Постанова № 3600445, 30.04.2009, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2009 р.

Справа № 17/3-09-18

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Михайлова М.В., Журавльова О.О.,

(згідно з розпорядженням голови суду від 29.04.2009 року №66 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Павленко Н.А.,

за участю представників сторін:

від позивача –Довга Н.П., за дов.,

від відповідача –Гордієнко М.В., за дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської залізниці

на рішення господарського суду Одеської області від 11 лютого 2009 року

у справі №17/3-09-18

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „ЗАПОРІЖСТАЛЬ”, м. Запоріжжя

до відповідача Одеської залізниці, м. Одеса

про стягнення 3346,58 грн., -

встановив:

ВАТ „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” (далі-позивач) звернулось у місцевий господарський суд Одеської області з позовом до Державного підприємства „Одеська залізниця” (далі-відповідач) про стягнення з останнього 3346,58 грн. вартості нестачі вантажу в кількості 640 кг, який прибув по залізничній накладній №45248059 у вагоні №53544649, обґрунтовуючи свої вимоги комерційним актом №БК 047237620/179 і відповідальністю залізниці за схоронність вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідач відзиву на позов суду не надав.

Рішенням місцевого господарського суду від 11 лютого 2009 року (суддя Зуєва Л.Є.) позов задоволено у повному обсязі: з відповідача на користь позивача стягнута сума позову 3346,58 грн. і судові витрати з огляду на обґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, Одеська залізниця (відповідач) подала апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення суду скасувати частково, а саме: в частинні стягнення суми 120,26 грн., що складає норму природної втрати та граничного розходження визначення маси вантажу під час перевезення в розмірі 0,5%, яку не врахував відправник (позивач) при поданні позову до суду відповідно до п.27 Правил видачі вантажу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає її необґрунтованою, оскільки метал (прокат чорних металів) не має властивостей зменшуватись при перевезенні, тобто природна втрата не застосовується.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи та їх повноту, застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, між відправником (позивачем) і перевізником (відповідачем) було укладено договір перевезення спірної партії вантажу (прокату чорних металів) у вагоні №53544649 по залізничній накладній №45248059, яка у відповідності зі ст.6 Статуту залізниці України свідчить про укладення угоди між відправником і перевізником на перевезення вантажу.

Відповідно до залізничної накладної №45248059 від 11.07.2008 року на адресу фірми „Airol Metals AG” відправлено 15 пачок чорного прокату у вагоні №53544649, загальна маса якого склала 66570 кг.

Зазначений вантаж було завантажено відправником ЗАТ „Запоріжський металургійний завод „Запоріжсталь”, який було закріплено згідно технічних умов правильно.

Як вбачається із комерційного акту БК 047237620/179 від 14.07.2008р. він складений в доповнення до акту загальної форми №12736 від 14.07.2008р., складеного на ст. Знаменка Одеської залізниці, згідно якому при прибутті потягу в вагоні №53544649 виявлено пошкодження на одній із пачок, на якій були обірвані всі стрічкові ув’язки і був доступ до вантажу.

Із комерційного акту вбачається, що при огляді вагону №45248059 встановлено, що на першій пачці у верхньому ярусі обірвані перев’язувальні стрічки, упаковка вантажу порушена. Пачка пов’язана в декількох місцях дротом не стандартним способом. При переважуванні вантажу виявилась його нестача у розмірі 640 кг. Звідси випливає, що нестача вантажу виникла під час слідування потягу.

На підставі цього, позивачем розраховано розмір збитків від нестачі прокату чорних металів, які згідно наданого позивачем розрахунку становить 3346,58 грн.

Кількість і вартість спірної партії відправленого вантажу позивачем належним чином підтверджено специфікацією продукції і рахунком-фактурою №728115 від 14.07.2008р.

Відповідно до п.110 Статуту залізниць України, яка кореспондується із ст.314 Господарського кодексу України, відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу несе залізниця, якщо не доведе, що нестача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Пунктом 113 Статуту залізниць України передбачено, що за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Згідно із п.п. 114, 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів (розділ 8 Правил перевезень), затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. №644, встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеної на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто, на які суд першої інстанції послався в оскарженому рішенні, але цього пункту названих Правил не застосував.

Таким чином, із змісту п.27 Правил видачі вантажів випливає, що норма недостач, які вказані у відсотках від маси вантажу, складається із суми двох показників: 1) норми природної втрати, 2) граничного розходження визначення маси нетто, яка становить 0,5% маси всіх вантажів, у тому числі сталь (прокат чорних металів), оскільки в цьому пункті Правил виняток щодо цього відсутній.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, якими перевізник довів би відсутність своєї вини в частковій нестачі вантажу, судом першої інстанції обґрунтовано покладено відповідальність за недостачу вантажу на залізницю, але суд повинен був застосувати норми природної втрати і граничного розходження в розмірі 0,5% від маси спірної партії прокату чорних металів, що передбачено п.27 названих Правил видачі вантажів.

Згідно розрахунку апелянта сума природної втрати і граничного розходження маси вантажу по спірній відправці складає 120 грн. 26 коп., з яким погоджується суд апеляційної інстанції.

При таких обставинах позов підлягав задоволенню частково з урахуванням природної втрати і граничного розходження маси вантажу по спірній відправці на зазначену суму, в зв’язку з чим оскаржене рішення суду підлягає зміні, а судові витрати Апелянта по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги на підставі ст..49 ГПК України підлягають стягненню з позивача.

Слід зазначити, що по аналогічному спору є постанова Вищого господарського суду України від 27 березня 2008 року по справі 11-26/71-07-1426 за позовом ЗАТ „Донецьксталь” до Одеської залізниці.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105

Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця” задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 11 лютого 2009 року по справі №17/3-09-18 змінити.

Резолютивну частину зазначеного рішення суду викласти в наступній редакції.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця” (65000, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, код ЗКПО 00191230) –3226 (три тисячі двісті двадцять шість) грн. 32 коп. –заборгованості по нестачі вантажу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –витрати по оплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на ІТЗ судового процесу.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, код ЗКПО 00191230) на користь Державного підприємства „Одеська залізниця” (65000, м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) 51 (п’ятдесят одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя В.М.Тофан

Судді М.В.Михайлов

О.О.Журавльов