Постанова № 36016764, 04.12.2013, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/2612/13-а

провадження № 2-а/710/99/2013

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.12.2013 року Шполянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді: Кравчука В.М.

за участю секретаря: Ткаченко В.Б.

представника позивачки: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шпола Черкаської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держземагентства у Черкаській області про оскарження рішення (дій, бездіяльності) субєкта владних повноважень, -

в с т а н о в и в :

позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом, який підтримав в судовому засіданні її представник ОСОБА_1 і просив визнати протиправною відмову Головного управління Держземагентства у Черкаській області про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2,00 га у приватну власність під ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Липянської сільської ради Шполянського району Черкаської області, зобовязати відповідача надати позивачці ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2,00 га у приватну власність в адміністративних межах Липянської сільської ради Шполянського району Черкаської області під ведення особистого селянського господарства.

Позовні вимоги представник позивачки мотивував тим, що 12 квітня 2013 року позивачка ОСОБА_2 звернулася з заявою до Головного управління Держземагентства у Черкаській області, надавши при цьому всі необхідні документи про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2,00 га в приватну власність під ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Липянської сільської ради Шполянського району Черкаської області, однак 23.04.2013 р. їй було відмовлено в наданні вказаного дозволу, на тій підставі, що подані матеріали не відповідають вимогам ст. 118 ЗК України. Позивачка звернулася до відповідача з приводу надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2,00 га в приватну власність, де їй було надано перелік документів, необхідний для отримання дозволу на розробку проекту. 12 квітня 2013 року позивачкою було надано відповідачу заяву на імя в.о. начальника Головного управління Держземагентства у Черкаській області про надання їй дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2,00 га у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, довідку Липянської сільської ради про те, що позивачка не використала своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, висновок-погодження від 9 квітня 2013 року про надання земельної ділянки із земель запасу та резерву для ведення особистого селянського господарства з якого вбачається, що Липянська сільська рада Шполянського району не заперечує про надання у власність позивачці земельної ділянки площею 2,00 га, довідку Липянської сільської ради про те, що позивачка у власності земельної ділянки не має, схему розміщення земельної ділянки із земель державної власності (землі запасу) в межах Липянської сільської ради, ситуаційний план розміщення земельної ділянки, яка намічається до надання позивачці для ведення особистого селянського господарства, ситуаційний план розміщення земельної ділянки, яка намічається до відведення позивачці для ведення особистого селянського господарства, обгрунтування розмірів земельної ділянки площею 2,00 га. Тобто, позивачкою було надано відповідачу всі належні документи, згідно наданого відповідачем переліку, які необхідні для отримання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у приватну власність, проте відповідач безпідставно відмовив позивачці в наданні дозволу, посилаючись на ст. 118 ЗК України без будь-яких мотивів. Враховуючи вказані обставини, він вважає відмову відповідача протиправною і такою, що не відповідає вимогам закону, тому просив позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача - Головного управління Держземагентства у Черкаській області ОСОБА_3 позов не визнав і в запереченні на позов вказав, що в квітні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до Головного управління з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності площею 2,00 га у власність за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Липянської сільської ради Шполянського району за межами населеного пункту для ведення особистого селянського господарства, проте в додатках до заяви була відсутня довідка про кількісні та якісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель між власниками і користувачами (за даними форми 6-зем), що унеможливлювало прийняття рішення з порушеного питання, про що ОСОБА_2 було поінформовано листом Головного управління від 23.04.2013 року №281/03-02-30. Враховуючи вказані обставини, просив в задоволенні позову відмовити, а справу розглядати без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що згідно наданого відповідачем переліку документів, необхідних для отримання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, у відповідності до ст. 118 ЗК України, 12 квітня 2013 року позивачкою ОСОБА_2 було надано відповідачу заяву на імя в.о. начальника Головного управління Держземагентства у Черкаській області про надання їй дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2,00 га у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, довідку Липянської сільської ради про те, що позивачка не використала своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, висновок-погодження від 9 квітня 2013 року про надання земельної ділянки із земель запасу та резерву для ведення особистого селянського господарства з якого вбачається, що Липянська сільська рада Шполянського району не заперечує проти надання у власність позивачці земельної ділянки площею 2,00 га, довідку Липянської сільської ради про те, що позивачка у власності земельної ділянки не має, схему розміщення земельної ділянки із земель державної власності (землі запасу) в межах Липянської сільської ради, ситуаційний план розміщення земельної ділянки, яка намічається до надання позивачці для ведення особистого селянського господарства, ситуаційний план розміщення земельної ділянки, яка намічається до відведення позивачці для ведення особистого селянського господарства, обгрунтування розмірів земельної ділянки площею 2,00 га.

Незважаючи на наданий позивачкою ОСОБА_2, згідно переліку, пакет документів для розробки проекту відведення земельної ділянки, позивачці було надано відповідь №281/03-02-30 від 23.04.2013 року, в якій вказано, що Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області розглянуто заяву за вх. №289 від 18.04.2013 року про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2,00 га в приватну власність під ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Липянської сільської ради Шполянського району Черкаської області, подані матеріали не відповідають ст. 118 Земельного кодексу України.

Згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до пункту 6-1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 року №445, із змінами внесеними Указом Президента України від 29.12.2012 №770, Держземагентство України передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб. Згідно наказу Мінагрополітики України від 25.01.2013 №40 «Про внесення змін до наказу Мінагрополітики України від 10.05.2012 №258», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.02.2013 за №260/11792, внесено зміни до Положення про Головні управління Держземагентства в областях, згідно пункту 4.32 якого, Головні управління Держземагентства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Вивчивши надану відповідачем відповідь позивачці ОСОБА_2 №281/03-02-30 від 23.04.2013 року, слід зазначити, що дана відповідь є необґрунтованою, не містить жодних розяснень з приводу прийнятого рішення, не конкретизовано в чому саме наданий позивачкою пакет документів для розробки проекту відведення земельної ділянки не відповідає вимогам ст. 118 ЗК України.

З аналізу ст. 118 ЗК України вбачається, що Головне управління повинно було розглянути заяву позивачки ОСОБА_2 у місячний строк і дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні, лише з підстав, визначених в частині 7 даної статті. Надана відповідачем відмова не вмотивована та не містить посилання на підстави, вичерпний перелік яких визначений ч. 7 ст. 118 ЗК України, через які позивачці не було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Пунктом 2.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що за наслідками розгляду справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб'єктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо) господарський суд залежно від характеру спору може зобов'язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмета спору.

Водночас суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі - продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

Відтак, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши та оцінивши їх у єдності і сукупності, виходячи з встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог і вважає за необхідне визнати відмову Головного управління Держземагентства у Черкаській області про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2,00 га у приватну власність під ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Липянської сільської ради Шполянського району Черкаської області протиправною та зобовязати Головне управління Держземагентства у Черкаській області розглянути заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2,00 га у приватну власність, і у відповідності до ч. 7 ст. 118 ЗК України, прийняти відповідне мотивоване рішення.

На підставі викладеного, ст. ст. 118, 122 Земельного кодексу України, Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом ПУ від 08.04.2011 року №445, із змінами внесеними Указом ПУ від 29.12.2012 №770, Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", керуючись ст.ст. 2, 6, 19, 71, 158, 161-163, 186 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_2 до Головного управління Держземагентства у Черкаській області про оскарження рішення (дій, бездіяльності) субєкта владних повноважень задоволити частково.

Визнати відмову Головного управління Держземагентства у Черкаській області про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2,00 га у приватну власність під ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Липянської сільської ради Шполянського району Черкаської області - протиправною.

Зобовязати Головне управління Держземагентства у Черкаській області розглянути заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2,00 га у приватну власність в адміністративних межах Липянської сільської ради Шполянського району Черкаської області під ведення особистого селянського господарства, у відповідності до ч. 7 ст. 118 ЗК України, і прийняти відповідне мотивоване рішення.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Суддя В.М. Кравчук