Рішення № 36013880, 05.12.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" грудня 2013 р. Справа № 918/1715/13

Суддя Горплюк А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М."

до відповідача 1 Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс"

про стягнення в сумі 17 148 грн. 64 коп.

Від позивача: Давидюк А.М. (довіреність № 30/13 від 07.10.2013р.).

Від відповідача 1: не з'явився.

Від відповідача 2: не з'явився.

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до відповідача 1 - Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 13 935 грн. 50 коп. заборгованості, 1 058 грн. 93 коп. 3% річних, 1 943 грн. 04 коп. пені та до відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс" про стягнення 1 000 грн. 00 коп. заборгованості.

02.12.2013р. відповідач 1, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав відзив на позов, в якому, в зв'язку з скрутним фінансовим станом, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1 058 грн. 93 коп. 3% річних та 1 943 грн. 04 коп. пені.

03.12.2013р. представник позивача, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій, в зв'язку з перерахунок суми позовних вимог, просить стягнути з відповідача 1 - Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 13 935 грн. 50 коп. заборгованості, 1 055 грн. 06 коп. 3% річних, 1 158 грн. 08 коп. пені та з відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс" 1 000 грн. 00 коп. заборгованості. Судом прийнято дану заяву до розгляду.

02.12.2013р. відповідач 1, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав заяву про застосування позовної давності щодо стягнення пені.

В судовому засіданні 05.12.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав вказаних у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача 1 в судові засідання 21.11.2013р. та 05.12.2013р. не з'явився, проте 02.12.2013р., через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача 2 в судові засідання 21.11.2013р. та 05.12.2013р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлені про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 30, 38).

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви без участі представників відповідачів відповідно до статті 75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05.05.2011р. між Дочірнім підприємством "Закарпатський облавтодор" філія "Ужгородський ДЕД" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." був укладений договір поставки товару № 21/05-2011 (а.с. 14-15), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити замовнику товар, а замовник зобов'язується оплатити вартість та прийняти такий товар у власність (пункт 1.1. Договору).

Пунктами 1.3. та 2.1. Договору визначено, що кількість, ціна та вартість товару визначені у додатках до Договору, які є невід'ємною його частиною.

Згідно пунктів 2.3., 2.4. та 2.5. Договору, оплата за товар здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунку. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок протягом 31 календарного дня з дати поставки згідно виставленого рахунку. Датою отримання товару є дата виписки видаткової накладної.

У відповідності до пункту 4.4. Договору, передача товару повинна бути здійсненна на підставі відповідних товарно-супровідних документів (видаткових, товарно-транспортних накладних тощо). Підтвердженням факту прийняття товару є підпис уповноваженої особи замовника на видатковій накладній.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач 1 отримав товар на загальну суму 14 935 грн. 50 коп., що підтверджується специфікаціями, видатковими накладним, підписаними уповноваженими представниками сторін, та довіреностями (а.с. 16-21).

Однак відповідач 1, в порушення умов Договору, не розрахувався з позивачем за поставлений товар в сумі 14 935 грн. 50 коп..

19.09.2013р. позивач листом № 632 від 11.09.2013р. звертався до відповідача 1 з вимогою сплатити суму заборгованості (а.с. 22, докази отримання відповідачем 1 а.с. 23-25).

Листом № 06/647 від 08.10.2013р. (а.с. 26) відповідач 1 визнав вимоги позивача в сумі 14 935 грн. 50 коп., проте вказав, що в зв'язку з скрутним фінансовим станом не маже сплати вказану заборгованість.

Таким чином, за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість за поставлений товар в сумі 14 935 грн. 50 коп..

Пунктом 5.2. Договору визначено, що за прострочення оплати замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі діючої подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На підставі пункту 5.2. Договору позивач нарахував відповідачу пеню (по кожній накладній окремо) в розмірі 1 158 грн. 08 коп. (розрахунок а.с. 46-47).

Крім того, на підставі частини 2 статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних (по кожній накладній окремо) в розмірі 1 055 грн. 06 коп. (розрахунок а.с. 46-47).

З метою забезпечення виконання зобов'язань по укладеному Договору між ТОВ "Колор С.І.М." (кредитор) та ТОВ "Фенікс" (поручитель) укладений договір поруки б/н від 06.05.2011р. (а.с. 27), відповідно якого поручитель зобов'язався частково відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань боржника (ДП "Закарпатський облавтодор" філія "Ужгородський ДЕД"), що виникли в результаті укладення між боржником та кредитором договору поставки № 21/05-2011 від 05.05.2011р..

Відповідно до пункту 1.2 договору поруки, обсяг відповідальності поручителя (відповідача 2) в разі не виконання боржником взятих на себе зобов'язань становить - 1 000,00 (три тисячі) гривень.

Пунктами 2.2. та 2.3. договору поруки визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання терміну виконання зобов'язань поручителя за цим договором не пред'явить позову до поручителя.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати заборгованості відповідач 1 суду не подав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 заборгованості в сумі 13 935 грн. 50 коп. стверджується договором, іншими матеріалами справи, є законною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі пункту 5.2. Договору позивач нарахував відповідачу пеню (по кожній накладній окремо) в розмірі 1 158 грн. 08 коп. (розрахунок а.с. 46-47).

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до статті 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Так статтями 253 - 255 ЦК України визначено, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року.

Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням.

Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Таким чином, з урахуванням положень статтей 253 - 255, 258 та 260 ЦК України вбачається, що спеціальний строк позовної давності в один рік щодо вимог про стягнення пені нарахованої по накладній № РН-000337 за період з 07.06.2011р. по 07.12.2011р. включно та по накладній № РН-0001047 за період з 04.11.2011р. по 04.05.2012р. включно закінчився 08.12.2012р. та 05.05.2013р., тоді як позивач звернувся з даним позовом до суду 07.11.2013р..

У відповідності до частини 3 та 4 статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

02.12.2013р. відповідач 1, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав заяву про застосування позовної давності щодо стягнення пені.

На підставі вищевикладеного в сукупності суд задовільняє заяву відповідача 1 про застосування строку позовної давності, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 1 1 158 грн. 08 коп. пені не підлягає задоволенню.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі частини 2 статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних (по кожній накладній окремо) в розмірі 1 055 грн. 06 коп. (розрахунок а.с. 46-47). Вказаний розрахунок є арифметично вірним.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 річних в розмірі 1 055 грн. 06 коп. стверджується договором, іншими матеріалами справи, є законною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача до відповідача 2 про стягнення 1 000 грн. 00 коп. забезпечених договором поруки б/н від 06.05.2011р. суд зазначає наступне.

Статтею 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Пунктами 2.2. та 2.3. договору поруки б/н від 06.05.2011р. визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання терміну виконання зобов'язань поручителя за цим договором не пред'явить позову до поручителя.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, в порядку передбаченому чинним законодавством та умовами договору поруки, не звертався до відповідача 2 з вимогою щодо сплати 1 000 грн. 00 коп. забезпечених договором поруки б/н від 06.05.2011р..

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 2 заборгованості в сумі 1 000 грн. 00 коп. є безпідставною та не обґрунтованою, а відтак не підлягає задоволенню.

В сукупності вищевикладеного задоволенню підлягають вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." до Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 13 935 грн. 50 коп. заборгованості та 1 055 грн. 06 коп. 3% річних. В задоволені решти позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до частини 1 статті 49 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникли при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 в сумі 14 990 грн. 56 коп., що становить 92,83% від суми позовних вимог до відповідача 1 (16 148 грн. 64 коп.), на відповідача 1 на підставі частини 1 статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 503 грн. 87 коп. (1 620 грн. 02 коп. (сума судового збору яка підлягала б стягненню з відповідача 1 у разі задоволення позовних вимог у повному обсязі) х 92,83% = 1 503 грн. 87 коп.).

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 39, код ЄДРПОУ 31179046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." (35312, Рівненська область, Рівненський район, смт. Клевань-2, вул. Центральна, буд 38, код ЄДРПОУ 31299514) - 13 935 грн. 50 коп. заборгованості, 1 055 грн. 06 коп. 3% річних та 1 503 грн. 87 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 1 158 грн. 08 коп. пені та в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" 1 000 грн. 00 коп. заборгованості - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане суддею "12" грудня 2013р..

Суддя Горплюк А.М.