Рішення № 36004295, 29.11.2013, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

643/3210/13-ц

29.11.2013 Р І Ш Е Н Н Я Справа №2/643/2141/13

Іменем України

29.11.2013 року Московський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді Майстренко О.М. при секретарі Постульга О.Г. розглянувши у відритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення заподіяної шкоди в результаті дорожньо- транспортної пригоди-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернвся до суду з позовом та просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь майнову шкоду в суммі 5236 грн.71 коп., втрачений заробіток за тринадцять місяців, одноразово - 14911 грн. та моральну шкоду в сумі 50 000 гр., завдану йому ушкодженням здоров'я, а всього стягнути - 70147 грн. 71 коп.

В обґрунтування посилається на те, що приблизно в 22 години 55 хвилин 06.03.2012 р. водій ОСОБА_3, керуючи особистим, технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по проспекту 50-ти річчя ВЛКСМ в напрямку проспекту Тракторобудівників, за перехрестям у районі будинку 48/1 по проспекту 50 річчя ВЛКСМ скоїв наїзд на пішохода, тобто на позивача. Внаслідок наїзду автомобіля він отримав тілесні ушкодження -легкі та середньої важкості, про що свідчить акт судово-медичного обстеження № 781-е від 21 березня 2012 року. Згідно до акту мала місце : „ ... закрытая тупая травма костей правой голени в виде оскольчатых переломов обеих костей голени со смещением костных отломков, ссадины лобной области" Ця травма спричинила довгостроковий розлад здоров'я. З 06.03.2012 року по 14.03.2012 року він знаходився на лікуванні в міській клінічній лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги.

З 19.06.2012 року внаслідок травми йому встановлена друга група інвалідності.

Індивідуальна програма реабілітації інваліда № 793/1197 у пункті 15 вказує на те, що реабілітаційний потенціал є середній. У пункті 16 зазначено, що метою реабілітаційного відновлення є часткове відновлення обмеження життєдіяльності, часткове відновлення соціально побутового стану, часткове відновлення професійної та трудової діяльності. Для відновлення працездатності йому рекомендовано стаціонарне лікування в травматологічному відділенні та нагляд у травматолога. Протипоказана тяжка фізична робота, тривале перебування на ногах.

За фактом дорожньої пригоди прокуратура Московського району м. Харкова провела перевірку та було встановлено, що у ОСОБА_3 посвідчення водія сер. ААВ 034701 категорії В, С видане МРЕВ м. Київ було вилучено за ДТП в м. Харкові 28.02.2012 року, видане тимчасове посвідчення сер. АА 669662 від 28.02.2012 року. Постановою від 21 березня 2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно опер. уповноваженого СКР Ленінського РВ ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області майора міліції ОСОБА_3 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю в його діях ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. На момент винесення постанови старший слідчий прокуратури Московського району ОСОБА_4 не мав висновків проведення автотехнічної експертизи. За результатами висновків повинно було вирішуватися вдруге питання про порушення кримінальної справи за ознаками ч. 1 ст. 286 КК України.

Згідно до висновку автотехнічного дослідження № 5672 по матеріалам перевірки № 42 пр-12 по факту наїзду автомобіля ВАЗ 211040 під керуванням водія ОСОБА_3 на пішохода ОСОБА_1 від 19 червня 2012 року встановити точне розташування місця наїзду на пішохода з числовою прив'язкою до елементів проїжджої частини та пішохідного переходу, експертним шляхом не уявляється можливим. Питання - з якої відстані водій міг побачити пішохода експертом не вирішувалося. Згідно довідки регіонального центру з гідрометеорології під час ДТП, явищ погіршуючих видимість не спостерігалося". Згідно п. 5 Висновку : „ В даній дорожньо - транспортній ситуації водій автомобіля ВАЗ 211040 ОСОБА_3 , при русі в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості, повинен був обирати швидкість руху автомобіля за умовами видимості дороги, а з моменту виникнення небезпеки для руху повинен був застосувати екстрене гальмування, аж до зупинки керованого ним автомобіля. ... в даній дорожньо -транспортній ситуації водій повинен був діяти у відповідності з вимогами п. п. 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України, де вказано :

П.12.2 У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги. П.12.3 У разі виникнення небезпеки для руху, або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди."

Факт не притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, де діє презумпція невинності, не є єдиною і достатньою підставою, підтверджуючою відсутність вини в спричиненні шкоди в ДТП, та підставою для звільнення від відшкодування збитків.

Таким чином просить його позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, пояснивши що в його діях був відсудеій склад правопорушення, позивач на час ДТП знаходився в стані алкогольного сп*яніння та порушив правила дорожнього руху.

3-тя особа ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» проти позову заперечує, вважає, що підстав для відшкодування страхової виплати ОСОБА_1 не мається.

Суд, вислухавши сторони, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступним підставам.

Як було встановлено судом, та сторони не заперечували 06.03.2012 р. водій ОСОБА_3, керуючи особистим, технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по проспекту 50-ти річчя ВЛКСМ в напрямку проспекту Тракторобудівників, за перехрестям у районі будинку 48/1 по проспекту 50 річчя ВЛКСМ скоїв наїзд на пішохода, тобто на позивача. Внаслідок наїзду автомобіля позивач отримав тілесні ушкодження -легкі та середньої важкості, про що свідчить акт судово-медичного обстеження № 781-е від 21 березня 2012 року. Ця травма спричинила довгостроковий розлад здоров'я. З 06.03.2012 року по 14.03.2012 року позивач знаходився на лікуванні в міській клінічній лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги.

З 19.06.2012 року внаслідок травми позивачу встановлена друга група інвалідності.

Згідно з висновками про умови та характер праці- противопоказана важка фізична праця, тривале перебування на ногах.

Згідно з довідкою міжрайонної травматологічної медико-соціальної експертної комісії від 04.03.2013 року № 5 визначення ступеню втрати професійної працездатності при травмах, не пов*язаних з виробництвом, в компетенцію медико-соціальних експертних комісій не входить.

Постановою від 21 березня 2012 року прокурора Московського району м. Харкова відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно опер. уповноваженого СКР Ленінського РВ ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області майора міліції ОСОБА_3 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю в його діях ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Згідно зі ст. 1187 ч. 2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1187 ч. 5 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної силу чи умислу потерпілого.

В зв*язку з отриманою травмою позивач поніс матеріальні затрати на лікування, які підтверджуються квитанціями та складають 5236 гр. 71 коп., та яка підлягає стягненню з особи, яка спричинила шкоду, то б то з відповідача ОСОБА_5.

Крім того, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 10000 гр., так як позивач в результаті ДТП отримав тілесні ушкодження, знаходився на лікування, був порушений його звичний уклад життя та поніс моральні страждання.

В частині позовних вимог про стягнення втраченого заробітку суд відмовляє, так як на час ДТП позивач не працював, згідно довідки міжрайонної травматологічної медико-соціальної експертної комісії від 04.03.2013 року № 5 визначення ступеню втрати професійної працездатності при травмах, не пов*язаних з виробництвом, в компетенцію медико-соціальних експертних комісій не входить.

Згідно з висновками про умови та характер праці позивачу протипоказана важка фізична праця, тривале перебування на ногах.

Інших протипоказань не мається.

Згідно до ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів".

Таким чином підстав для стягнення втраченого заробітку в зв*язку з втратою професійної працездатності не мається.

Керуючись ст. ст. 57- 60, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1167, 1172 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5236 гр. 71 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 гр.,

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Харківський апеляційний суд через районний суд протягом 10 днів .

Суддя :