Рішення № 36011954, 10.12.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5783/13-ц

Номер провадження 2/404/2402/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

при секретарі - Вітохіній Н.А.

за участі прокурора - Угленко У.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом прокурора м. Кіровограда в інтересах держави в особі: Управління охорони здоровя Кіровоградської обласної державної адміністрації, Комунального закладу Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року прокурор м. Кіровограда звернувся в суд із позовом, яким просить стягнути із ОСОБА_2»яни Юріївни заподіяну державі в особі Управління охорони здоровя Кіровоградської обласної державної адміністрації, Комунального закладу Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер шкоду, у зв»язку з оплатою ОСОБА_3 часу вимушеного прогулу в розмірі 1931, 24 грн.

З посиланням на норми статей 130, 134, 237 КЗпП України, вимоги мотивує тим, що відповідач з 20.11.2009 року по даний час працює на посаді головного лікаря КЗ «Кіровоградський обласний шкірно- венерологічний диспансер» та згідно п.п. 3.4 розділу 3 посадової інструкції головного лікаря КЗ «Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер», затвердженої начальником управління охорони здоровя Кіровоградської ОДА від 21.04.2011 р., має право проводити приймання на роботу та звільнення з робота працівників відповідно до чинного законодавства України. Так, на підставі наказу головного лікаря №86-к від 07.10.2011 року інженера з охорони праці ОСОБА_3 звільнено від сумісництва на 0,25 ставки інженера з метрології з 07.10.2011 року. Не погодившись зі звільненням з посади за сумісництвом, ОСОБА_3 оскаржила вказане рішення до суду. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06.04.2012 року , у справі №1109/354/2012, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.Наказ головного лікаря КЗ «Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер» №86-к від 07.10.2011 року, в частині звільнення ОСОБА_3 з посади інженера метрології за сумісництвом, скасовано. ОСОБА_3 поновлено на посаді інженера метролога з 07.10.2011 року . В подальшому, ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про стягнення з КЗ «Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер» заробітної плати за час вимушеного прогулу. Також, рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.11.2012 року у справі №1109/8207/2012 , позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з КЗ «Кіровоградський обласний шкірно- венерологічний диспансер» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 1 931 грн. 24 коп. , без урахування податків та інших платежів. Наказом головного лікаря від 30.11.2012 р. №126-к «Про виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда» у звязку з незапланованими видатками на 2012 рік доручено бухгалтерії провести уду м. Кіровограда від 06.04.2012 року , у справі №1109/354/2012, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.Наказ головного лікаря КЗ «Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер» №86-к від 07.10.2011 року, в частині звільнення ОСОБА_3 з посади інженера метрології за сумісництвом, скасовано. ОСОБА_3 поновлено на посаді інженера метролога з 07.10.2011 року . В подальшому, ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про стягнення з КЗ «Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер» заробітної п

Так як незаконність звільнення ОСОБА_3 з посади інженера з метрології встановлена рішенням суду від 06.04.2011 року, яке набрало законної сили , відбулось саме за наказом відповідача , який нею було прийнято одноособово, тому є наявні правові підстави покладення на головного лікаря обов»язку покрити шкоду, заподіяну комунальному закладу у зв»язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу у розмірі 1931, 24 грн.

В судовому засіданні прокурор Угленко У.Ю. та представник позивача , зокрема Управління охорони здоров»я Кіровоградської обласної державної адміністрації вимоги підтримали, просили задовольнити.

Позивач - Комунальний заклад Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер , в судове засідання не з»явився, повідомлявся належно. В своїх поданих « запереченнях» ( а.с. 64-65), які підписані в.о.головного лікаря, вказали, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення , передбаченого статтями, на які посилається прокурор , що виключає можливість притягнення її до матеріальної відповідальності . Крім того, виплата коштів, визначених рішенням суду була проведена ОСОБА_3 в межах коштів, виділених комунальному закладу на оплату праці, за рахунок економії фонду заробітної плати.

ОСОБА_4, її представник в суді позов не визнала повністю, подала письмові заперечення ( а.с. 47-49). Зазначала, що підставою для притягнення відповідача до матеріальної відповідальності є обов»язкова наявність вини як складової суб»єктивної сторони правопорушення, за яке остання притягається до дисциплінарної відповідальності. Рішенням суду від 06.04.12 року та від 07.10.2011 року була встановлена протиправність дій головного лікаря щодо звільнення ОСОБА_3 із займаної посади, однак вказане не доводить наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні такої дії. Саме старший інспектор відділу кадрів комунального закладу ОСОБА_5 здійснює контроль за дотриманням кадрових процедур диспансеру, забезпечує відповідальність кадрової документації , оформлює прийняття на роботу, переведення, переміщення і звільнення працівників. Коли ОСОБА_6 була подана заява про прийняття на роботу на посаду інженера з метрології за основним місцем роботи, то головний лікар надала старшому інспектору відділу кадрів його заяву щодо пропозицій прийняття вказаної особи на роботу. ОСОБА_5 надала свою пропозицію про його прийняття на роботу та при цьому, необхідно було звільнити ОСОБА_3 , яку та обіймала за сумісництвом. Проект наказу про звільнення ОСОБА_3 був підготовлений старшим інспектором відділу кадрів , а головний лікар тільки його підписала. В подальшому ОСОБА_5 була притягнута до дисциплінарної відповідальності у вигляді винесення догани за порушення покладених на неї трудових обов»язків, які потягнули за собою незаконне звільнення ОСОБА_7 та її подальше поновлення на посаді рішенням суду. Тобто, відповідач ОСОБА_1 підписуючи наказ №86-к від 07.10.11 року не усвідомлювала протиправність свого діяння, не передбачала його шкідливих наслідків , не бажала або не допускала їх настанняу

Заслухавши обґрунтування прокурора, представника позивача- Управління охорони здоров»я Кіровоградської обласної державної адміністрації, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо задоволення вимог прокурора, заявлених в інтересах держави, виходячи з наступного.

Згідно п. 2 статті 121 Конституції України прокуратура здійснює функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Частиною 2 статті 45 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. З метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовами. Обираючи форму представництва, передбачену частиною пятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обгрунтовує необхідність їх захисту.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в період роботи ОСОБА_2»яна Юріївна, працюючи на посаді головного лікаря КЗ «Кіровоградський обласний шкірно- венерологічний диспансер» на підставі рішення Кіровоградської обласної ради від 20.11.2009 року №785 «Про призначення головного лікаря Кіровоградського обласного шкірно-венерологічного диспансеру, видала наказ №86-к від 07.10.2011 року про звільнення ОСОБА_3 від сумісництва на 0,25 ставки інженера з метрології з 07.10.2011 року( а.с. 8).

Не погодившись зі звільненням від посади за сумісництвом, ОСОБА_3 оскаржила вказане рішення до суду.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06.04.2012 року у справі №1109/354/2012 , позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Наказ головного лікаря КЗ «Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер» №86-к від 07.10.2011 року, в частині звільнення ОСОБА_3 з посади інженера метрології за сумісництвом, скасовано. ОСОБА_3 поновлено на посаді інженера метролога з 07.10.2011 року .

Крім того, рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.1 1.2012 року, у справі №1109/8207/2012 , позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з КЗ «Кіровоградський обласний шкірно- венерологічний диспансер» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 1 931 грн. 24 коп. без урахування податків та інших платежів.

Зазначені рішення набрали законної сили.

Наказом головного лікаря від 30.11.2012 р. №126-к «Про виконання рішення Кіровського районного суду у м. Кіровограді» у звязку з незапланованими видатками на 2012 рік доручено бухгалтерії провести виплату ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 1931,24 грн. протягом 6 місяців з грудня 2012 року по травень 2013 року включно у рівних частинах.

На виконання вказаного рішення суду, яке набрало законної сили, КЗ «Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер» повністю сплатив ОСОБА_3 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 1 93 1,24 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви лицьовими листами за 2012 та 2013 рік. Останню виплату здійснено в травні 2013 року.

Відповідно до п.п. 3.4 розділу 3 посадової інструкції головного лікаря КЗ «Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер», затвердженої начальником управління охорони здоровя Кіровоградської ОДА від 21.04.2011 р., головний лікар має право проводити приймання на роботу та звільнення з роботи працівників відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Відповідно до ст. 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

За змістом вказаної норми, при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію пункту 8 статті 134 та нової редакції статті 237 КЗпП (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 29.12.1992 р. «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» розяснено, що застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п.8 ст. 134 КЗпП, необхідно мати на увазі, що за цим законом покладається обовязок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у звязку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону.

Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форм вини.

Розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу, який був виплачений КЗ» Кіровоградським обласним шкірно-венерологічним диспансером» ОСОБА_3 за результатами розгляду трудового спору, встановлений судовими рішеннями, що набрали законної сили і в силу ч.3 ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягав.

При цьому, суд критично відноситься до тверджень сторони відповідача та позивача - Комунального закладу Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер щодо відсутності складу правопорушення , вини особи , оскільки при вирішенні вказаного питання форма вини працівника не має значення. Керівник може умисно протизаконно звільнити працівника. Він може звільнити працівника, помиляючись у застосуванні закону, тобто допускаючи лише необережне правопорушення. І в обох випадках він несе перед підприємством повну матеріальну відповідальність за шкоду , заподіяну виплатою працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, викликаного незаконним звільненням ( або незаконним переведенням на іншу роботу). Навряд чи можливе притягнення до повної матеріальної відповідальності на підставі п.8 ст. 134 КЗпП України працівників відділу кадрів, юрисконсультів. Звичайно до повної матеріальної відповідальності притягуються лише керівники або заступники керівника підприємства, установи, організації, який підписав наказ про звільнення.

Тому, враховуючи, що незаконне звільнення ОСОБА_3 відбулося за наказом головного лікаря КЗ «Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер» ОСОБА_1, та в подальшому у звязку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу , суд приходить до висновку щодо покладення саме на відповідача обов»язку покриття шкоди, заподіяної підприємству в розмірі 1931, 24 грн.

В порядку ст. 88 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 130, 134, 233, 237 КЗпП України, ст.ст. 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов прокурора м. Кіровограда в інтересах держави в особі: Управління охорони здоровя Кіровоградської обласної державної адміністрації, Комунального закладу Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер-2824820689 на користь держави в особі Управління охорони здоровя Кіровоградської обласної державної адміністрації, Комунального закладу Кіровоградський обласний шкірно-венерологічний диспансер заподіяну шкоду , в звязку з оплатою ОСОБА_3 часу вимушеного прогулу в розмірі - 1931, 24 грн.

та на користь держави судовий збір в сумі - 229, 40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області, через суд першої інстанції.

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда