Постанова № 3601069, 28.04.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

29 квітня 2009 року

Справа № 2-18/674-2009

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Плута В.М.,

суддів Гоголя Ю.М.,

Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

позивача: Бушкіної Юлії Володимирівни, довіреність № 5 від 01.01.09;

відповідача: Карлашенка Андрія Михайловича, довіреність № б/н від 15.01.09;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євпаторійський винзавод" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 23.03.2009 у справі № 2-18/674-2009

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стекло-Трейд" (пр. Перемоги, 45а, м. Севастополь,99000); (вул. Юмашева, 24, кв. 2, 99057)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Євпаторійський винзавод" (вул. Виноградна, 11, м. Євпаторія, 97420)

про стягнення 96041,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.03.2009 у справі № 2-18/674-2009 позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Євпаторійський винзавод" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стекло-Трейд" 80130,39 грн. заборгованості, 9694,67 грн. пені, 1488,45 грн. 3 % річних, 4727,69 грн. суми індексу інфляції, 960,41 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В основу рішення були покладені загальні норми господарського та цивільного права, а саме норми статей 525, 526, 612 Цивільного кодексу України, які регулюють договірні зобов’язальні правовідносини сторін, а також положення статей 546, 547, 549 та 625 Цивільного кодексу України, які передбачають відповідальність боржника у вигляді пені, проценти річних та суму індексу інфляції.

Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати частково.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права.

Так, відповідач не погоджується з висновком суду про те, що розмір пені сторонами був узгоджений у договірному порядку і підлягає стягненню з боржника в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.

Розпорядженням в. о. заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.04.2009 суддю Голика В. С. замінено на суддю Гоголя Ю. М.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Євпаторійський винзавод" підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2006 між товариством з обмеженою відповідальністю "Стекло-Трейд" і товариством з обмеженою відповідальністю "Євпаторійський винзавод" укладено договір № 01-07-2006 (том 1, а. с. 6 –7).

Відповідно до пункту 1.1 договору № 01-07-2006 від 01.07.2006 предметом даного договору є прямі тривалі взаємовідносини по поставкам гофропродукції.

Відповідно до вказаного договору, продавець зобов'язується продати, а покупець купити гофропродукцію зі складу відповідно до рахунку і накладної. Найменування, кількість, асортимент і вартість товару визначається накладною.

Строк дії договору подовжувався за взаємною письмовою згодою сторін, що підтверджується додатковими угодами (том 1, а. с. 8, 9), в результаті чого строк дії договору був встановлений до 31.12.2008.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Стекло-Трейд" відповідно до умов договору своєчасно поставило товариству з обмеженою відповідальністю "Євпаторійський винзавод" продукцію на загальну суму 85132,90 грн.

Так, згідно з видатковими накладними:

- № С-00000636 від 07.04.2008 на суму 6835,50 грн. (том 1, а. с. 11);

- № С-00000644 від 08.04.2008 на суму 10728,00 грн. (том 1, а. с. 13);

- № С-00000678 від 10.04.2008 на суму 15019,20 грн. (том 1, а. с. 14);

- № С-00000734 від 16.04.2008 на суму 6436,80 грн. (том 1, а. с. 15);

- № С-00000753 від 17.04.2008 на суму 11693,90 грн. (том 1, а. с. 17);

- № С-00000800 від 21.04.2008 на суму 10728,00 грн. (том 1, а. с. 18);

- № С-00000801 від 21.04.2008 на суму 1225,00 грн. (том 1, а. с. 19);

- № С-00000814 від 22.04.2008 на суму 4189,50 грн. (том 1, а. с. 20);

- № С- 00000843 від 24.04.2008 на суму 2009,00 грн. (том 1, а. с. 21);

- № С-00000907 від 05.05.2008 на суму 4949,00 грн. (том 1, а. с. 22);

- № С-00001006 від 12.05.2008 на суму 2450,00 грн. (том 1, а. с. 23);

- № С-00001026 від 14.05.2008 на суму 4434,50 грн. (том 1, а. с. 24);

- № С-00001120 від 20.05.2008 на суму 4434,50 грн. (том 1, а. с. 25).

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується його підписом у видаткових накладних у графі "отримав" та довіреностями на отримання товару.

Згідно з пунктом 2.1 вказаного договору, відповідач зобов'язаний здійснити розрахунок за переданий товар у продовж 20 банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідач умови договору у частині оплати поставленої продукції своєчасно і у повному обсязі не виконав, лише частково сплатив суму боргу, у зв'язку із чим за ним склалася заборгованість у сумі 80130,39 грн.

Доказів оплати суми боргу у розмірі 80130,39 грн. відповідачем суду не представлено.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення основної заборгованості є повністю обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення суми пені судова колегія виходить з наступного.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України також передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 4.2. договору, у випадку порушення "Покупцем" умов даного договору останній несе відповідальність у вигляді пені, у розмірі не більш подвійної облікової ставки НБУ, що дії в період стягнення пені, за кожен день прострочення платежу.

З цього пункту вбачається, що сторони у договірному порядку узгодили верхню границю розміру відповідальності, яку може нести боржник. Тобто, сторонами передбачений ліміт пені, який може бути сплачений відповідачем. По суті, сторони у даному пункті повторили положення статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якою передбачено, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Однак, який саме розмір пені, у процентному відношенні тощо, сторонами в договорі, або додаткових угодах до нього, не зазначено. Чинним законодавством також не передбачений розмір пені, який суб’єкти господарювання, що не відносяться до державного сектору економіки, повинні сплачувати у випадку порушення грошового зобов’язання.

Суд першої інстанції на вищенаведене увагу не звернув, що призвело до необґрунтованого задоволення позову в частині стягнення пені.

Суму основного боргу позивач просив стягнути з урахуванням 3 % річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми вимог про стягнення 3 % річних, а також інфляційних втрат, колегія суддів вважає його вірним та повністю обґрунтованим нормами матеріального права.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає частковому скасуванню.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євпаторійський винзавод" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.03.2009 у справі № 2-18/674-2009 скасувати частково.

3. Прийняти нове рішення, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:

«1) Позов задовольнити частково.

2) Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Євпаторійський винзавод», м. Євпаторія (вул. Виноградна, 11, м. Євпаторія, 97400, код ЄДРПОУ 33271192, р/р 260093554901 в СФ ЗАТ "Банк Петрокомерц-Україна", МФО 384544) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стекло-Трейд», м. Севастополь (вул. Юмашева, 24, кв. 2, м. Севастополь, 99057; р/р 2600013713 в КРД ВАТ «Раффайзен банк Аваль», МФО 324021, код ЄДРПОУ 31267383) 80130,39 грн. - заборгованості; 1488,45 грн. - 3 % річних, 4727,69 грн. суми індексу інфляції, 863,47 грн. державного мита та 106,09 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3) В інший частині позову відмовити.»

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя В.М. Плут

Судді Ю.М. Гоголь

В.І. Гонтар