирішення цивільного позову, оскільки правовідносини виникли між позивачкою та ПАТ „Кредитпромбанк.

01.02.2013 року між позивачкою ОСОБА_1 та ПАТ „Кредитпромбанк знову був укладений договір банківського вкладу № 004868/FDV74-12 на суму 10000 дол. США під 11 % річних строком до 02.05.2013 року (т.1 а.с. 39-44). В той же час фактично кошти згідно зазначеного договору не вносилися позивачкою, а була проведена банківська проводка прийняття коштів від неї в сумі 10000 дол. США, без фактичного внесення їх позивачкою до каси банківської установи, що підтверджується копією квитанції та визнається представником позивача.

Тому суд вважає, що при підписанні договору банківського вкладу між сторонами 01.02.2013 року, зобовязання ПАТ „Кредитпромбанк за договором банківського вкладу від 30.01.2012 року з приводу повернення суми вкладу 10000 дол. США були виконані, оскільки позивачка погодилася фактично на зарахування зазначеної суми на депозитний рахунок за договором від 01.02.2013 року.

Правовідносини, що склалися між сторонами, врегульовані укладеними договорами банківського вкладу, ст. ст. 509, 526, 530, 545, 1058-1061 ЦК України.

Тому позовні вимоги про стягнення суми вкладу в розмірі 10000 дол. США саме за договором банківського вкладу від 30.01.2012 року та пені, повязаної з неповерненням вкладу, не підлягають задоволенню.

В той же час підлягають стягненню невиплачені відсотки за період з 01.08.2012 року по 01.02.2013 року (дата виконання зобовязання за договором) в розмірі 413,37 дол. США та пеня, повязана з невиплатою відсотків, в розмірі 12,36 дол. США.

Розрахунок відсотків:

((10000х8,2%)х184 (дні))/365 = 413,37

Розрахунок пені:

(413,37х0,01%)х309 (днів) =12,36

Суд вважає, що представником відповідачів не доведено ту обставину, що позивачка отримала відсотки за договором 01.11.2012 року в розмірі 28 дол. США, посилаючись на виписку по особовому рахунку (т.1 а.с. 98-99), оскільки зазначена виписка не свідчить що саме позивачка отримала ці кошти.

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню з тих підстав, що право на таке відшкодування настає в лише разі, коли це прямо передбачено умовами укладеного між сторонами договору або спеціальним нормативно-правовим актом. Умовами ж укладеного між сторонами договору право на відшкодування моральної шкоди споживачу не передбачено.

Також не підлягає стягненню матеріальна шкода в звязку відсутністю підстав.

Вимоги до АТ „Дельта банк не підлягають задоволенню в звязку з відсутністю договірних відносин з зазначеною юридичною особою. Також позивачем не доведено, що АТ „Дельта банк є правонаступником ПАТ "Кредитпромбанк".

Питання про судові витрати суд вважає необхідним вирішити відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 197, 212-215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу в розмірі 425,73 дол. США, що станом на час винесення рішення еквівалентно 3402,86 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк на користь держави судовий збір в розмірі 33 грн. 66 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1334 грн. 79 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана особою, яка була присутня при оголошенні рішення суду протягом 10 днів з дня його оголошення а особою, яка не брала участі в розгляді справи, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду виготовлено 11 грудня 2013 року.

Суддя Янголь Є.В.