Рішення № 36018493, 11.12.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 119/7028/13-ц

2/119/2614/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючої судді Блейз І.Г.,

за участю секретаря Копосової Н.І.

позивача ОСОБА_1

представників ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, треті особи АТ «СК «АХА Страхування», ОСОБА_5, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся із відповідним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 22 липня 2013 року сталася ДТП, внаслідок якої зіткнулися автомобіль позивача та автомобіль третьої особи ОСОБА_5, яким керував відповідач. Внаслідок цього автомобілю позивача завдано шкоду. Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача. Загальна сума майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить 26 384, 18 грн. Крім того, позивачу завдано моральну шкоду, яка складається з наступного. Моральну шкоду, завдану пошкодженням здоровя, позивач оцінює у 1733 грн, яку визначив виходячи з вартості придбаних ліків. Моральна шкода внаслідок відсутності транспортного засобу та додаткових транспортних витрат становить 500 грн. Моральна шкода, завдана внаслідок того, що було зіпсовано відпустку позивача, він та члени його родини були позбавлені можливості пересуватися особистим транспортом, оцінена позивачем у 1000 грн. Крім того, позивач зазнав моральну шкоду у звязку із тим, що змушений був продовжувати сплачувати за кредит, отриманий для придбання машини, однак не мав можливості нею користуватися. Дану моральну шкоду позивач оцінює у 5401 грн. Також позивач просить, крім матеріальної шкоди у розмірі 7022, 42 грн та моральної у розмірі 6401 грн стягнути витрати, повязані із збором та пересилкою документів для отримання страхового відшкодування та на оплату проведення оцінки вартості відновлюючого ремонту.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях (а.с.74-76)

Представником позивача додатково пояснено, що матеріальна шкода складається з наступних витрат: оплата за експертизу у розмірі 350 грн та комісії банку 12 грн, втрата товарного виду автомобілю у розмірі 4339, 42 грн, придбання ліків 1733 грн, придбання палива для пересування сторонніми ТЗ 500 грн, витрати на пересилання та отримання документів 88 грн. Розмір моральної шкоди позивачем визначено виходячи з розміру кредитних зобовязань, що він мав сплатити 2711 грн, 2690 грн, так моральні страждання, повязані із необхідності звертатися до лікувальних установив оцінено у 1000 грн, отже загальний розмір моральної шкоди становить 6401 грн.

Відповідач у судове засідання не зявилася, сповіщена належним чином. Надала письмові заперечення проти позову.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позовної заяви не визнав, пояснив,

що відповідачка має страховий поліс, отже застрахувала свою відповідальність, а тому не є

належним відповідачем. Крім того, чоловіком позивачки, який також мав права керування транспортним засобом ОСОБА_5, було направлено до страхової компанії заяву та документи для відшкодування шкоди позивачеві.

Інші учасники процесу та їх представники у судове засідання не зявилися, сповіщені належним чином.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 22 липня 2013 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю позивача та відповідача, внаслідок якої пошкоджено автомобіль позивача. Винною у ДТП визнано відповідача згідно постанови Феодосійського міського суду АРК від 06 серпня 2013 року (а.с.9-10, 15)

Автомобіль позивача GEELY, д.н. НОМЕР_1, який пошкоджено внаслідок ДТП, придбано позивачем відповідно до кредитного договору №525АІ10130426001 від 26.04.2013 року, що укладено між позивачем та ПАБ «Укрсоцбанк» (а.с.13)

Відповідно до умов кредитного договору транспортний засіб передано у заставу ПАТ «Укрсоцбанк» (а.с.12) та застраховано Приватним акціонерним товариством «Український страховий стандарт» (КАСКО) (договір №0111-1702-0091, а.с.77-85).

Згідно звіту Експертної компанії «Укравтоекспертиза» від 01.08.2013 року (а.с.17-38), вартість поновлюючого ремонту КТЗ становить 22044Ю 76 грн, величина втрати товарної вартості становить 4339, 42 грн.

Вартість проведеного дослідження складає 350 грн, що сплачено позивачем 29.07.2013 року (а.с.11). Крім того, позивачем сплачено 12 грн комісії банку.

Згідно пояснень позивача, він отримав страхове відшкодування, розмір якого становить вартість поновлюючого ремонту, від ПрАТ «Український страховий стандарт». Згідно довідки ФОП ОСОБА_6 (а.с.114)

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхування здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Тобто виходячи із суті такого страхування Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.

Судом встановлено, що між відповідачем та АТ « СК «АХА Страхування» укладено договір страхування цивільної відповідальності, що підтверджується Полісом №АС/6404659 (а.с.59, 72) Строк дії договору з 14 липня 2013 року по 13 липня 2014 року. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоровю становить 100 000 грн, за шкоду, заподіяну майну 50 000 грн, розмір франшизи складає нуль грн..

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно пункту 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013, № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, відповідно до статті 21 Закону N 1961-IV на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової

відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв'язку із цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі. Оскільки відповідно до статті 3 Закону N 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону N 1961-IV обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону N 1961-IV обов'язку з'ясовується судом першої інстанції, у зв'язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик. При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.

Відповідач заперечує проти стягнення з неї щкоди, посилаючись на поліс.

Згідно довідки від 05.12.2013 року (а.с.113), страхову компанію «АХА Страхування» було повідомлено про ДТП та надано відповідні документи.

Згідно із ст. 23.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відшкодовується страховиком, є:шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Статтею 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно із ст. 32.7 вказаного вище Закону, шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу страховик не відшкодовує.

Згідно умов договору добровільного страхування транспортного засобу, укладеному між позивачем та ПрАТ «Український страховий стандарт» (п.24.13.4), втрати товарного вигляду транспортного засобу страховиком не відшкодовуються.

Відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та умов вказаного вище договору не підлягають відшкодуванню витрати на оплату проведення оцінки шкоди.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати у звязку із ДТП, які складають розмір матеріальної шкоди та не підлягають відшкодуванню жодним страховиком, а саме, витрати на оплату оцінки шкоди та втрати товарного вигляду, що становлять 4339,42 грн та 350 грн, та комісія банку у розмірі 12 грн, а загалом 4701,42 грн.

Витрати на лікування не підлягають стягненню з відповідача, оскільки їх відшкодування є обовязком страховика, який застрахував відповідальність відповідача, та позивач не позбавлений права звернутися із даними вимогами до АТ «АХА Страхування».

Суд також не вбачає правових підстав для задоволення вимог у частині стягнення транспортних витрат, оскільки дані витрати повязані із виконанням позивачем своїх службових обовязків, згідно його пояснень, та не мають жодного відношення до дорожньо-транспортної пригоди.

Суд не приймає до уваги пояснення позивача з цього приводу, що він був зобовязаний користуватися іншими транспортними засобами у звязку із пошкодженням його ДТП, оскільки це не має правового значення для вирішення даного спору.

Суд також не вбачає правових підстав для стягнення 88 грн поштових витрат, оскільки згідно наданих позивачем поштових документів неможливо встановити, що відправлення повязані із листуванням з приводу ДТП. Опис вкладення зазначено тільки як «документи» (а.с.7-8).

Відповідно до ст 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Частиною другою вказаної статті передбачено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Статтею 22 Закону про цивільну відповідальність передбачено, що потерпілому відшкодовується моральна шкода, спричинена пошкодженням здоровя.

Згідно із ст. 26-1 вказаного вище Закону, страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Судом встановлено, що у звязку із ДТП позивач зазнав шкоду здоровю та проходив лікування (а.с.91-92)

Відповідно до ст. 31 ЦПК України, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, до початку розгляду справи по суті шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підстав позову. Оскільки позовна заява, відповідно до положень ст. 119 ЦПК України, повинна бути подана у письмовій формі, будь-які зміни щодо позову також належить виконувати письмово.

Позивачем у поясненнях уточнено, що шкода, завдана здоровю, оцінена ним у 1000 грн.

Таким чином, ліміт відповідальності АТ «АХА Страхування» за моральну шкодую, спричинено здоровю, становить 2500 грн., а тому моральна шкода у звязку із пошкодженням здоровя у розмірі підлягає відшкодуванню страховиком, та дану шкоду позивач не позбавлений права отримати від страхової компанії у разі заявлення відповідних позовних вимог. Отже відсутні підстави для стягнення моральної шкоди, повязаної із пошкодженням здоровя

Згідно із ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справу у межах заявлених позовних вимог.

Позовні вимоги до Ат «АХА «Страхування» позивачем ані про відшкодування матеріальної, ані про відшкодування моральної шкоди, не заявлено.

Враховую обставини справи, суд дійшов висновку, що у звязку із пошкодженням майна позивача, пошкодженням нової машини позивач зазнав моральних страждань. Крім того, про наявність моральних страждань свідчить також та обставина, що наслідком дорожньо-транспортної пригоди є стрес, який зазнав позивач. Крім того, у його автомобілі, яким він керував, знаходилися члени його родини, тобто близькі йому люди, які також постраждали від ДТП, що також є підставою для хвилювань з боку позивача.

Розмір моральної шкоди у такому випадку суд визначає у 1000 грн.

Вказані вище обставини завданої моральної шкоди не відносяться до відповідальності страховика, а тому піддягають відшкодуванню з боку відповідача.

Вказані вище обставини свідчать про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи відповідачем змінено прізвище у звязку із укладенням шлюбу (а.с.100).

Відповідно до ст 88 ЦПК України, суд здійснює розподіл судових витрат та вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір на користь держави, оскільки позивач є особою, що звільнена від сплати судового збору, за вимоги матеріального характеру у розмірі 229,40 грн, та за вимоги нематеріального характеру 229,40 грн

Повний текст рішення складено 12 грудня 2013 року.

Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_3, у відшкодування матеріальної шкоди 4701,42 грн, у відшкодування моральної шкоди 1000 грн, а загалом 5701, 42 грн (пять тисяч сімсот одну грн. 42 коп)

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, на користь держави судовий збір у розмірі 458, 80 грн. (реквізити для перерахування: отримувач коштів державний бюджет м. Феодосія, 22030001, код одержувача (код за ЄДРПОУ) 37986011, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України в АРК, м. Сімферополь, код банку одержувача (МФО) 824026, рахунок отримувача 31216206700024, Феодосійський міський суд, код ЄДРПОУ суду 02897135).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим м. Феодосія через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя (підпис)І.Г.Блейз

З оригіналом згідно суддя секретар