Рішення № 3601329, 12.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.09 Справа№ 1/49

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Єдина Торгова Система - Київ”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельпласт - Львів”, м. Городок Львівської області

про стягнення заборгованості в сумі 101925,82 грн.

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Брик І.С.

Представники сторін:

Від позивача: Франчук А.В. –представник (дов. №б/н від 03.02.2009р., дійсна до 03.02.2010р.);

Від відповідача: Равлюк Т.І. –представник (дов. №б/н від 16.01.2007р., дійсна до 16.01.2010р.)

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Єдина Торгова Система - Київ” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельпласт - Львів” про стягнення заборгованості в сумі 101925,82 грн.

Ухвалою суду від 28.04.2009р. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 12.05.2009р.

Письмовою заявою від 12.05.2009р. про зменшення розміру позовних вимог позивач зменшив розмір позовних вимог, з урахуванням чого просить позов задоволити і стягнути із відповідача 83338,89 грн.

В судовому засіданні 12.05.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить позов задоволити повністю і стягнути із відповідача 83338,89 грн. (в т.ч. 70000,00 грн. –основний борг; 7948,90 грн. –пеня; 4400,00 грн. –інфляційні нарахування; 989,99 грн. –3% відсотки річних).

В судовому засіданні 12.05.2009р. представник відповідача наявність основного боргу не заперечив, проте зазначає, що на його думку позивачем не вірно обраховувались штрафні санкції, а саме інфляційні нарахування.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об”єктивно з”ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши зібрані та наявні в матеріалах справи докази судом встановлено таке.

04.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Єдина Торгова Система - Київ” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ельпласт - Львів” (Покупець) було укладено договір №82, з терміном дії з 04.09.2008р. до повного виконання зобов”язань між сторонами.

Відповідно до п.1.1 вищезазначеного договору –Продавець зобов”язувався передати у власність, а Покупець зобов”язувався прийняти й оплатити хімічну продукцію (товар), що є сировиною для виробництва лакофарбових матеріалів та будівельних сумішей.

На виконання взятих на себе договірних зобов”язань за позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 240000,00 грн., що підтверджується рахунком –фактурою №СФ-0017124 від 17.12.2008р. на суму 240000,00 грн.(з ПДВ) та видатковою накладною №РН-0017124 від 17.12.2008р. на суму 240000,00 грн. (з ПДВ), по довіреності №239 від 17.12.2008р. на ім”я Дерев”янко Михайло Антонович про отримання товарно-матеріальних цінностей (поліетилен у кількості 20 (двадцять) тонн).

Згідно із п.5.2 договору –оплата за товар, що поставляється, виконується Покупцем з розрахунку 100% вартості постачання не пізніше одного банківського дня до моменту відвантаження Товару зі складу Продавця, або в термін, що Сторони будуть обмовляти в Специфікаціях на кожне поточне постачання.

Однак, відповідач не виконав у повному обсязі взяті на себе зобов”язання за договором, тому позивачем було направлено на адресу відповідача письмову вимогу №25028 від 25.02.2009р. про сплату заборгованості, за рахунок - фактурою №СФ-0017124 від 17.12.2008р. у сумі 100000,00 грн., протягом семи календарних днів.

Станом на 11.05.2009р. сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 70000,00 грн., що визнано і підтверджено представником відповідача в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 3 % річних за користування чужими коштами у сумі 989,99 грн. та інфляційні нарахування у сумі 4400,00 грн. (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Також, позивачем, на підставі п.6.2 договору, нараховано відповідачу пеню в розмірі 7948,90 грн. (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Отже, станом на 12.05.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 83338,89 грн. (в т.ч. 70000,00 грн. –основний борг; 7948,90 грн. –пеня; 4400,00 грн. –інфляційні нарахування; 989,99 грн. –3% відсотки річних).

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.1 договору №82 від 04.09.2008р. встановлено, що Продавець зобов”язувався передати у власність, а Покупець зобов”язувався прийняти й оплатити хімічну продукцію (товар), що є сировиною для виробництва лакофарбових матеріалів ті будівельних сумішей.

Згідно із п.5.2 договору –оплата за товар, що поставляється, виконується Покупцем з розрахунку 100% вартості постачання не пізніше одного банківського дня до моменту відвантаження товару зі складу Продавця, або в термін, що Сторони будуть обмовляти в Специфікаціях на кожне поточне постачання.

Проте, як вбачається із матеріалів справи відповідач (Покупець) не виконав у повній мірі своїх зобов”язань за договором.

Відповідно до вимог ст.530 ЦК України –якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.7 ст.193 ГК України –не допускається одностороння відмова від виконання зобов”язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов”язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України –порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов”язання.

Відповідно до вимог ст.629 ЦК України –договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ст.625 ЦК України –боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умов п.6.2 договору –у випадку, якщо Покупець затримує оплату за поставлений товар відповідно до специфікації на дане постачання, то він зобов”язується сплатити пеню в розмірі 0,2 %від суми даного постачання за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент виникнення заборгованості.

Суд, враховуючи, що належні до сплати штрафні санкції надмірно великі із збитками кредитора, на підставі ст.233 ГК України та п.3 ст.83 ГПК України вирішив зменшити розмір пені (неустойки) на 50 % до суми 3974,45 грн.

В судовому засідання 12.05.2009р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлений та підписаний 13.05.2009р.

Виходячи із змісту наведених норм, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 233 Господарського кодексу України та ст.ст. 3, 12, 44, 45, 49, 82, п.3 ст.83, ст.84, п.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельпласт - Львів” (81500, Львівська область, м.Городок, вул.Заводська, 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23957545) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Єдина Торгова Система - Київ” (02090, м.Київ-90, вул.Сосюри, 68, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32959643) 70000,00 грн. –основного боргу; 3974,45 грн. –пені; 4400,00 грн. –інфляційних нарахувань; 989,99 грн. –3% відсотків річних, 1019 грн. 26 коп. державного мита; 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Рішення набирає законної сили в порядку і в строк передбаченими ст. 85 ГПК України.

Суддя