Рішення № 36016336, 03.12.2013, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 2/714/300/13

ЄУН 714/948/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р. Герцаївський районний суд Чернівецької області

в складі :

головуючого-судді ОСОБА_1секретар ОСОБА_2 з участю представниці позивачаОСОБА_3 відповідачаОСОБА_4розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Герца цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 26 лютого 2006 року між закритим акціонерними товариством комерційний банк «ПриватБанк» правонаступником якого є позивач та ОСОБА_4, тобто відповідачем було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 1000 гривень у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Оскільки відповідач свої зобовязання за договором належним чином не виконує, то станом на 31 серпня 2013 року за ним створилася заборгованість на суму 23828,63 грн., яку банк просив стягнути з останнього, а також витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та суду пояснила, що між ПриватБанком і відповідачем 26 лютого 2006 року було укладено кредитний договір за умовами якого його складовою були Умови і правила надання банківських послуг. На підставі вказаного договору, відповідачем було отримано кредит у розмірі 1000 грн. у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку, а в подальшому відповідачу було збільшено кредитний ліміт до 4500 грн. на порушення Умов, відповідач з травня 2007 року свої зобовязання щодо погашення кредиту та відсотків не виконує, у звязку із чим за ним створилася заборгованість в сумі 23828,63 грн. яку просила стягнути з останнього та судовий збір.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав про що надав суду письмове заперечення. У своєму поясненні послався на те, що дійсно 21 березня 2006 року отримав кредитну картку від позивача з кредитним лімітом у сумі 1000 грн., а згодом такий кредитний ліміт було збільшено до 4500 грн. За час користування кредитною карткою допустив деякі прострочення по кредиту, проте 7 травня 2007 року ним було повністю погашено усю суму заборгованості по кредиту. Його подальші звернення до Банку щодо продовження дії договору та збільшення кредитного ліміту були залишенні без задоволення, а відтак, жодної іншої оновленої кредитної картки ним отримано не було й тому ніяких грошей з картки не знімав, а про таке дізнався лише за наслідками звернення Банку з позовом щодо нього до суду. Окрім цього, Умови і правила надання банківських послуг ним не підписані тай сам позивач пропустив строк позовної давності щодо звернення з позовом до суду.

Суд, заслухавши пояснення представниці позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 лютого 2006 року закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 уклали договір, за яким позичальник одержав кредит у розмірі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом і на умовах його повернення у строк, що відповідає строку дії платіжної картки (а.с. 4, 8-11).

Згідно з умовами кредитного договору його складовою є Умови і правила надання банківських послуг (а.с. 4, 8-11).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Відповідач ОСОБА_4 при оформленні заяви про відкриття банківського рахунку і отримання кредитної картки, зазначив про свою згоду з тим, що вказана заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг складають договір, укладений між ним і банком про надання банківських послуг (а.с. 4).

У відповідності до Умов і правил надання банківських послуг, для надання послуг клієнту, тобто ОСОБА_4, Банк відкрив останньому картковий рахунок, вид і строк дії якого визначені в заяві і в пам'ятці клієнта, підписанням якої клієнт і Банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання договору являється дата відкриття рахунку, зазначена в розділі «відмітки Банку». Погашення кредиту здійснюється шляхом поповнення рахунку готівкою або у безготівковому порядку. При порушенні строків платежів позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 500 грн. і 5% від суми позову. Картковий рахунок відкритий на невизначений строк. Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично продовжується на такий же строк (п.п.3.1; 3.3; 8.6; 9.3; 9.12 Умов і правил) (а.с.8-11).

Згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконував, у зв'язку із чим, станом на 31 серпня 2013 року за ним утворилася заборгованість на загальну суму 23828 грн. 63 коп., з яких 4482 грн.46 коп. складає заборгованість за кредитом, 17735 грн. 28 коп. - проценти за користування кредитними коштами, 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 1110 грн. 89 коп. - штраф (процентна складова) (а.с. 5-7).

Заперечуючи проти позову, відповідач послався на неотримання (не зняття) ним коштів за спірною платіжною карткою після 07 травня 2007 року та можливістю зняття таких коштів іншими особами, в т.ч. працівниками Банку. Проте, вказане суд вважає безпідставне з огляду на наступне.

Так, як вбачається з вищевказаного договору кредиту, зокрема заяви про відкриття банківського рахунку і отримання кредитної картки, Банком 21 березня 2006 року було відкрито відповідачу ОСОБА_4 кредитну картку № 4149605300350253 з кредитним лімітом в сумі 1000 грн. (а.с. 4, 8-11).

10 липня 2006 року Банком було перевипущено відповідачу кредитну картку за № 4149605350457214 та 26 грудня 2006 року збільшено кредитний ліміт за вказаною кредитною карткою в сумі 4500 грн., що підтверджується листом-повідомлення КБ «Приватбанк» від 20 листопада 2013 року (а.с. 48).

Вищевказані обставини відповідачем не оспорюються та також підтверджено ним у своєму письмовому запереченні.

Згідно з виписки за кредитним договором (а.с. 37,41 49-54) 07 травня 2007 року по кредитній картці № 4149605350457214 було здійснено повне погашення заборгованості по спірному кредиту та за твердженням відповідача таке погашення було здійснено ним особисто. В подальшому, саме з кредитної картки № 4149605350457214 були зняті грошові кошти в період з 08 по 18 травня 2007 року.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Пунктами 6.7 та 6.10 Умов і правил надання банківських послуг, передбачено що держатель зобовязаний слідкувати за розходом коштів в межах платіжного ліміту з метою запобіганню виникнення Овердрафта, а також, вжити заходів по запобіганню втрати (розкраданню) Карти, ПІНа або інформації яка міститься на картці .

Статтею 614 ЦК України, а сама частинами 1 та 2 зазначеної статті встановлено, що особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Відтак, аналіз положень ст. 614 ЦК України зводяться до того, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобовязання, ЦК України покладає на неї обовязок довести відсутність своєї вини.

Боржник звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобовязання.

З урахуванням викладеного та з огляду на положення ст. 614 ЦК України, суд приходить до висновку що оскільки кредитні кошти за кредитним договором на картковий рахунок були одержані позичальником, тобто відповідачем за вказаною справою, а останній не виконав взятих на себе зобовязань за вказаним договором так як не довів, що вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання цих зобовязань то він й має нести цивільну-правову відповідальність за порушення зобовязання, а тому, з нього повинно бути стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 23828 грн. 63 коп. на користь позивача.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у своїй постанові від 14 листопада 2012 року у справі за заявою про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2012 року за позовом публічного акціонерного товариства «Златобанк» про стягнення заборгованості за договором овердрафту з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Також не заслуговують до уваги й твердження відповідача про пропущення позивачем строку позовної давності та необхідності у звязку із цим відмовити у задоволенні його позивних вимог.

Зокрема п.п. 6.5, 6.6, 9.3, 9.12 вищевказаних Умов і правил надання банківських послуг передбачено, що клієнт зобовязаний погашати заборгованість по кредиту, проценти за його використання, а також сплачувати комісії на умовах передбачених договором. У випадку невиконання зобовязань за договором, на вимогу Банку виконувати зобовязання по поверненню кредиту (в т.ч. простроченого кредиту та Офердрафта), оплатити винагороду Банку. Картковий рахунок відкритий на невизначений строк. Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання, а якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично продовжується на такий же строк.

Отже, Умовами і правилами надання банківських послуг не передбачено конкретного строку після спливу якого зобовязання вважаються виконані. У даному випадку має місце пролонгація договору, яка полягає у продовженні його строку зі збереженням тих умов, на яких його було укладено (якщо інше не передбачено договором).

Окрім цього, ст. 526 ЦК України встановлено що, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Таким чином, оскільки строк кредитного договору в контексті даної цивільної справи не сплинув, а відповідач ОСОБА_4 звої зобовязання за кредитним договором не виконав, то встановлений ст. 257 ЦК України трьохрічний строк позовної давності не сплинув й застосуванню не підлягає.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, підлягають відшкодуванню понесені та документально підтверджені судові витрати позивача у розмірі 238 грн. 29 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації і проживання : 58000, АДРЕСА_1, паспорт серії КР № 312207, виданий 13 березня 1998 року Герцаївським РВ УМВС України в Чернівецькій області, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» код одержувача ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299 заборгованість по кредитному договору на загальну суму 23826 (двадцять три тисячі вісімсот двадцять шість) грн. 63 коп.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації і проживання : 58000, АДРЕСА_1, паспорт серії КР № 312207, виданий 13 березня 1998 року Герцаївським РВ УМВС України в Чернівецькій області, на користь публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» код одержувача ЄДРПОУ 14360570, рах. № 64993919400001, МФО 305299 витрати по сплаті судового збору в розмірі 238 (двісті тридцять вісім) грн. 29 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Герцаївський районний суд шляхом подачі в 10-и денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя :