Рішення № 36021132, 01.10.2013, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/5788/13-ц

Провадження № 2/500/2778/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Грубіян Л.І.,

при секретарі Нєдовій Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного Товариства Українське Дунайське пароплавство про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 працювала в ПрАТ «УДП» з 1980 року на різних посадах.

На підставі наказу ПрАТ «УДП» № 355 від 19.12.2012 року була звільнена з роботи з 02.01.2013 року, згідно ст.38 КзпП України за власним бажанням в звязку з виходом на пенсію за віком.

В день звільнення підприємство не провело з нею остаточного розрахунку.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги, підтримав.

Представник відповідача позов визнав частково, не заперечував проти стягнення суми заборгованості за час затримки розрахунку відповідно до діючого законодавства.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Позивачка ОСОБА_1 на підставі наказу № 355 від 19.12.2012 року була звільнена з ПрАТ «УДП» з 02.01.2013 року, згідно ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням у звязку з виходом на пенсію за віком.

Остаточний розрахунок при звільненні в передбачені ст.116 КЗпП України строки відповідачем не здійснений.

Згідно зі змістом ст. ст. 116, 117 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Виходячи зі змісту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року № 100 у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку у звязку з затримкою розрахунку при звільненні він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Згідно із ч.2,п.8 ч.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995р .нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, що передували звільненню, проводиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

З матеріалів справи вбачається, що за листопад та грудень 2012 року, (повні два місяці, що передували звільненню) заробітна плата позивача становила: листопад - 2417,50 гривень, грудень 2417,50 грн., на місяць його дохід у цей період становив 4835,00 грн.(2417,50 +2417,50).

Середньоденна заробітна плата позивача склала 112 грн. 44 коп. (4835,00:43 робочих днів листопад 2012р. грудень 2012 р).

У січні 2013 року було 21 робочий день, у лютому 19 робочих днів, у березні 20 робочих днів, у квітні 22 роб. днів, у травні 9 робочих днів. Всього з 02.01.2013 року дня звільнення по день фактичного розрахунку з позивачем а саме по 17.05.2013 року було 91 робочих днів, які включаються у розрахунок при визначені розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Середній заробіток позивача за час затримки розрахунку з 02.01.2013 року по 17.05.2013р. мав складати 10232 грн. 04 коп. (91 роб. дн. х 112 грн. 44 коп.).

Таким чином, відповідач повинен виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 10232 грн. 04 коп., при цьому, відповідач має нарахувати і утримати із зазначеної суми прибутковій податок та інші обовязкові платежі (п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 229 гривень 40 копійок із зарахуванням його до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-64, 158, 197, 208, 209, 212 - 215, 218, 222, 367 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного Товариства «Українське Дунайське пароплавство» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Українське Дунайське пароплавство» (Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28, р/р № 2600508531105 філія «Укрексімбанк», м. Ізмаїл, МФО 328629, ОКПО 01125821, ІПН 011258215026) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 10232 грн. 04 коп. (десять тисяч двісті тридцять дві грн. 04 коп.) середнього заробітку за час затримки розрахунку з утриманням з вказаної суми всіх обовязкових платежів.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Українське Дунайське пароплавство» на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн.

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_2