Рішення № 36016378, 05.12.2013, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/2492/13-ц

Провадження №2/713/873/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2013 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Кириляк А.Ю., з участю секретаря Матейчук Л.Ю., за участь представника позивача ОСОБА_1 за участю представника служби у справах дітей Вижницької РДА ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця цивільну справу за позовом ПАТ КБ Приватбанк до ПАТ КБ Приватбанк до ОСОБА_3 , ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_8, ОСОБА_9, служба у справах дітей Вижницької РДА про виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ КБ ПриватБанк звернулася в суд з позовом доКозлан ОСОБА_10 , ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_8, ОСОБА_9, служба у справах дітей Вижницької РДА про виселення.

В позові вказував, що Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3 21.12.2007 р. уклали кредитний договір №CVVWGA00000082 . Відповідно до п. 1.1. кредитного договору Банк зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 20000,00 доларів США строком до 20.12.2027 р., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і відповідач 21.12.2007 р. уклали договір іпотеки №№CVVWGA00000082.

Згідно з п. 35.3 договору іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 88,80, житловою площею 60,30 кв.м, який розташований за адресою: Чернівецька обл., Вижницький р-н, с. Чорногузи, вул. 9 Травня, буд. 1а. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Свої зобов'язання за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит в розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

Згідно зі статями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

ОСОБА_3 не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за 1 кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, у порушення зазначених норм закону та умов договору, Відповідач зобов'язання за Кредитним договором не виконав.

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та 30.06.2009 року суд виніс рішення, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок, загальною площею 88,80, житловою площею 60,30 кв. м, який розташований за адресою: Чернівецька обл., Вижницький р-н, с. Чорногузи, вул. 9 Травня, буд. 1а, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570).

Відповідно до ст. 40 ЗУ "Про іпотеку" та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Вище вказані обставини підтверджуються письмовим повідомленням, які надіслані відповідачем

Таким чином, відповідач та усі інші мешканці підлягають виселенню з житлового дому, розташованого за адресою: Чернівецька обл., Вижницький р-н, с. Чорногузи, вул. 9 Травня, буд. 1а.

Згідно з інформацією, що міститься в довідці про склад сім'ї за адресою: м Чернівецька обл., Вижницький р-н, с. Чорногузи, вул. 9 Травня, буд. 1а зареєстровані: ОСОБА_3, 04.09.1965 р/н, ОСОБА_4, 15.05.1992 р/н, ОСОБА_11, 15.09.1942 р/н., ОСОБА_6, 19.02.1970 р/н., ОСОБА_7, 15.12.1989 р/н., ОСОБА_8, 20.08.2012 р/н. та ОСОБА_9, 25.10.2008 р/н. Просили виселити ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які зареєстровані та/або проживають у будинку (предмет іпотеки), розташованого за адресою: Чернівецька обл., Вижницький р-н, с. Чорногузи, вул. 9 Травня, буд. №1 «а», а також стягнути судові витрати по справі .

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала просила його задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про місце, день та годину слухання справи належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Вижницької РДА ОСОБА_2 щодо задоволення позову покладався на розсуд суду, однак вважав, що діти не повинні залишатися без житла, оскільки порушуються права дітей.

Представник малолітніх, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилися, будучи належно повідомленими про місце, день та годину слухання справи, причину неявки суду не повідомили.

Суд, заслухавши представника позивача представника третьої особи ОСОБА_2, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 30.06.2009 року позов ЗАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_3, про звернення стягнення задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №CVVWGA00000082 від 21.07.2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, на предмет іпотеки та 30.06.2009 року суд виніс рішення, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок, загальною площею 88,80, житловою площею 60,30 кв. м, який розташований за адресою: Чернівецька обл., Вижницький р-н, с. Чорногузи, вул. 9 Травня, буд. 1а, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570). В задоволенні позовних вимог в частині звернення стягнення на земельну ділянку загальною площею 0,50 га. та на виселення відповідача, який зареєстрований та проживає в будинку, розташованому за адресою с. Чорногузи, вул. 9 Травня, буд. 1а, Вижницького району Чернівецької області, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Вижниця. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати. Рішення набрало законної сили.

У рішенні зазначено, що позивачем ЗАТ КБ ПриватБанк суду не було надано відомостей про наявність письмової вимоги про добровільне звільнення відповідачем жилого приміщення, у звязку з чим позовні вимоги ЗАТ КБ ПриватБанк в частині виселення відповідача задоволенню не підлягають.

Згідно з положеннями ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.4 ст.9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Згідно ч.1 ст.109 ЖК УРСР виселення з займаного приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.109 ЖК УРСР звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Статтею ст.35 ч.1 ЗУ Про іпотеку, встановлено, що в разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Таким чином, законодавець зазначив необхідною умовою початку звернення стягнення на предмет іпотеки, надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення.

Статтею 39 ЗУ Про іпотеку передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Разом з тим, в ч.1 ст.40 ЗУ Про іпотеку зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У ч.ч.2, 3 ст.40 ЗУ Про іпотеку встановлено певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч.3 ст.109 ЖК України.

Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч.1 ст.35 Закону України Про іпотеку.

Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася в 1997 році відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном , на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.316, 317, 319, 321 ЦК України).

Гарантуючи захист права власності , закон надає власнику право вимагати усунення, будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України,

Об»єктом права власності особи може бути , зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст. 379, 382 ЦК України).

Права власника житлового будинку квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім*ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав , передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.156 ЖК України з урахуванням положень ч.1 ст.405 ЦК України члени сім*ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

З матеріалів справи вбачається, що повідомлення надіслано 16.08.2013 року відповідачам і вони його отримали 19.08.2013 року, що підтверджується копіями поштових повідомлень, однак у передбачений тридцятиденний строк ними не виконана.

З копії довідки виконавчого комітету Чорногузівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області 1452 від 14.08.2013 року вбачається, що в с. Чорногузи по вул. 9 Травня, буд. 1а, Вижницького району Чернівецької області зареєстровані та проживають ОСОБА_3, 04.09.1965 р/н, ОСОБА_4, 15.05.1992 р/н, ОСОБА_11, 15.09.1942 р/н., ОСОБА_6, 19.02.1970 р/н., ОСОБА_7, 15.12.1989 р/н., ОСОБА_8, 20.08.2012 р/н. та ОСОБА_9, 25.10.2008 р/н.

Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов'язки сторін. Всі ці складові могли бути з'ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ст. 10 ЦПК, всебічне і повне з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності. Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню повністю.

З огляду на викладене підлягають виселенню з житлового будинку , розташованого в с. Чорногузи по вул. 9 Травня, буд. №1 «а» Вижницького району Чернівецької області всі особи, які там зареєстровані - відповідачі у справі , враховуючи той факт, що не мають права власності на спірний будинок, а є лише зареєстрованими у ньому.

Це підтверджено дослідженими в суді належними доказами.

На підставі наведеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення із стягненням з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь позивача понесених ним судових витрат у відповідності до ст.88 ЦПК України.

На підставі ст.ст.35, 39-40 ЗУ Про іпотеку, ст.ст.9, 109 ЖК України, ст.7 ЗУ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 61, 64, 88, 169, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» - задовольнити .

Виселити ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які зареєстровані та/або проживають у будинку (предмет іпотеки), розташованого за адресою: Чернівецька обл., Вижницький р-н, с. Чорногузи, вул. 9 Травня, буд. №1 «а»

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рах. №64993919400001, МФО 305299 судовий збір в сумі 114,70 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: ОСОБА_12