Рішення № 36006875, 25.11.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10941/13-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

25 листопада 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, мотивуючи свої вимоги тим, що 10 жовтня 2010 року на 32-му кілометрі автодороги Київ-Чоп, в с. Гурівщина з вини відповідача, який керував автомобілем Део Ланос, д/н НОМЕР_5, була вчинена дорожньо-транспортна пригода.

Зазначають, що на дату вчинення даної пригоди водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Посилаються на те, що в результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль КІА, д/н НОМЕР_3, що належить громадянці ОСОБА_2 Розмір завданих збитків, згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку від 05.04.2011 року, складеного ПП ОСОБА_3 становить 16 050, 94 грн. за пошкоджений транспортний засіб.

Звертають увагу суду на те, що зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. У зв'язку з чим власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою, до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9813230 термін дії з

14.03.2010 року до 13.03.2011 року включно.

Зазначають, що у зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ 16.05.2011 року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 13 375, 78 грн. без врахування ПДВ. МТСБУ також понесло додаткові витрати на встановлення розміру збитків та збір документів по справі у розмірі 750,00 грн., а всього понесено витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування по вищезазначеній події у розмірі - 14 125,78 грн.

Посилаються на те, що таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, у зв'язку з чим у нього виникло право зворотної вимоги до відповідача.

Звертають увагу суду на те, що МТСБУ звернулось до відповідача з листом про компенсацію витрат в добровільному порядку. Однак останнім в добровільному порядку витрати компенсовані не були.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 1116, 1188, 1191 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звертаються до суду з даним позовом та просять стягнути з відповідача на їх користь кошти в розмірі понесених витрат 14 125, 78 грн. та судові витрати.

Представник позивача та відповідач в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлені вчасно та належним чином, представником позивача до суду надано заяву відповідно до якої останній просить слухати справу за його відсутності, вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Причини неявки відповідача суду не відомі.

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності вищезазначених осіб відповідно до вимог ст.ст. 158, 169 ЦПК України.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відповідності до вимог ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов доведений та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.10.2010 року на 32-му кілометрі автодороги Київ-Чоп, в с. Гурівщина, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Део Ланос, д/н НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля КІА, д/н НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4 (а.с. 37-38).

Як вбачається з матеріалів справи, винним у вищезазначеній дорожньо-транспортній пригоді було визнано водія автомобіля Део Ланос, д/н НОМЕР_5, ОСОБА_1, що підтверджується наданою суду постановою Святошинського районного суду м. Києва від 02.11.2010 року (а.с. 8). Зазначена постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи вищевикладене, факт винуватості ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, є встановленим і доказуванню не підлягає.

Згідно наданого суду Звіту про визначення вартості матеріального збитку від 05.04.2011 року, складеного ПП ОСОБА_3, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ КІА, д/н НОМЕР_3 станом на 05.04.2011 року складає 16 050, 94 грн.(а.с.10-25).

Частина перша статті 1166 ЦК України визначає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки,

відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як встановлено в судовому засіданні, шкода потерпілому завдана джерелом підвищеної небезпеки, винним в добровільному порядку відшкодована не була. Більш того на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Відповідно до п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до ст. 22 Закону, МТСБУ відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.

Згідно ст. 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин, обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Згідно наданої суду Заяви ОСОБА_2 від 04.04.2011 року (а.с.6), остання звернулась до МТСБУ з проханням відшкодувати шкоду заподіяну під час ДТП в межах ліміту відповідальності страховки, а саме, в розмірі 16 016,72 грн.

Судом встановлено, що МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій особі в розмірі 13 375, 78 грн., без врахування ПДВ, що підтверджується наданим суду Наказом № 1232 від 13.05.2011 року (а.с.39) та Платіжним дорученням № 2089 від 13.05.2011 року (а.с. 40).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи (а.с. 41, 42, 43), МТСБУ також понесло додаткові витрати на встановлення розміру збитків та збір документів по справі в розмірі 750,00 грн.

Стаття 1191 ЦК України визначає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Також відповідно до п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, зокрема до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Судом встановлено, що МТСБУ після здійснення регламентної виплати потерпілій особі звернулося до відповідача з вимогою про сплату даної суми та додаткових витрат пов'язаних з її виплатою, яка залишилася без задоволення (а.с. 44).

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, суд оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи належать, витрати на правову допомогу та витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на користь ТОВ «ЕмВіПартнерс», було сплачено 2000 грн. 00 коп. за надання юридичних послуг, що підтверджується Платіжним дорученням № 4231 від 05.11.2012 року, що є судовими витратами в розумнні вищезазначеної норми закону, а тому вони підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп. відповідно до вимог вищезазначених норм закону.

На підставі викладеного ст.ст. 1166, 1188, 1191 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223, 224, 226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131:

- витрати пов'язані з регламентною виплатою страхового відшкодування в розмірі 14 125, 78;

- витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн. 00 коп.;

- судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В. С. Декаленко