РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 116/5545/13-ц
Провадження № 2/116/2573/13
05.12.2013 рокум. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кулішова А.С., при секретарі судового засідання Аджиєвій А.Ш., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ПрАТ «НФСК «Добробут» про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим із позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, у розмірі 11774,36 грн. і відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок дії джерела підвищено небезпеки, у розмірі 50000,00 грн. (з урахуванням уточнення).
Позов мотивовано тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини відповідача, був пошкоджений транспортний засіб позивача, що призвело до заподіяння йому матеріального збитку і душевних страждань, які позивач поніс через пошкодження його майна і з якими він повязує вимогу про відшкодування моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, надали пояснення по суті спору.
Відповідач в судовому засіданні 05.11.2013 року заперечував проти позову в частині відшкодування моральної шкоди, в судові засідання, призначені на 20.11.2013 року і 05.12.2013 року не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, причин неявки не вказав.
Оскільки матеріали справи містять достатньо доказів для зясування обставин у справі, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача.
Заслухавши осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно із постановою судді Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 03.06.2013 року у відповідач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, при цьому встановлено, що 19.05.2013 року о 21:50 ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Свобода, 19 в с. Кольчугине Сімферопольського району порушив вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху України і скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «ДЕУ Нексія», реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить позивачу у справі.
Згідно зі звітом по визначенню вартості відновлювального ремонту від 04.06.2013 року №31-0217 розмір матеріальної шкоди, завданої володільцю автомобіля марки «ДЕУ Нексія», реєстраційний номер НОМЕР_2, становить 11774,36 грн.
Разом із тим, згідно із повідомленням Моторного (транспортного) страхового бюро України, цивільна відповідальність власника автомобіля ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, у період з 19.09.2012 року по 18.09.2013 року була застрахована на підставі договору першого типу АВ9898438 між0 ОСОБА_3 (страхувальник) і ПрАТ «НФСК «Добробут» (страховик): ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становить 50000,00 грн., франшиза 0 грн.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв'язку із цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.
Вказану правову позицію висловлено також у пункті 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».
Вимог до страховика позивач не заявив, не зважаючи на те, що таке право розяснювалось йому та представнику під час судового розгляду.
Розмір франшизи (тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування) становить 0 грн.
За вказаних обставин, вимоги про стягнення матеріальної шкоди, заявлені до ОСОБА_2, задоволенню не підлягають.
Статтею 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Позивач повязує свої вимоги про відшкодування моральної шкоди із душевними стражданнями, яких він зазнав у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна. Шкоду здоровю позивачу та членам його родини безпосередньо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди не завдано: таких доказів сторонами не надано і судом не встановлено.
Моральна шкода, про стягнення якої просить позивач, не може бути відшкодована в порядку, визначеному Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки статтею 26-1 цього Закону передбачено виплату матеріальної компенсації моральної шкоди потерпілому, який зазнав ушкодження здоровя.
Враховуючи обсяг матеріального збитку, завданого позивачу, і те, що протиправні дії відповідача потягнули тривалі вимушені зміни і обумовили необхідність докласти зусилля для організації побуту і відновлення майна позивача, відсутність з боку відповідача спроб врегулювання спору в позасудовому порядку, суд вважає належним розміром компенсації моральної шкоди у спірних відносинах суму у 1000 грн.
Приймаючи до уваги часткове задоволення вимог про стягнення моральної шкоди, суд, керуючись статтею 88 ЦПК України вважає можливим стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі, що дорівнює ставці судового збору, сплаченого при зверненні до суду, за вимогами немайнового характеру.
Керуючись статтями 88, 214, 215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ПрАТ «НФСК «Добробут» про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок ДТП задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 матеріальну компенсацію моральної шкоди у розмірі 1000,00 (одна тисяча) грн.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять грн. 70 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим.
В судовому засіданні 05.12.2013 року оголошу вступну і резолютивну частини рішення, рішення у повному обсязі складено 06.12.2013 року.
Суддя
Судове рішення № 36018153, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 05.12.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 116/5545/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: