Рішення № 36011400, 12.12.2013, Токмацький районний суд Запорізької області

328/4229/13-ц

12.12.2013

2/328/979/13

РІШЕННЯ

Іменем України

12 грудня 2013 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Петренко Л.В., при секретарі Фещенко Д.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Токмацької міської ради Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до Токмацької міської ради Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, в якій просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Восточна, 63, розташований на земельній ділянці площею 7626 кв.м., після смерті ОСОБА_2, яка померла 12.12.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 12 грудня 2011 року померла її мати ОСОБА_2. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Восточна, 63 розташованого на земельній ділянці, площею 7626,60 кв.м. За життя вона склала заповіт до якого вищевказаний житловий будинок заповіла ОСОБА_1, яка є її рідною донькою.

Після смерті матері у встановлений законом строк прийняла спадщину, звернувшись до Токмацької державної нотаріальної контори з відповідною заявою, внаслідок чого відкрито спадкову справу №133/12.

Бажаючи отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок вона звернулася до Токмацької державної нотаріальної контори, проте у вчиненні нотаріальної дії їй було відмовлено.

Її покійна мати, 28.08.1984 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, після смерті свого батька ОСОБА_3 та у встановленому на той час законом порядку здійснила реєстрацію у Мелітопольському міжміському бюро технічної інвентаризації 30.08.1984 року за № 797.

Згодом свідоцтво про право на спадщину за законом від 28.08.1984 року з відміткою про реєстрацію було втрачено.

Таким чином, правовстановлюючий документ на зазначений будинок на момент її звернення до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину відсутній. Постанова нотаріуса про відмову мотивована тим, що дублікат свідоцтва про право на спадщину, виданого Токмацькою ДНК 01.06.2012 року не було зареєстровано в органах БТІ. Реєстрацію правовстановлюючого документу в органах БТІ повинен здійснювати власник майна, мати померла 12.12.2011 року, дублікат отримала в ДНК 01.06. 2012 року після смерті матері, таким чином здійснити реєстрацію неможливо, так як власник майна помер.

Позивач в судове засідання не зявилася, до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності позовні вимоги підтримала.

Представник Токмацької міської ради Запорізької області в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позовних вимог не заперечують.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання позовних вимог відповідачем суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Судом встановлено, що 12.12.2011 року померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖС № 220273, яке видане Токмацьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області від 13 грудня 2011 року (а.с. 7).

ОСОБА_2 є матірю ОСОБА_1 (до шлюбу - Ганус) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії IV-УР №1400406 виданого в м. Токмак Міськрадою ЗАГС Запорізької області від 28.11.1962 року (а.с. 27).

Після укладення шлюбу, позивач змінила прізвище із «Ганус» на «Стігнєєву», що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с. 8), свідоцтвом про розірвання шлюбу серії I-ЖС №259740 (а.с. 9). При повторному укладенні шлюбу позивач змінила прізвище зі «Стігнєєвої» на «Дарусенкову», що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу I-ЖС № 269755 від 28.05.1994 року (а.с. 10).

ОСОБА_2 прийняла житловий будинок за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Восточна, 63, у спадок від свого батька ОСОБА_3, що підтверджується дублікатом свідоцтва про право на спадкування за законом, серії ВРС № 496142, виданого Токмацькою державною нотаріальною конторою 01.06.2012 року (а.с. 11).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт відповідно до якого, житловий будинок за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Восточна, 63 заповіла позивачці, що підтверджується копією заповіту від 13.10.1993 року.

Житловий будинок за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Восточна, 63 обліковується за ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 2943 від 28.08.1984 року, виданого державним нотаріусом Токмацької державної нотаріальної контори, зареєстровано Мелітопольським бюро технічної інвентаризації 30.08.1984 року за № 797, що підтверджується довідкою виданою КП БТІ «Абрис» від 06.11.2013 року за № 153 (а.с. 14).

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Так, відповідно до вимог ст.. 1218 ЦК України право власності на будинок належало ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини, а тому входить до складу спадщини.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В силу ст.ст. 1223 ЦК України позивач є спадкоємцем за заповітом і має право на спадкування майна.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Після смерті матері ОСОБА_1 у встановлений законом строк прийняла спадщину, звернувшись до Токмацької державної нотаріальної контори з відповідною заявою, внаслідок чого відкрито спадкову справу №133/12. Інших спадкоємців немає.

ОСОБА_2. на час смерті, що настала 12.12.2011 року мала свідоцтво про право на спадщину з відміткою про реєстрацію, яке було втрачене.

Проте нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право спадщину за заповітом, мотивуючи відмову тим, що дублікат свідоцтва про право на спадщину, виданий Токмацькою ДНК 01.06.2012 року не було зареєстровано в органах БТІ. Тоум видати свідоцтво про право на спадщину заявнику не можливо (а.с. 13).

Відповідно до ч.1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа (фізична, юридична) має конституційне право на судовий засіб захисту.

Згідно Цивільного кодексу України особа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутися до суду як з позовом про визнання права власності (ст. 392 ЦК України).

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно , якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що звертаючись до суду позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі, в разі відсутності правовстановчого документа юридичний факт набуття нерухомості у власність за зверненням зацікавлених осіб може бути визнаний, а невизнані державою права спадкоємців - захищені в судовому порядку.

Судом встановлено, що спір виник в звязку з відсутністю умов для оформлення спадщини нотаріально.

Відповідно до положень п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування, де вказано що вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають тільки у тому випадку, якщо наявні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, а при відмові нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, позовні вимоги про визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за заповітом на вказаний житловий будинок є законними, ґрунтуються на вищезазначених нормах матеріального права, підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Токмацької міської ради Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок, який знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Восточна, 63, розташований на земельній ділянці площею 7626,60 кв.м, після смерті ОСОБА_2, яка померла 12.12.2011 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: /підпис/

згідно з оригіналом

Суддя