Рішення № 36008165, 26.11.2013, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/1221/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року Погребищенський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої - судді Марченко Л.В.

з участю секретаря Москаленко С.П.

представника позивача адвоката ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2М,.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Погребищі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Погребищенський маслосирзавод м. Погребище вул. Київська,61 Вінницька область про стягнення розрахунку по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за затримку виплати розрахунку, -

Встановив:

13.08.2013р. до суду із позовом, звернувся ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю»Погребищенський маслосирзавод» про стягнення розрахунку по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за затримку виплати розрахунку, мотивуючи свої вимоги за тим, що він з 9 серпня 2012 року по 02 липня 2013 року працював заступником начальника відділу по заготівлі сировини ТОВ «Погребищенський маслосирзавод» м.Погребище вул. Київська,61 Вінницької області. Наказом № 92-К від 2.07.2013 року його було звільнено від займаної посади , відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України Проте на день його звільнення відповідачем не було проведено з ним розрахунку, а саме : не виплачена заробітна плата за період з 1 березня по 2 липня 2013 року , не виплачено компенсацію за невикористану відпустку за відпрацьований період , не проведено оплату лікарняного листа, оскільки він перебував в березні місяці 2013 року на лікуванні .Окрім того , нарахована в травні та червні місяцях 2013 року заробітна плата- занижена, оскільки він був прийнятий на посаду та працював за трудовим договором, згідно якого його посадовий оклад становив 3050 гривень. Також він просить стягнути з відповідача його середній заробіток за весь період затримки виплати розрахунку при звільненні.

Позивач ОСОБА_3 свої позовні вимоги підтримав частково та вимагав стягнути з відповідача розрахунок по заробітній платі з березня місяця по 2 липня 2013 року, з врахуванням середнього заробітку за травень та червень місяці 2013 року, компенсації за невикористану відпустку за 22 календарні дні , т.я. згідно трудового договору він мав право на 24 календарні дні , а також просить стягнути середній заробіток за весь період затримку виплати розрахунку при звільненні. Його позовні вимоги в частині стягнення з відповідача коштів по оплаті лікарняного листа просить не розглядати, оскільки він їх отримав 6 вересня 2013 року за видатковим касовим ордером .

Крам цього , представник позивача-адвокат ОСОБА_1 звернув увагу суду ,що згідно рішення Конституційного суду № 8 рп/2013 року від 15.10.2013 року у справі № 1-13/2013 року у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України ст..ст.1,12 Закону України «Про оплату праці» у разі порушень роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та не заперечувала проти стягнення з підприємства на користь позивача 6943 гривні 43 коп. як повного розрахунку при звільненні та 3288 гривень 18 коп. суми середнього заробітку у звязку із затримкою розрахунку при звільненні на час подачі позову до суду . Посилання позивача на те , що йому невірно нарахована компенсація за невикористану відпустку та невірне нарахування заробітної плати за травень та червень місяці 2013 року є безпідставними , оскільки в даному випадку нарахування оплати праці було проведено за підсумованим обліком робочого часу , відповідно до ст. 61 КЗпП України , тобто за підсумованим обліком робочого часу за табелем виходів його на роботу. Розрахунок з позивачем не було проведено в звязку з важким фінансовим становищем підприємства.

Вислухавши позивача, представника відповідача, свідків дослідивши матеріали цивільної справи, надавши належну оцінку усім доказам, що є у справі, суд дійшов висновку про задоволення вимог позовної заяви з наступних підстав.

Судом встановлено ,що між сторонами виникли трудові відносини, тому при вирішенні спору суд застосовує норми КЗпП України.

В судовому засіданні беззаперечно було встановлено, що позивач ОСОБА_3 Наказом № 85-К від 9.08.2012 року був прийнятий на посаду заступника начальника відділу заготівлі сировини з 10.08.2012 року в ТОВ «Погребищенський маслосирзавод» та 9.08.2012 року з ним було укладено трудовий договір та згідно штатного розпису його посадовий місячний оклад становив 3050 гривень ( а.с. 64 - 67), що в силу статті 61 ЦПК України доказуванню не підлягає, оскільки не заперечувалось сторонами.

Наказом заступника директора ТОВ «Погребищенський маслосирзавод» № 92-К від 2.07.2013 року ОСОБА_3 було звільнено із посади заступника начальника відділу заготівлі сировини підприємства з 2.07.2-13 року, згідно п.1 ст.36 КЗпП України за згодою двох сторін, та зобовязано нарахувати та виплатити ОСОБА_3 компенсації за 18 невикористаних днів щорічної основної відпустки за період з 10.08.2012 року по 02.07.2013 року ( а.с. 24 ).

Разом з тим , в судовому засіданні встановлено , що станом на 25.11.2013 року позивачу ОСОБА_3 відповідачем не виплачені: заробітна плата за період з 1 березня по 2 липня 2013 року, компенсація за невикористану відпустку за відпрацьований період з 10.08.2012 року по 2 липня 2013 року - , за 22 календарні дні, а не за 18 календарних днів , як зазначено в довідці № 422 від 22.11.2013 року , виданою головним бухгалтером ОСОБА_5 ( а.с. 96 ) та спростовується копією договору ( контрактом) від 9.08.2012 , укладеного між ТОВ «Погребищенський маслосирзавод « та ОСОБА_3 , де щорічна основна відпустка ОСОБА_3 зазначена 24 календарних днів ( а.с. 65 )

Окрім того, нарахована в травні та червні місяцях 2013 року заробітна плата - занижена, оскільки він був прийнятий на посаду та працював за трудовим договором від 9.08.2012 року ( а.с. 64 ), згідно якого посадовий оклад ОСОБА_3 становив 2500 гривень., а відповідно до штатного розпису його місячний посадовий оклад з врахуванням надбавки (550 гривень) становив 3050 гривен. Будь-яких доказів представником відповідача на підтвердження, що ТОВ «Погребищенський маслосирзавод» -в травні , червні місяці - не працювало , не надав. Посилання представника відповідача , що ОСОБА_3 працював в травні та червні місяці лише 4 та 10 днів відповідно та посилання на табеля вихододнів за вказаний період є безпідставними .

Вони спростовуються поясненнями як самого позивача ОСОБА_3 який вказав, що його основним місцем роботи згідно договору була сировинна зона,тобто населенні пункти району де заготовлялось молоко і в травні та червні місяцях молоко заводом заготовлялось і на заводі перепродавалось та поясненнями свідка ОСОБА_6, свідка ОСОБА_5, ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила , що вона працює секретарем ТОВ «Погребищенський маслосирзавод» та відповідальна по кадрам і вона вела чорновики табелів по виходу на роботу в травні, червні 2013 року інженерно-технічних працівників заводу і ОСОБА_3 повних 7 годин на робочому місці вона не бачила. В цей же час вона перебувала у черговій відпустці , але на годину приходила на територію заводу та встановлювала: хто є на робочому місці.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила , що вона працює головним бухгалтером і дійсно Наказ про простій підприємства по ТОВ»Погребищенський маслосирзавод» - не видавався та будь-якого Наказу для ОСОБА_3 по умовах роботи не було прийнято.

Свідок ОСОБА_7 пояснив , що він як головний інспектор району по праці проводив перевірку скарги працівника заводу ОСОБА_8 і знає , що з червня 2013 року підприємство не працювало, але не з вини працівників.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи , організації, провадиться в день звільнення.

Згідно ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата це винагорода , обчислена як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Суд вважає, що позов в частині перерахунку та стягнення заробітної плати за період з 1 травня по 30 червня 2013 року підлягає до задоволенню в розмірі середньої заробітної плати, оскільки належних доказів відсутності на роботі позивача в зазначений період не надано, крім того ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності за відсутності на робочому місці протягом тривалого часу , не притягувався , Наказу про зміну його умов праці не приймалось.

Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Згідно абзацу 3 п.2 цього Порядку середньомісячна зарплата обчислюється , виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата , крім того абзацом четвертим даного пункту визначено, що якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Пунктом 8 зазначеного Порядку встановлено, що середньоденна( годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі ( календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів ( годин).

Згідно довідки № 422 від 22.11.2013 року ТОВ «Погребищенський маслосирзавод» заробітна плата ОСОБА_3 за два місяці , що передувало нарахуванню заробітної плати за спірні місяці травень, червень 2013 року становили: за березень місяць 2013 року-3335грн.32 коп.,квітень місяць 2013 року 3050 грн.

Отже, середній заробіток ОСОБА_3 необхідно було нарахувати ( 335.32 грн. + 3050.00 грн.=6385 грн.32 коп.:2=3192 грн.66 коп.) за травень місяць 2013 року-3192 грн.66 коп., за червень місяць 2013 року-3192 грн.66 коп.

Таким чином, ОСОБА_3 необхідно стягнути з відповідача заробітної плати з 1 березня по 2 липня 2013 року : березень -3335.32 грн., квітень- 3050 грн. травень-3192 грн.66 коп., червень-3192 грн.66 коп та 2 дні липня-365 грн.22 коп., а всього-11678 грн.12 коп. ( за відрахуванням оплати лікарняного листа -1357.74 грн., які ОСОБА_3 отримав і дана сума ніким не оспорюється).

Оскільки ОСОБА_3 до розрахункового періоду ( невикористана відпустка) було взято відповідачем 18 календарних днів , проте за Трудовим договором ( а.с. 64 ) він мав право на компенсацію за невикористану відпустку за 22 календарні дні, оскільки пропрацював на ТОВ «Погребищенський маслосирзавод» лише 11 місяців. То компенсація за невикористані 22 дні відпустки ОСОБА_3 повинна становити , відповідно до ч.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 - 109.59 х 22 = 2410 гривень 98 коп. ( загальна сума нарахованої заробітної плати . з врахуванням проведеного перерахунку за квітень, травень 2013 року становить 33863.24 грн., які необхідно поділити на 309 відпрацьованих календарних днів, згідно довідки №422 від 22.11.2013 року ( а.с. 96 ), які ніким не оспорюються , що складає 109 грн. 59 коп.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню його середній заробіток за весь час затримки виплати розрахунку по день ухвалення рішення, становить з 2 липня 2013 року по 26 листопада 2013 року становить 146 днів .

Середньоденна (годинна) заробітна плата ОСОБА_3 на посаді заступника начальника відділу заготівлі сировини ТОВ «Погребищенський маслосирзавод» становить 152 грн.03 коп. , обчисленої , відповідно до п.8 ч.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8.02.2013 року ( березень місяць-3335 грн.32 коп+ квітень місяць 3050 грн.:42=152.03 грн.), тобто до стягнення підлягає 152 грн.03 коп х146 днів =22 196 грн.38 коп.

Відповідно до п. 2 та п. 4 ч. 1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Відповідно до вимог статей 88 ЦПК України, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 362 грн.85 коп.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 500 гривень , понесених ним витрат по оплаті правової допомоги адвоката ( а.с. 55 )

Керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України , Постановою Пленуму Верховного суду України №9 від 6.11.1992 року ( з наступними змінами ) «Про практику розгляду судами трудових спорів»,ст..ст.10,60,88, 209, 212,214-215, 218, 367 ЦПК України,

Вирішив:

Позов ОСОБА_3 до ТОВ «Погребищенський маслосирзавод» м. Погребище вул.. Київська,61 про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за затримку виплати розрахунку, задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ «Погребищенський маслосирзавод» м. Погребище вул.. Київська,61 ( р/р 26002212488 МФО 302247 в Райфафайзен банк «Аваль» код ЄДРПОУ 00444518 інд.№ 004445102178 № свід. ПП 01575961) на користь ОСОБА_3 14089 грн.10 коп( чотирнадцять тисяч вісімдесят девять гривень 10 коп) . - нарахованих сум при звільненні, 22196 грн.38 коп ( двадцять дві тисячі сто девяносто шість гривень 38 коп.). середнього заробітку за затримку виплати розрахунку при звільненні та 500 гривень- витрати по оплаті правової допомоги адвоката , а всього підлягає до стягнення 36785 гривень 48 коп( тридцять шість тисяч сімсот вісімдесят пять гривень 48 коп.).

Стягнути з ТОВ «Погребищенський маслосирзавод» м. Погребище вул.. Київська,61 ( р/р 26002212488 МФО 302247 в Райфафайзен банк «Аваль» код ЄДРПОУ 00444518 інд.№ 004445102178 № свід. ПП 01575961) - 362 грн.85 коп. судового збору.

Рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_3- 3192 грн.66 коп.- середнього заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, через Погребищенський районний суд до апеляційного суду Вінницької області.

Суддя