Ухвала суду № 36020647, 04.11.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/4935/13 04.12.2013 04.11.2013 04.11.2013

Провадження №22-ц/784/3860/13

Головуючий першої інстанції: Медюк С.О.

Категорія -41 Доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

04 грудня 2013 р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів: Коломієць В.В.

Довжук Т.С.

із секретарем

судового засідання: Шпонарською О.Ю.

з участю:

позивачки - ОСОБА_4

відповідачки - ОСОБА_5

представника- ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_5 на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.10.2013 р., за

позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про вселення,

встановила:

05.09.2013 р. ОСОБА_4 звернулася з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про вселення в квартиру.

Позивачка зазначала, що вона є власницею ? частки житлової квартири АДРЕСА_1, але відповідачі не допускають її до належного їй житлового приміщення.

Посилаючись на ці обставини, позивачка просила про задоволення позову та її вселення в спірну квартиру.

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.10.2013 р постановлено про задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про припинення права власності позивачки на квартиру вважаючи, що суд необґрунтовано задовольнив її вимоги, незважаючи на відсутність доказів, які б свідчили про наявність правових підстав для вселення позивачки.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 5 ЦК України правовий статус майна та пов'язані з ним майнові права і обов'язки визначаються законодавством, яке діяло на час набуття права власності на майно.

Право власності на майно відбувається на підставах передбачених цивільним законодавством, а у випадках передбачених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду від 19.06.1992 р. шляхом його приватизації.

Згідно з вимогами ст.12 Зазначеного закону власник приватизованого житла має право користуватися та розпоряджатися квартирою на власний розсуд.

Порядок реалізації цих прав власника регулюється законодавством України.

Згідно вимогами ст. 48 Закону України «Про власність» власник вправі вимагати усунення будь-яких порушень його права, що не пов'язані з позбавленням права власності.

Такі ж гарантії захисту права передбачені і положеннями ст. 391 ЦК України.

Усунення перешкод щодо користування об'єктом права власності, який є житловим приміщенням, відбувається відповідно до положень житлового законодавства, тобто шляхом вселення, якщо про це заявлено відповідний позов.

З матеріалів справи та свідоцтва про право власності ( а.с.- 6) вбачається, що 28.03.1993 р. позивачка набула права власності на ? частки спірної квартири шляхом приватизації підчас перебування у шлюбі з ОСОБА_9

Після його смерті спадщину прийняли відповідачі у рівних частках та не допускають позивачку до квартири, чим створюють перешкоди до реалізації її права власності.

Суд повно та всебічно дослідив зазначені обставини, дав належну юридичну оцінку наявним доказам та прийшов обґрунтованого зібраними доказами висновку про порушення прав співвласника, яке не пов'язане з позбавленням права власності, застосувавши правові наслідки правопорушення, які відповідають дійсним обставинам справи та вимогам норм матеріального права.

Посилання відповідачки на те, що позивачка добровільно покинула квартиру та втратила правовий зв'язок з нею, є безпідставними, оскільки право власності є непорушним незалежно від користування цим майном.

Доводи апеляційної скарги про наявність підстав для припинення права позивачки на частку квартири не заслуговують на увагу, оскільки такого позову співвласником не будо заявлено і такі вимоги не були предметом судового розгляду.

Інші доводи також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують висновків суду щодо порушення права співвласника на користування майном та наявність підстав для вселення.

З врахуванням встановленого, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити, а рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.10.2013 р - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О.І. Галущенко

Судді: Т.С.Довжук В.В. Коломієць