Рішення № 36013894, 10.12.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року Справа № 925/1710/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участю представників: позивача: не з'явився, відповідача: не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "АГРОСОЮЗ-РП"

про стягнення 69 243 грн. 79 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 69 243 грн. 79 коп., зокрема 65 468 грн. боргу за поставлений відповідачу товар відповідно до договору поставки сільськогосподарської продукції № 114 від 13.05.2013 по видаткових накладних, 3 113 грн. 94 коп. пені та 661 грн. 85 коп. три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

У відзиві на позовну заяву (а. с. 84-85) відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача пеню та проценти річних за прострочення виконання зобов'язання, проте виконані позивачем розрахунки неправильні, оскільки позивач не врахував часткові проплати відповідача протягом травня - вересня 2013 року. У розрахунках позивача вказано три періоди, що не відповідає дійсності. Крім того, позивач у позовній заяві вказує, що основна сума боргу складає 65 468 грн. Даний факт станом на 26.11.2013 не відповідає дійсності, так як відповідачем на користь позивача 06.11.2013 перераховано 5 500 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1281 від 06.11.2013.

У судове засідання 10.12.2013 представники сторін не з'явилися.

Клопотанням в порядку ст. 22 ГПК України, яке надійшло до суду 10.12.2013, позивач просить розглянути справу у відсутність його представника в зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, також позивач надіслав копії рахунків по договору поставки № 114 від 13.05.2013 та довідку про те, що станом на 10.12.2013 борг відповідача за договором поставки № 114 від 13.05.2013 складає 59 968 грн.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представників сторін, з огляду на таке. Клопотання позивача про розгляд справи у відсутність його представника підлягає задоволенню, оскільки неявка представника позивача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.11.2013 був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що власноручно вказав у розписці, доданій до матеріалів справи (а с. 88). Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов'язку суду відкладати розгляд справи у разі відсутності представника сторони. За приписом частини 1 статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. В процесі розгляду даної справи суд приходить до висновку, що вона може бути розглянута за наявними матеріалами. Відповідач не надіслав до суду клопотання про розгляд справи за обов'язкової участі його представника. Неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.

У судовому засіданні 26.11.2013:

представник позивача підтримав позов в сумі 63 743 грн. 79 коп., в тому числі 59 968 грн. основного боргу у зв'язку з перерахуванням відповідачем 5 500 грн. боргу після подання позовної заяви та пояснив, що в день засідання 07.11.2013 представнику позивача не було відомо про перерахування цієї суми коштів, тому суду не було про це повідомлено, розрахунок боргу виконано правильно, відповідно до призначення платежу, що вказувалося відповідачем при перерахуванні коштів, зокрема, щодо посилання на рахунки № 828051 від 28.05.2013 та № 827051 від 31.05.2013;

представник відповідача визнав основну суму боргу, заперечив проти розміру та порядку нарахування штрафних санкцій, оскільки розрахунок позивача незрозумілий.

У судовому засіданні 10.12.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін у судовому засіданні, суд встановив таке.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн" (позивач у справі, Постачальник за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "АГРОСОЮЗ-РП" (відповідач у справі, Покупець за договором) укладено договір № 114 поставки сільськогосподарської продукції від 13 травня 2013 року, далі - Договір, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.2 Договору під сільськогосподарською продукцією в цьому Договорі розуміється шрот соняшниковий. Асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю Товару, загальна кількість та вартість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, а також базис поставки зазначаються у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору, складаються у письмовій формі, підписуються та скріплюються печатками Сторін, та підтверджуються товарною (товарно-транспортною) або видатковою накладною.

В пунктах 2.1, 2.4 Договору вказано, що ціна за одиницю Товару та загальна вартість Товару за кожну партію поставки встановлюється Сторонами у рахунку-фактурі та Специфікації, що є невід'ємними додатками до цього Договору. Умови оплати партії Товару за цим Договором встановлюються Специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього Договору, складаються у письмовій формі, підписуються та скріплюються печатками Сторін.

За умовою в пункті 3.6 Договору датою поставки Товару є дата завантаження Товару, вказана у видатковій накладній Постачальника.

Сторонами також передбачена відповідальність Покупця за невиконання зобов'язання по оплаті вартості отриманого Товару та в пункті 5.3. Договору вказано, що у випадку прострочення оплати або не повної оплати Товару в строки, зазначені у Договорі, Покупець зобов'язується на вимогу Постачальника сплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення платежу від вартості неоплаченого або частково неоплаченого Товару за кожен день прострочення оплати.

Сторони у справі на виконання п. 1.2 Договору підписали такі специфікації: № 1 від 13.05.2013 на поставку шроту соняшникового на суму 101915 грн., № 2 від 21.05.2013 на суму 72 044 грн., № 3 від 28.05.2013 на суму 89 040 грн., № 4 від 31.05.2013 на суму 84 000 грн., які є невід'ємними частинами цього Договору.

У вказаних специфікаціях зазначено умови оплати: 50% передоплата, 50% перед вивантаженням автомобіля.

На виконання умов Договору, згідно підписаних видаткових накладних № 585 від 13.05.2013 на суму 51 775 грн., № 586 від 14.05.2013 на суму 50 140 грн., № 633 від 22.05.2013 на суму 72 044 грн., № 658 від 28.05.2013 на суму 89 040 грн., № 685 від 01.06.2013 на суму 93 968 грн. позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 356 967 грн.

Станом на момент подання позовної заяви до суду відповідач оплатив вартість отриманого Товару в сумі 291 499 грн., що підтверджується поданими позивачем банківськими виписками, і заборгованість відповідача перед позивачем на той момент становила 65 468 грн.

Із поданої відповідачем копії платіжного доручення № 1281 від 06 листопада 2013 року вбачається, що відповідач перерахував на рахунок позивача кошти в сумі 5 500 грн. на погашення боргу за шрот соняшниковий згідно рахунку № 828051 від 31.05.2013.

Оскільки кошти в сумі 5 500 грн. перераховані відповідачем після подання позовної заяви до суду, тому в частині вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 500 грн. боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.

За доводами позивача залишок боргу відповідача за отриманий Товар станом на день прийняття рішення складає 59 968 грн.

24 липня 2013 року відповідач надіслав позивачу лист № 148, в якому гарантував сплату заборгованості за поставлений товар в розмірі 84 968 грн. (станом на 24.07.2013) до 18.09.2013 р.

01.08.2013 позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість в сумі 84 968 грн. та сплатити проценти і пеню.

У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до задоволення, з огляду на таке.

Договір № 114 поставки сільськогосподарської продукції від 13.05.2013 за своєю правовою природою є договором поставки.

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств, він містить всі істотні умови для договорів даного виду.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписом частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України, статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Із матеріалів справи вбачається і відповідачем підтверджено, що позивач поставив відповідачу, а останній отримав Товар на загальну суму 356 987 грн. Відповідач розрахувався з позивачем частково і станом на день прийняття рішення борг відповідача складає 59 968 грн. Вказана сума боргу підтверджена матеріалами справи, визнана представником відповідача у судовому засіданні, наявність цієї суми боргу станом на день прийняття рішення підтверджується довідкою про стан заборгованості дебітора, надісланою позивачем у дане судове засідання.

У специфікаціях № 1 від 13.05.2013, № 2 від 21.05.2013, № 3 від 28.05.2013, № 4 від 31.05.2013, які є невід'ємними частинами Договору, вказані умови оплати: 50% передоплата, 50% перед вивантаженням автомобіля. Тобто, сторони досягли домовленості про оплату товару фактично перед його отриманням, тому строками оплати товару слід вважати дати його поставки, вказані у накладних.

Оскільки відповідач не повністю розрахувався з позивачем за поставлений Товар та з порушенням строків, обумовлених сторонами в Договорі, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача борг в сумі 59 968 грн.

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За приписом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

В частині 6 статті 231 ГК України вказано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В пункті 5.3. Договору сторони передбачили, що у випадку прострочення оплати або не повної оплати Товару в строки, зазначені у Договорі, Покупець зобов'язується на вимогу Постачальника сплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення платежу від вартості неоплаченого або частково неоплаченого Товару за кожен день прострочення оплати.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок пені, суд приходить до висновку, що він виконаний не вірно, з огляду на таке. Виходячи із сум та дат поставки Товару і сум та дат здійснених відповідачем платежів, накладні № 585 від 13.05.2013 на суму 51 775 грн., № 586 від 14.05.2013 на суму 50 140 грн., № 633 від 22.05.2013 на суму 72 044 грн. (а всього на загальну суму 173 959 грн.) повністю оплачені в період з 13.05.2013 по 27.05.2013. Таким чином, неоплаченими залишилися накладні № 658 від 28.05.2013 та № 685 від 01.06.2013.

Після отримання Товару відповідач перерахував відповідачу кошти наступними платежами: 29.05.2013 - 35 000 грн., 04.06.2013 - 30 000 грн., 05.06.2013 - 24 040 грн., 17.06.2013 - 4 000 грн., 21.06.2013 - 5 000 грн., 05.08.2013 - 1 500 грн., 15.08.2013 - 3 500 грн., 23.08.2013 - 3 500 грн., 04.09.2013 - 7 500 грн., 19.09.2013 - 3 500 грн.

Кошти, сплачені 29.05.2013, 04.06.2013 та 05.06.2013 складають загальну суму 89 040 грн., що відповідає сумі видаткової накладної № 658 від 28.05.2013, тому слід вважати, що 05.06.2013 вказана видаткова накладна оплачена повністю. Подальші платежі (з 17.06.2013 по 19.09.2013) слід зараховувати на зменшення боргу по накладній № 685 від 01.06.2013.

Доводи та розрахунки позивача щодо часткового зменшення боргу по обох накладних, в результаті чого заборгованість залишилася несплаченою по обох вказаних накладних, є необґрунтованими і не підтвердженими належними доказами, оскільки при перерахуванні коштів відповідач посилався на рахунки, у яких немає посилання на накладні, тому логічним є в такій ситуації направлення перерахованих коштів на накладні в порядку черговості поставки.

В результаті такого розрахунку належна до стягнення сума пені за прострочення сплати коштів окремо по кожній накладній складає відповідно по накладній № 658 пеню в сумі 142 грн. 80 коп. та по накладній № 685 пеню в сумі 3 681 грн. 57 коп., загальна сума пені складає 3 824 грн. 37 коп.

Однак, заявлена позивачем сума пені менша, ніж розрахована судом, клопотання про вихід за межі позовних вимог суду не подавалося, тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в межах заявленої позивачем суми - 3 113 грн. 94 коп. за прострочення розрахунку в межах заявленого позивачем періоду - по 01.10.2013.

Вимога позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних також підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі 661 грн. 85 коп. відповідно до приписів статті 625 ЦК України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В результаті відповідного перерахунку трьох процентів річних, виходячи із вказаного вище, належна до стягнення сума трьох процентів річних за прострочення розрахунку по 01.10.2013 складає 833 грн. 63 коп. і є більшою, ніж заявлено позивачем, однак, враховуючи те, що клопотання про вихід за межі позовних вимог суду не подавалося, тому вимога позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних за прострочення розрахунку по 01.10.2013 підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі 661 грн. 85 коп.

Відповідно до частини 1 статті 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За приписом частини 2 статті 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. З огляду на викладене та враховуючи те, що відповідач перерахував частину боргу в сумі 5 500 грн. після подання позовної заяви до господарського суду, тобто, вимога про стягнення цієї суми була обґрунтована та кошти не були сплачені з вини відповідача, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу судові витрати у сплаченій сумі судового збору 1 720 грн. 50 коп.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині вимоги про стягнення 5 500 грн. боргу.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "АГРОСОЮЗ-РП" (20226, Черкаська обл., Городищенський район, с. Мліїв, вул. Леніна, 245, ідентифікаційний код 35013940) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн" (51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Зіни Білої, будинок 91, ідентифікаційний код 35394779) - 59 968 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім гривень) боргу, 3 113 грн. 94 коп. (три тисячі сто тринадцять гривень 94 копійки) пені, 661 грн. 85 коп. (шістсот шістдесят одну гривню 85 копійок) три проценти річних, 1 720 грн. 50 коп. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 копійок) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.12.2013 (понеділок).

Суддя А.Д.Пащенко