Рішення № 36014906, 05.12.2013, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/880/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Грабовського В.В.,

з участю: секретарів судових засіданьОСОБА_1,

представника позивачаОСОБА_2,

відповідачаОСОБА_3,

представника відповідачаОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування доходу, втраченого внаслідок зменшення професійної працездатності, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог згідно із заявою від 18.11.2013 року, просить стягнути з відповідача на його користь відшкодування заробітку, втраченого у звязку з втратою професійної працездатності внаслідок злочину за період з 26.09.2012 року по 30.11.2013 року в сумі 10504,93 грн; стягувати з відповідача на його користь відшкодування заробітку, втраченого в звязку з втратою професійної працездатності внаслідок злочину з 01.12.2013 року по 01.10.2015 року в сумі 791,70 грн. щомісячно з урахуванням зміни розміру мінімальної заробітної плати за вказаний період. В обґрунтування позову послався на те, що вироком Червоноградськго міського суду Львівської області від 19.09.2012 року відповідача визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком в 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком в 1 рік. Вирок набрав законної сили 05.10.2012 року. Відповідача визнано винним в тому, що він 18.06.2012 року, близько 00:20 год., перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись на площадці біля кафе «Версаль», що по вулиці Ст. Бандери, 26 в місті Червонограді Львівської області, під час суперечки із ОСОБА_5, на грунті особистих неприязних відносин умисно наніс йому удар кулаком в обличчя, від якого останній впав, ударився головою до бетонної площадки та отримав тілесні ушкодження у вигляді важкої відкритої черепно-мозкової травми, яка проявилася переломом основи черепа, забоєм мозку важкого ступеня, ускладненої парезом лицевого нерва справа, невритом обох зорових нервів, які згідно з висновком експерта № 236 від 11.07.2012 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент утворення і могли утворитися 18 червня 2012 року від дії тупих твердих предметів, можливо внаслідок удару з наступним падінням і контактом з тупим предметом. Згідно з довідкою Залізничної міжрайонної МСЕК № 127260 від 26.09.2012 року позивачу з 01.10.2012 року встановлено II групу інвалідності на строк до 01.10.2013 року. Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи Бюро судово-медичної експертизи Головного Управління охорони здоровя Львівської облдержадміністрації від 15.10.2013 року № 109 позивачу встановлено 65 % втрати професійної працездатності з 26.09.2013 року по 01.10.2015 року.

22.03.2013 року відповідач подав заперечення на позовну заяву, в якому, посилаючись на відсутність причинно-наслідкового звязку між нанесеним ним ударом та тяжкими тілесними ушкодженнями, отриманими ОСОБА_5, просить відмовити останньому у задоволенні позову.

Позивач в судове засідання не зявився, подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що позивачу встановлено 65% втрати професійної працездатності. Також зазначив, що у вироку чітко вказано про злочинні дії відповідача, внаслідок яких позивачу завдано тілесні ушкодження, що підтверджується відповідними експертизами. Просить позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що захищався від дій позивача, все відшкодував. Вказує на те, що немає змоги платити за позовом, оскільки має на утриманні двоє малолітніх дітей. Просить відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що по даній справі був вирок, де дії відповідача були перекваліфіковані. Наслідки настали не від дій відповідача, а від удару позивача, спричиненого падінням та ударянням об поверхню землі. Зазначив, що відповідач відшкодував позивачу моральну та матеріальну шкоду в ході розгляду кримінальної справи.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Установлено, що вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 19.09.2012 року, який набрав законної сили 05.10.2012 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі на строк в 1 один рік, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком в 1 рік.

ОСОБА_3 обвинувачувався у тому, що він 18.06.2012 року, близько 00:20 год., перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись на площадці біля кафе «Версаль», що по вулиці Ст. Бандери, 26 в місті Червонограді Львівської області, під час суперечки із ОСОБА_5, на грунті особистих неприязних відносин умисно наніс йому удар кулаком в обличчя, від якого останній впав, ударився головою до бетонної площадки та отримав тілесні ушкодження у вигляді важкої відкритої черепно-мозкової травми, яка проявилася переломом основи черепа, забоєм мозку важкого ступеня, ускладненої парезом лицевого нерва справа, невритом обох зорових нервів, які згідно з висновком експерта № 236 від 11.07.2012 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент утворення і могли утворитися 18 червня 2012 року від дії тупих твердих предметів, можливо внаслідок удару з наступним падінням і контактом з тупим предметом.

Наведені обставини визнані особами, які беруть участь у справі, а тому не підлягають доказуванню згідно з частиною 1 статті 61 ЦПК України.

Як видно з висновку експерта № 236/2012 від 11.07.2012 року, у ОСОБА_5 було виявлено: важку відкриту черепно-мозкову травму, яка проявилася переломом основи черепа, забоєм головного мозку важкого ступеня, ускладненої парезом лицевого нерва справа, невритом обох зорових нервів. Вказані ушкодження могли утворитися 18.06.2012 року від дії тупих твердих предметів, можливо внаслідок удару з наступним падінням і контактом з тупим предметом і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент утворення (а.с. 49-53).

Відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААБ № 127260 від 01.10.2012 року позивачу вперше встановлено II групу інвалідності у звязку із загальним захворюванням.

Згідно з висновком експерта № 109 від 15.10.2013 року ОСОБА_5 з 26.09.2012 року комісією МСЕК визнаний інвалідом II групи, а 04.09.2013 року йому було продовжено II групу інвалідності до 01.10.2015 року. Відповідно до наказу № 420 від 05.06.2012 року «Про критерії встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках у працівників, яким заподіяно ушкодження здоровя, повязане з виконанням трудових обовязків», відповідно до ст. 1,1 «б», ст. 1,6 «а», ст. 1,11 «б», ст. 1,17»а», ст. 4 «а» у ОСОБА_5 по наслідках перенесеної черепно-мозкової травми визначена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 65%. Відсотки втрати професійної працездатності слід зараховувати з моменту, коли потерпілий вперше був визнаний інвалідом, тобто з 26.09.2012 року (а.с. 69-73).

Таким чином, унаслідок вчинення злочину позивач став непрацездатним та йому встановлено ІІ групу інвалідності у період з 26.09.2012 року до 01.10.2015 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1195 ЦК України (далі ЦК) фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з абзацом першим частини 1 статті 1202 ЦК відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

Те, що позивач на момент завдання шкоди не працював, підтверджується останнім записом у його трудовій книжці, що припадає на 17.07.1998 року, згідно з яким він звільнений з ВАТ «Червоноградська автобаза» по статті 38 КЗпП України (а.с. 14-16).

Ураховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що відповідно до статті 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 року № 4282-VI, згідно з якою мінімальна заробітна плата на 2012 рік встановлена: з 01.07.2012 року 1102 грн., з 01.10.2012 року 1118 грн., з 01.12.2012 року 1134 грн.; статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 року № 5515-VI, згідно з якою мінімальна заробітна плата на 2013 рік встановлена: з 01.01.2013 року 1147 грн., розмір відшкодування доходу, втраченого позивачем внаслідок зменшення професійної працездатності, за період з 26.09.2012 року по 30.11.2013 року становитиме:

з 26.09.2012 року по 30.09.2012 року 119,38 грн. (1102 грн. / 30 дн. х 5 дн.);

з 01.10.2012 року по 30.11.2012 року 1 453,40 грн. (1118 грн. х 65% х 2 міс.);

з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року 731,10 грн. (1134 грн. х 65%);

з 01.01.2013 року по 30.11.2013 року 8 201,05 грн. (1147 грн. х 65% х 11 міс.).

Таким чином, сукупний розмір відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повинен становити 10 504,93 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування доходу, втраченого останнім внаслідок зменшення професійної працездатності в період з 01.12.2013 року по 01.10.2015 року, то таке слід стягувати щомісячно, виходячи із 65% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день стягнення, замість 791,70 грн. щомісячно з урахуванням зміни мінімальної заробітної плати за вказаний період, як про це просить позивач.

Таким чином, позов задовольняється частково.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць, у звязку з чим рішення суду у даній справі підлягає негайному виконанню у такій частині.

Також слід зазначити, що згідно з частиною 4 статті 1193 ЦК суд може зменшити відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Оскільки шкоду позивачеві завдано вчиненням злочину, розмір відшкодування шкоди зменшенню не підлягає.

Стосовно розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно із п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 цього Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 229,40 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.

Отже, з відповідача на користь держави слід стягнути 229,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 10504 (десять тисяч пятсот чотири),93 грн. на відшкодування доходу, втраченого внаслідок зменшення професійної працездатності, за період з 26.09.2012 року по 30.11.2013 року.

Стягувати щомісячно у період з 01.12.2013 року по 01.10.2015 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 відшкодування доходу, втраченого внаслідок зменшення професійної працездатності, виходячи із 65% розміру мінімальної заробітної плати, установленої на день стягнення.

Рішення суду у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять девять),40 грн.: одержувач - УДКСУ у м. Червонограді, код ЄДРПОУ 37983843, банк одержувача ГУДК у Львівській обл., МФО - 825014, рахунок № 31218206700019, код платежу - 2203001.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В. В. Грабовський