Рішення № 3601308, 30.04.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.04.09

Справа № 9/144-09.

За позовом: Спільного агрономічного підприємства «Родючисть» (Товариство з обмеженою відповідальністю), м. Суми

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми

про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності

Суддя Лущик М.С.

Представники:

Від позивача: Гузенко В.Г., директор

Від відповідача: Житник А.І.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Сидорук А.І.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі складу імпортного обладнання, загальною площею 4 139,5 кв.м., що розташована за адресою: м Суми, вул. Погранична, п/о 12, укладений між Спільним агрономічним підприємством «Родючисть» (ТОВ) та Відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром», 03 жовтня 2008 року (зареєстрований СТБ «Сумиагропромбіржа» (запис у журналі реєстрації №4-н від 03.10.2008 р.) з моменту його підписання – з 3 жовтня 2008 року; визнати за ним право власності на нежитлову будівлю складу імпортного обладнання, загальною площею 4 139,5 кв.м., що розташована за адресою: м. Суми, вул. Погранична, п/о 12, а також стягнути з відповідача на свою користь судові витрати по справі.

Представник відповідача письмового відзиву на позов не подав, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував, обґрунтовуючи свою бездіяльність відсутністю вільних грошових коштів для нотаріального оформлення спірного договору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши наявні докази, суд встановив:

03 жовтня 2008 року між Спільним агрономічним підприємством «Родючисть» (ТОВ) та Відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром» був укладений договір купівлі-продажу майна, відповідно до умов якого на біржових торгах, що відбулися 03 жовтня 2008 року на Сумській товарній біржі «Сумиагропромбіржа», протокол №2 від 03 жовтня 2008 року, відповідач передав у власність позивача на умовах цього договору наступне майно: нежитлову будівлю складу імпортного обладнання, загальною площею 4 139,5 кв.м., розташовану за адресою: м. Суми, вул. Погранична, п/о 12.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що вартість вказаного нерухомого майна становить 1 206 000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ.

Згідно п. 2.2. Договору розрахунки між сторонами здійснюються шляхом безготівкового перерахування позивачем суми, що вказана в п. 2.1. цього договору на рахунок відповідача в наступному порядку: перший платіж – 603 000 грн. 00 коп. до 13 жовтня 2008 р., другий платіж – 603 000 грн. 00 коп. до 31 грудня 2008 року.

Відповідно до умов пункту 1.3. Договору право власності на майно за цим Договором переходить до позивача в момент здійснення ним на користь відповідача оплати в розмірі 50% від вартості майна, вказаної в п. 2.1. Договору.

Зі змісту п. 3.1. Договору вбачається, що передача майна за цим Договором здійснюється відповідачем позивачу в строк до 10 календарних днів з моменту перерахування позивачем відповідачу 50% вартості майна, що вказана в п. 2.1.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що передача майна за цим Договором відповідачем і прийняття майна позивачем оформлюється актом прийому-передачі.

В матеріалах справи міститься квитанції №565 від 09.10.2008 р. на суму 250 000 грн. 00 коп., №567 від 10.10.2008 р. на суму 120 000 грн. 00 коп., №610 від 20.10.2008 р. на суму 70 000 грн. 00 коп., №608 від 17.10.2008 р. на суму 125 000 грн. 00 коп., №1638 від 23.12.2008 р. на суму 225 000 грн. 00 коп., № 1345 від 20.10.2008 р. на суму 55 000 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 845 000 грн. 00 коп.

Крім того, нерухоме майно було передано позивачу згідно акту приймання-передачі від 16.02.2009 р., підписаного сторонами належним чином, який знаходяться в матеріалах справи.

Згідно частини 1 статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із частиною 1 статті 328 право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до частини 2 вказаної статті право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Таким чином, Позивач набув права власності на зазначене вище нежитлове приміщення правомірно на підставі договору купівлі-продажу майна від 03 жовтня 2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Пунктом 4.4. Договору встановлено, що до обов‘язків відповідача віднесено несення витрат, пов‘язаних з укладанням цього договору та його реєстрацією.

На виконання даної умови договору позивач надіслав на адресу відповідача лист №61 від 19 лютого 2009 р. з проханням в строк до 25.02.2009 р. вчинити всі необхідні дії по нотаріальному посвідченню договору купівлі-продажу нежитлової будівлі складу імпортного обладнання, що розташована за адресою: м. Суми, вул. Погранична, п/о 12, але відповідач листом №20-111/1 від 23.02.2009 р. відмовив позивачу, обґрунтовуючи свою бездіяльність відсутністю вільних грошових коштів для нотаріального посвідчення договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно зі ст. 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За таких обставин, вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, у зв’язку з чим договір купівлі-продажу майна від 03 жовтня 2008 року, укладений між Спільним агрономічним підприємством «Родючисть» (ТОВ) та Відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром», суд визнає дійсним.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно статті 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача в частині визнання за ним права власності на нежитлову будівлю складу імпортного обладнання, загальною площею 4 139,5 кв.м., що розташована за адресою: м. Суми, вул. Погранична, п/о 12, є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі складу імпортного обладнання, загальною площею 4 139,5 кв.м., що розташована за адресою: м Суми, вул. Погранична, п/о 12, укладений між Спільним агрономічним підприємством «Родючисть» (ТОВ) та Відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром», 03 жовтня 2008 року (зареєстрований СТБ «Сумиагропромбіржа» (запис у журналі реєстрації №4-н від 03.10.2008 р.) з моменту його підписання – з 3 жовтня 2008 року.

3. Визнати за Спільним агрономічним підприємством «Родючисть» (Товариство з обмеженою відповідальністю) (40024, м. Суми, вул. СКД, 24, код 19369021) право власності на нежитлову будівлю складу імпортного обладнання, загальною площею 4 139,5 кв.м., що розташована за адресою: м. Суми, вул. Погранична, п/о 12.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код 05766956) на користь Спільного агрономічного підприємства «Родючисть» (Товариство з обмеженою відповідальністю) (40024, м. Суми, вул. СКД, 24, код 19369021) 12 145 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.С. ЛУЩИК