Постанова № 36013909, 11.12.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2013 р. Справа № 5004/495/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В.

суддів Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум - Укрнафто - Ресурс" на рішення господарського суду Волинської області від 11.06.12 р.

у справі № 5004/495/12 (суддя Слупко Валентина Леонтіївна )

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантос Капітал"

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Континіум-Укрнафто-Ресурс"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача :

1) товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум -Укр- Ресурс"

2) спільного українсько - англійського підприємства "Західна Нафтова Компанія" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 1 606 700,52 євро за кредитним договором "0025/06/20-KL від 18.07.2006 р. та договором поруки №2/1 від 31.05.2010 р.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

третьої особи 1-не з"явився

третьої особи 2-не з"явився

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 17 липня 2013 року у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності судді Сініциної Л.М. внесені зміни до складу колегії і визначено колегію суддів у складі : головуюча суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 11 червня 2012 року у справі № 5004/495/12 (головуючий суддя Слупко В.Л., судді : Бондарєв С.В., Войціхівський В.А.) задовлено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантос Капітал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Укрнафто-Ресурс", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Укр-Ресурс", спільного українсько-англійського підприємства "Західна Нафтова Компанія" у формі товариства з обмеженою відповідальністю , та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Укр-Ресурс" на користь позивача 1606700,52 євро, в т.ч. 1543253,56 євро заборгованості за кредитом та 63444,96 євро заборгованості за відсотками по кредитному договору "0025/06/20-KL від 18.07.2006 року та договору поруки № 2/1 від 31.05.2010 року.

Також, стягнуто із відповідача на користь позивача витрати по судовому збору в сумі 64 380 гривень.

Задовольняючи позов з огляду на положення cт.ст.512, 514, 526, 610, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позову, оскільки вимоги позивача грунтуються на умовах :

- кредитного договору №0025/06/20-KL від 18.07.06 року та додаткових угод до нього, укладених між АКБ «Форум» та ТзОВ "Західна Нафтова Компанія",

- договору поруки № 2/1 від 31.05.2010 року, укладеного між АКБ «Форум» та відповідачем про забезпечення Товариством з обмеженою відповідальністю "Континіум-Укрнафто-Ресурс" виконання зобов»язань позичальником по кредитному договору №0025/06/20-KL,

- договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами № 1 від 21.12.2011 року, укладеного між ПАТ "Банк Форум" та ТзОВ "Сантос Капітал" про перехід до ТзОВ "Сантос Капітал" права вимоги по кредитах , в тому числі згідно кредитного договору від 18.07.06 року №0025/06/20-КL.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Континіум-Укрнафто-Ресурс" подало апеляційну скаргу, якою вважає оскаржуване рішення ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та при неповному з»ясуванні обставин, що мали значення для вирішення справи.

На думку апелянта, правовідносини, що виникають з валютних кредитів ( таким являється і кредит у євро по кредитному договору №0025/06/20-KL від 18.07.06 року), мають складний характер і регулюються як цивільним так і валютним законодавством.

З покликанням на положення кредитного договору та ст.198 Господарського кодексу України, ст.533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» звертає увагу, що позивач не наділений правом на отримання грошових коштів у іноземній валюті, оскільки у нього відсутня індивідуальна ліцензія НБУ , що помилково залишилося поза увагою місцевого господарського суду.

Просять оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У письмову відзиві на апеляційну скаргу представник ТзОВ "Сантос Капітал" вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у даній справі та наводить свої міркування на спростування доводів скаржника.

З покликанням на ст.512,515 Цивільного кодексу України, практику Європейського суду з прав людини та практику Верховного Суду України вказує на відсутність чинників, що унеможливлюють заміну кредитора у зобов»язаннях, що виникають з генерального кредитного договору №0025/06/20-KL від 18.07.06 року.

Просить рішення господарського суду Волинської області від 11 червня 2012 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року апеляційне провадження у справі № 5004/495/12 зупинялось до вирішення справ № 5011-27/8613-2012 та № 5011-35/8914-2012, що розглядаються господарським судом м. Києва.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 року апеляційне провадження у справі № 5004/495/12 поновлено.

Сторони не скористалося правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечили явку своїх представників у судове засідання апеляційного господарського суду, хоча про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлялись заздалегідь та належним чином, на що вказують зворотні повідомлення відділення поштового зв'язку ( т.2, а.с. 152-155).

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки сторони належним чином повідомлені про час та місце апеляційного перегляду справи, враховуючи обмеженість строків вирішення спору, явка сторін обов'язковою не визнавалась, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін .

У відповідності стаття 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає , виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18 липня 2006 року між АКБ "Форум", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (банк/позивач) та Спільним українсько - англійським підприємством "Західна нафтова компанія" у формі ТзОВ (третя особа-2/позичальник) був укладений генеральний кредитний договір №0025/06/20-KL (далі - кредитний договір, т.1, а.с.22-29), відповідно до п.1.1. якого, банк зобов'язувався надати позичальнику кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 3 950 000 євро.

В подальшому, банком та позичальником неодноразово вносились зміни та доповнення до кредитного договору (т.1, а.с.30-56).

В забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту між Банком та ТзОВ "Континіум-Укрнафто-Ресурс" 31.05.2010 року було укладено договір поруки №2/1, відповідно до п. 1.1 якого, в редакції, викладеній у додатковій угоді № 2 від 27.05.2011року, ТзОВ "Континіум-Укрнафто-Ресурс" поручилося перед Банком за виконання ТзОВ "Західна Нафтова Компанія" зобов'язань за кредитним договором №0025/06/20-KL від 18.07.2006 року, а також усіма додатковими угодами та додатковими договорами до нього, які були укладені або можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі за додатковим договором №0025/06/20-KL-17 від 27.05.2011 року, за умовами якого боржник зобов'язаний повернути банку кредитні кошти в сумі 1543255,56 євро з кінцевим терміном повернення в строк до 29.07.2011 року та сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 10% річних в євро (далі - договір поруки), (т.1, а.с.58-64).

Відповідно до 2.1. договору поруки поручитель зобов'язується в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити, заборгованість по кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиці (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені Кредитним договором.

На виконання умов кредитного договору №0025/06/20-KL від 18.07.2006 року Банком надано ТзОВ "Західна Нафтова Компанія" кредитні кошти в сумі 2371300 євро, що підтверджується меморіальними ордерами №15143 від 18.07.2006 року та №16520 від 27.07.2006 року (т.1 а.с. 57) з кінцевим терміном повернення кредитних коштів - 17.07.2009 року.

Отримання означених коштів ТзОВ "Західна Нафтова Компанія" не спростовано та не заперечується.

Так, Додатковим договором №0025/06/20-KL-17 від 27.05.2011 року до кредитного договору Банк та позичальник погодили, що станом на дату підписання додаткового договору заборгованість ТзОВ "Західна Нафтова Компанія" перед Банком становить 1 543 255,56 євро , яка підлягає поверненню - 29.07.2011 року (т.1, а.с.52-56).

Всупереч умовам кредитного договору та в порушення взятих на себе зобов'язань товариством з обмеженою відповідальністю "Західна Нафтова Компанія" кредитні кошти в зазначені строки не повернуто, як і не сплачено відсотки за їх користування.

Пунктом 2.2.5 генерального кредитного договору №0025/06/20-KL від 18.07.2006 року сторони передбачили, що Банк має право уступати свої права, що виникли з кредитного договору чи у зв'язку з кредитним договором, іншим особам та повідомляти таким особам інформацію про позичальника і його діяльність та передавати документи, що стосуються позичальника і його діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що 21.12.2011 року між первісним кредитором - ПАТ "Банк Форум" та ТзОВ "Сантос Капітал" було укладено договір № 1 купівлі-продажу прав вимоги за кредитами , відповідно до якого до ТзОВ "Сантос Капітал" перейшли всі права і ообов'язки кредитора за кредитним договором №0025/06/20-KL від 18.07.2006 року та договором поруки №2/1 від 31.05.2010 р. (т.1 а.с. 65-85).

Відповідно до п. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно п. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на наведені норми ЦК України та приписи кредитного договору колегія суддів не погоджується із доводами апелянта про неможливість відступлення права вимоги за кредитним договором №0025/06/20-KL від 18.07.2006 року на користь позивача .

В зв'язку з порушенням взятих на себе зобов'язань, 14.03.2012 року ТзОВ "Сантос Капітал" звернулось з вимогою до поручителя - ТзОВ "Континіум-Укрнафто-Ресурс" про сплату заборгованості за генеральним кредитним договором №0025/06/20-KL від 18.07.2006 року в сумі 1606700,52 євро, в т.ч. 1543253,56 євро заборгованості за кредитом та 63444,96 євро заборгованості за відсотками.

Згідно поштового повідомлення про вручення вказана вимога отримана товариством "Континіум-Укрнафто-Ресурс" 29.03.12р., однак залишена поручителем без задоволення. ( т.1 а.с. 96-97)

Відповідно до п.4.1. кредитного договору, за несвоєчасне повне або часткове повернення кредитних коштів (траншів) та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує банку неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів, що обчислюється з суми неповернутих (несвоєчасно повернутих) кредитних коштів та/або несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів за кожний день прострочення.

Оскільки матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, позивачем правомірно нараховано 1543253,56 євро заборгованості за кредитом та 63444,96 євро заборгованості за відсотками.

Аналізуючи встановлені обставини справи, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне врахувати наступні положення чинного законодавства .

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі статтею 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Отже, позивач в даному випадку має право вимагати виконання обов'язку в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Оскільки існує заборгованість по кредитному договору №0025/06/20-KL від 18.07.2006 року перед позивачем, яка не оплачена як позичальником кредитних коштів (ТзОВ "Західна Нафтова Компанія") так і поручителем (ТзОВ "Континіум - Укрнафто - Ресурс" ), то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача, як поручителя, в сумі 1606700,52 євро, з яких: 1543253,56 євро заборгованості за кредитом , 63444,96 євро заборгованості за відсотками, обґрунтовані і законні, та відповідно правомірно задоволені та присуджені до стягнення з відповідача - ТзОВ "Континіум - Укрнафто - Ресурс" на користь позивача судом першої інстанції.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд не може погодитися із доводами скаржника, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

В силу ст.ст. 33, 38, 43 ,47 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Укрнафто-Ресурс" та скасування чи зміни рішення господарського суду Волинської області від 11.06.2012 року у даній справі.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України в зв'язку з відмовою в її задоволенні покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 11червня 2012 року у справі № 5004/495/12 залишити без змін , а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум- Укрнафто- Ресурс" залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку .

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.