Рішення № 3600497, 29.04.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "29" квітня 2009 р. по справі № 8/61-38

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Продовольча компанія «Заграва - Луцьк», м. Луцьк

До відповідача: Закритого акціонерного товариства «Ювілейний», м. Луцьк

Про стягнення 2 474 грн. 51 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

Від позивача: Цвіль О.В., довіреність №122 від 28.04.2009 року

Від відповідача: Назарчук О.Я. - директор

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Заграва - Луцьк» просить стягнути з відповідача - закритого акціонерного товариства «Ювілейний» 2 474 грн. 51 коп. основного боргу згідно договору від 14.08.2007 року та судові витрати по справі:

102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн.

00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у поясненні №64 від 28.04.2009 року та в судовому засіданні суму боргу визнає, просить, враховуючи важкий фінансовий стан підприємства, відстрочити виконання рішення суду на 1 місяць, так як ЗАТ «Ювілейний» здійснює продаж власного об’єкту нерухомості в м. Миколаїв і погасить заборгованість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, проти відстрочки виконання рішення заперечувала.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

14 серпня 2007 року між позивачем - товариством з обмеженою

відповідальністю «Продовольча компанія «Заграва - Луцьк» та відповідачем – закритим акціонерним товариством «Ювілейний» був укладений договір № 650 (далі договір а. с. 6-7).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору від 14.07.2007 року №650.

Згідно п. п. 1.1, 2.1, 4.2 договору позивач зобов’язувався не пізніше як в 2-ох денний термін після отримання замовлення – заявки поставляти, а відповідач – приймати у власність товари згідно зі специфікацією, що є невід’ємною частиною договору, та оплачувати їх вартість протягом 21 календарних днів з моменту отримання товару. Найменування товару, його кількість, асортимент та ціна вказуються у накладних. Згідно п. 10.1 договору він діє до 31.12.2007 року. Дія договору продовжується на 1 рік, якщо жодна із сторін не заявить письмово про його зміну чи припинення за 30 днів до закінчення дії договору. Докази зміни чи припинення дії договору в матеріалах справи відсутні.

Згідно пояснень позивача №121 від 24.04.2009 року специфікація до договору не підписувалась у зв’язку з підписанням єдиної специфікації з ТзОВ «Наш Край ЛЦ» для мережі супермаркетів «Наш Край», до якої відноситься і ЗАТ «Ювілейний». Замовлення – заявки на поставку товарів надавались відповідачем в усній формі (по телефону).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивач по довіреності серії ЯНФ №030397 від 10.12.2008 року (а. с. 12) поставив відповідачу товар згідно накладних від 10.12.2008 року №№1760, 1761(а. с. 10-11) на загальну суму 2 474 грн. 48 коп.

Відповідач в порушення умов договору отриманий товар не оплатив, претензію від 16.02.2009 року (а. с. 15), що отримана відповідачем 05.03.2009 року згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 16), залишив без відповіді і задоволення.

Заборгованість відповідача становить 2 474 грн. 51 коп. (з врахуванням 0,03 грн. попередньої заборгованості), підтверджена матеріалами справи, актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.04.2009 року (а. с. 14), визнана відповідачем, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим за заявою сторони господарський суд, який видав виконавчий документ у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у строк.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та інші обставини справи.

Враховуючи заперечення представника позивача щодо відстрочки виконання рішення, те, що обставини, на які посилається відповідач (скрутне фінансове становище боржника, продаж власного об’єкту нерухомості в м. Миколаїв), не є винятковими, такими, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у строк, доведення спору до розгляду суду з вини відповідача, який під час досудового вирішення спору не застосував жодного заходу щодо врегулювання господарського спору досудовим шляхом, хоч позивач звернувся в господарський суд лише через 3,5 місяців після відпуску товарів (оплата відповідача згідно п. 2.1 договору мала бути проведена протягом 21 календарних днів з моменту отримання товару, тобто не пізніше 31.12.2008 року), клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду на 1 місяць судом відхилено.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, - в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Ювілейний», м. Луцьк,

пр. Соборності, 11, р/р 26006300000359 в АКБ «Форум», МФО 303644,

код 13359033 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Продовольча компанія «Заграва - Луцьк», м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 13-Б,

р/р 26004008005 в КБ „Західінкомбанк” м. Луцька, МФО 303484, код 31880976

- 2 474 грн. 51 коп. основного боргу, 102 грн. 00 коп. по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 2 694 грн. 51 коп. (дві тисячі шістсот дев’яносто чотири грн.

51 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.М. Кравчук

Повний текст рішення

підписаний 29.04.2009 року

Суддя