Рішення № 36010072, 09.12.2013, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/9391/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

09 грудня 2013 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Пустовіт З.П.

при секретарі: Гоноболіній О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» про стягнення суми страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року позивач звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА», в якому просила стягнути з відповідача на свою користь 20257,85 грн. страхового відшкодування, пеню за прострочення виплати страхового відшкодування за період з 22.01.2013 року по 12.08.2013 року в розмірі 730,78 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн. В обґрунтування позову зазначала, що 14.01.2012 р., приблизно о 11 годині 50 хвилин водій ОСОБА_2, який керував автомобілем «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_1, порушивши вимоги п.п.а) п.2.9 Правил дорожнього руху України, скоїв на пішохідному переході на вул. Мелітопольське шосе у м.Бердянську наїзд на неї та її малолітню дочку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В результаті ДТП її трьохлітня дочка загинула, а їй були завдані тяжкі тілесні ушкодження. Вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02.04.2012 року ОСОБА_2 був засуджений за ст. 286 ч.2 КК України до семи років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки. 27.08.2011 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» був укладений договір обовязкового добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу ЗАЗ -1102, реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до якого ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоровю, становить 100000,00 грн., а за шкоду, заподіяну майну 50000,00 грн., франшиза -500,00 грн. Після ДТП вона була госпіталізовано до міської клінічної лікарні м.Запоріжжя, у відділення травматології, де знаходилася на лікуванні з 14.01.2012 року по 06.04.2012 року, а пізніше проходила неодноразове лікування лікарнях. Відповідно до акту огляду МСЕК від 08.05.2012 року їй була присвоєна друга група інвалідності. В результаті ДТП до філії ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» було подано заяви від 03.02.2012 року про виплату страхового відшкодування у звязку з заподіянням шкоди здоровю потерпілій ОСОБА_1 та у звязку із смертю потерпілої ОСОБА_3, до яких були додані необхідні документи. З приводу розладу здоровя вона знаходилася на лікуванні в Бердянській міській лікарні в такі періоди, а саме: з 14.01.2012 року по 06.04.2012 року, з 17.07 по 25.07.2012 року, з 01.10 по 16.10.2012 року, з 17.12. по 21.12.2012 року. На лікування та інші витрати, повязані з лікуванням, в результаті ДТП за вказані періоди нею всього витрачено 13535,03 грн., що підтверджується чеками та іншими розрахунковими документами. На подальше лікування нею ще було витрачено 4368,82 грн. На підтвердження цього нею 13.02.2012 року на адресу філії ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» було направлено чеки на суму 2146,79 грн., 25.04.2013 року - на суму 1527,69 грн., а 28.05.2013 року на суму 694,34 грн. Крім цього, 06.06.2013 року в Запорізькій обласній клінічній лікарні їй було проведено операцію, на яку нею витрачено 9154,00 грн. А всього на лікування та інше, в розумінні ст.24 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», нею витрачено 27057,85 грн. Проте відповідач до цього часу лише частково відшкодував їй суму страхового відшкодування в розмірі 6800 грн. та 3250,00 грн. витрат на поховання дитини. Таким чином, з відповідача на її користь підлягає стягненню шкода, завдана її життю і здоровю в розмірі 20257,85 грн. (27057,85 6800,00 = 20257,85). На підставі ч. 36.5 ст..36 Закону вона має право на отримання пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. З урахуванням частково сплаченої суми 6800 грн., залишок невиплаченої суми за період з 14.01.2012 року по 21.12.2012 року складає 6735,03 грн., тому відповідач повинен сплатити пеню за період прострочення виконання зобовязань з 22.01.2013 року за 203 дні, яка становитиме 544,89 грн., а всього суму з урахуванням заборгованості становитиме 7279,92 грн. У звязку з невиплатою страхового відшкодування на подальше лікування пеня становитиме 128,69 грн.: сума заборгованості 2146,79 грн. за період з 14.03.2013 року по 12.08.2013 року прострочення становить 152 дня, а загальна сума з урахуванням пені становитиме 2275,48 грн. Пеня за період з 26.05.2013 року по 12.08.2013 року за 79 днів складає 45,75 грн., сума заборгованості з урахуванням пені становитиме 1573,44 грн. Розрахунок пені за період з 29.06.2013 року по 12.08.2013 року: сума заборгованості 694,34 грн., прострочення страхового відшкодування 45 днів, пеня становитиме 11,45 грн., а сума відшкодування з урахуванням пені -705,79 грн. Таким чином пеня за прострочення виплати страхового відшкодування станом на 12.08.2013 року складає 730,78 грн. У звязку з отриманими тяжкими тілесними ушкодженнями вона потерпає від постійного найсильнішого фізичного болю. Постійно перебуває у стані нервового стресу, у неї зявився страх перед транспортними засобами, порушився сон, пропав апетит, оскільки вона усвідомлює свою фізичну неповноцінність, неможливість ведення активного способу життя. Їй заборонено фізичні навантаження, перебування під сонячним світлом. Після отриманої травми вона обмежена у виборі професії та місця роботи за станом здоровя. Однак і це неможливо порівняти з тими душевними стражданнями, які вона переносить через втрату єдиної дочки ОСОБА_4. Статтею 23 ЦК України передбачена моральна шкода, в тому числі повязана із смертю потерпілого. Тому на її користь зі страховика належить стягнути моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. на кожну постраждалу особу, а всього 10000,00 грн., яка розрахована у відповідності до п.3 ст.22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». ( 100000 /100% х 5% = 5000,00 грн. х 2 особи постраждалих = 10000,00 грн.).

05.12.2013 року позивач подала до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій, з урахуванням часткової сплати відповідачем 13167,19 грн. страхового відшкодування в період розгляду справи, просила стягнути з ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» на свою користь 6820,21 грн. ( 20257,85 13167,19). В іншій частині позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Крім цього 05.12.2013 року позивач направила до суду письмову заяву, в якій просила розглянути її позов до ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» за її відсутності, оскільки після проведеної операції вона не може ходити.

Представник відповідача до суду не зявився також, направив письмові заперечення з додатками на позов, в яких просив відмовити в задоволенні позову, а справу слухати без участі представника ПрАТ «СК «ПРОВІДНА». В своїх запереченнях ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» посилалася на те, що 03.02.2012 року позивач подала до ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» заяву про виплату страхового відшкодування по здоровю, до якої було додано фіскальні чеки на придбання ліків на суму 6375,53 грн., квитанції про оплату компютерної томографії на суму 440,00 грн. 07.06.2012 року позивачу відшкодовано витрати шляхом перерахування грошових коштів на імя позивача через систему Приват міні в КБ «Приватбанк» на суму 6815,53 грн. Пізніше позивачем було донесено ще фіскальних чеків на придбання ліків на суму 270,45 грн., 13.02.2013 року позивачу відшкодовано витрати на суму 270,45 грн. Крім цього, ще пізніше нею додано фіскальних чеків на придбання ліків та товарів медичного призначення на суму 6477,19 грн., квитанція про оплату компютерного дослідження на суму 440 грн., та 600 грн., УЗД на суму 150 грн., трансфузіології на суму 200 грн., квитанції про сплату страхових платежів на суму 1240 грн. ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» шляхом перерахування грошових коштів було відшкодовано ще 13167,19 грн. Отже, на ім'я позивача своєчасно відшкодовано матеріальну шкоду у розмірі 20253,17 грн. в повному розмірі. Щодо стягнення пені в розмірі 730,78 грн., то ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» не відмовляла у виплаті страхового відшкодування страхувальникові, тому її вимоги і в цій частині є необґрунтованими, бо позивач передавала на адресу ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» документи до заяви про відшкодування шкоди від 03.02.2012 року частинами, а не в повному обсязі. Щодо відшкодування шкоди, повязаної із смертю потерпілого, врегульованої ст. 27 Закону, то за заявою від 03.02.2012 року дідуся загиблої ОСОБА_3 ОСОБА_5 відшкодована матеріальна шкода у звязку похованням на суму 3255,00 грн. Відносно стягнення моральної шкоди в розумінні ст.22 Закону, то моральна шкода і її розмір виплачується страховими компаніями лише за рішенням суду, тобто в добровільному порядку відшкодування моральної шкоди не здійснюється. При цьому моральна шкода відшкодовується відповідно до ст.23 ЦК України в розмірі не більше 5% від 100000,00 грн., що дорівнює 5000,00 грн. При цьому відповідно до п.3 ст.22 Закону в редакції, чинній на час ДТП, моральна шкода відшкодовується страховиком тільки потерпілому, проте потерпіла ОСОБА_3 загинула. Отже відшкодування моральної шкоди страховиком потерпілій ОСОБА_1 можливе в розмірі 5000,00 грн., як особі, яка зазнала ушкодження здоровя. Таким чином, відповідач жодним чином не порушував прав позивача на отримання страхового відшкодування в порядку, встановленому законом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджено належними і допустимими доказами, що 14.01.2012 р., приблизно о 11 годині 50 хвилин водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_1, порушив вимоги п.п.а) п.2.9 Правил дорожнього руху України, та на вул. Мелітопольське Шосе у м.Бердянську скоїв на пішохідному переході наїзд на позивача ОСОБА_1 та її малолітню дочку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В результаті ДТП її трьохлітня дочка загинула, а їй були завдані тяжкі тілесні ушкодження та встановлено другу групу інвалідності, як зазначено в позові, що підтверджується копією пенсійного посвідчення, копією свідоцтва про смерть ОСОБА_6 від 16.01.2012 року серія І-ЖС №225673.

Відповідно до вироку Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02.04.2012 року ОСОБА_2 був засуджений за ст. 286 ч.2 КК України до семи років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки. В рахунок відшкодування моральної шкоди, повязаної з душевними стражданнями через смерть дочки та отриманими тілесними пошкодженнями, фізичними стражданнями, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 150000,00 грн. Позовні вимоги ОСОБА_1 до страхової компанії «ПРОВІДНА» про стягнення матеріальної шкоди в сумі 10101,70 грн. та моральної шкоди в сумі 5000,00 грн. залишені без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських препаратів.

З огляду на предмет доказування, витрати на лікування потерпілої мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач до своєї позовної заяви в обґрунтування вимог долучила лише копії виписок з історії хвороби, а також копії розрахункових накладних, чеків, фіскальних та товарних чеків і квитанцій.

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно вимог ст.64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування або витяги з них, які подаються, як правило, в оригіналі. Законом допускається подання копій письмових доказів.

Проте копією є документ, що містить інформацію, ідентичну до інформації на документі, виданому та оформленому у відповідності до вимог законодавства України і з яким законодавство пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків осіб, зазначеному в цьому документі (оригіналі). Копія повинна бути засвідчена нотаріально або особою, яка відповідно до законодавства має право засвідчувати копії документів і якій пред'являється копія разом з оригіналом чи нотаріально засвідченою копією.

Відповідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оригінали письмових доказів, у відповідності до ст. 138 ЦПК України, до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. При цьому, у справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

Однак, матеріали справи не містять ані оригіналів письмових доказів, ані засвідчених копій цих доказів. Суд пропонував позивачу взяти в ПрАТ СК «ПРОВІДНА» та надати суду довідку у підтвердження того, що вона здала їм оригінали саме цих платіжних документів, що містяться в матеріалах справи, позивач ніяких дій не зробила та довідки не надала.

Крім цього, із наданих копій документів взагалі неможливо з'ясувати, які з них надавалися страховій компанії на відшкодування матеріальної шкоди, які з них оплачені на суму 19967,19 грн. за підрахунками позивача, які ще підлягають оплаті на суму 6820,21 грн., які вона просить стягнути в заяві про зменшення позовних вимог, та в які строки вони подавалися нею в страхову компанію для відшкодування шкоди, чи були вони підтверджені своєчасно відповідними довідками медичних закладів.

Суд при цьому звертає увагу на те, що позивач взагалі не враховує відшкодовану їй страховою компанією суму в розмірі 270,45 грн., хоча надає у підтвердження цього виписку ПАТ «КБ «Приватбанк» №673 від 17.10.2013 року про отриманий нею цей грошовий переказ 04.02.2013 року, а отриману суму в розмірі 6815,53 грн. заокруглює до суми 6800,00 грн., що є неприпустимим та не відповідає дійсності.

Крім цього, позивач в позовній заяві посилається на те, що всього нею на лікування витрачено 27057,85 грн., проте за підрахунками суду усіх чеків, що містяться в матеріалах справи, сплачені позивачем кошти за копіями платіжних документів складають загальну суму 21943,86 грн., а не 27057,85 грн. Крім цього, частина з них, як то на суму 170 грн. (туфлі на підборах, обруч на голову згідно чеку від 16.01.2012 року) є витратами на поховання, та не повязані з лікуванням позивача; ліки на суму 288 грн. (а.с.90) придбані на лікування хворої ОСОБА_7, як вказано в копії чеку, ще частина квитанцій є комісією банків. Також позивачем долучено копію договору добровільного страхування здоровя на випадок хвороби, укладений між страховиком ПрАТ «СК «САТІС» та ОСОБА_1, з терміном дії з 03.06.2013 року по 17.062013 року, та копії квитанції про внесення страхових платежів на загальну суму 1275 грн., проте в позовній заяві нею взагалі не мотивовано, чому ця сума підлягає стягненню з ПрАТ «СК «ПРОВІДНА».

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що в частині позову про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 6820,21 грн. не доведені належними і допустимими доказами, тому в їх задоволенні слід відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 730,78 грн., то вони є похідними від першої вимоги та є так само недоведеними, враховуючи те, що відповідно до заперечень та із змісту позову видно, що позивач надавала чеки та квитанції не одноразово, а по мірі витрачання коштів на лікарські засоби та представлення документів у страхову компанію. Які конкретно понесені нею витрати та підтверджені належними довідками лікарських установ були оплачені несвоєчасно та на яку суму, встановити неможливо. Крім цього, позивач взагалі не надала розрахунку самого розміру пені, зазначивши лише її суму без посилання на те, яка облікова ставка НБУ діяла на той час. Тому і в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно ч.1, п.п.1, 2 ч.2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, у звязку з протиправною поведінкою щодо неї, членів її сімї та близьких родичів.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступені вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 22.3. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV, від 01.07.2004 року, в редакції, чинній на час скоєння ДТП, потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди

Статтею 23 зазначеного вище Закону встановлено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана: з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; із стійкою втратою працездатності потерпілим; із смертю потерпілого.

Потерпілим, відповідно до п. 1.3. статті 1 цього Закону визнаються юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу;

Крім цього п.27.1 ст.27 Закону визначено, що право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сімєю.

Судом встановлено, потерпіла ОСОБА_3 дочка позивача, загинула в результаті ДТП, тому за положеннями ст..27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач не має права на відшкодування моральної шкоди внаслідок її смерті. Відповідно до положень Цивільного кодексу України моральна шкода в розмірі 150000,00 грн. була стягнута за вироком суду на її користь із засудженого ОСОБА_2

Між тим, суд вважає, що її вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної її здоровю, відповідно до п.22.3 ст.22 Закону підлягають задоволенню і складають 5% від ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоровю потерпілого на одну особу, зазначеному в Полісі №АА /4899831 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у розмірі 100000,00 грн., що становить суму 5000,00 грн. (100000,00 / 100 х 5).

Отже з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку,що позов підлягає частковому задоволенню, лише в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, пропорційного до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 114,70 грн. (50% від задоволених вимог немайнового характеру ).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57-61, 62, 64, 79, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 23 ЦК України, ст.ст.1, 9, 22, 23, 27, 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» про стягнення суми страхового відшкодування задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» ( код ЄДРПОУ 23510137, м.Київ, бул. ОСОБА_8,буд.37/122) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІІН НОМЕР_2, АДРЕСА_1, у відшкодування моральної шкоди 5000,00 (пять тисяч) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

ОСОБА_9