Рішення № 3600397, 28.04.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2009 р. Справа № 16/132/09

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрессив” (54030, м. Миколаїв, вул.Потьомкінська,14)

До відповідача: Акціонерного комерційного банку „Європейський” в особі Миколаївського відділення №22 (54010, м. Миколаїв, проспект Леніна,66)

Про: розірвання договору та стягнення 26442,86 грн.

Суддя В.Д. Фролов

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Вавилон А.Є., дов. № 28-04/09 від 28.04.2009 р.

Від відповідача: Чайкін О.С., дов. № 101 від 23.10.2007 р.

В засіданні приймає участь:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Прогрессив” звернулось до господарського суду з позовною заявою до Акціонерного комерційного банку „Європейський” в особі Миколаївського відділення №22 про розірвання договору за №26006002613301 від 30.07.2008 р. про відкриття та обслуговування поточного рахунку та стягнення 26442,86 грн., з яких: 25664,51грн. –основного боргу, 691,87 грн. –пені, 86,48 грн. –3% річних

Відповідач позовні вимоги не заперечує.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд встановив:

30 липня 2008 року між сторонами був укладений Договір №26006002613301 про відкриття та обслуговування поточного рахунку, за умовами якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування, та надає Клієнту інші послуги, передбачені чинним законодавством України (копія договору та квитанції № 213859 про сплату комісії за відкриття рахунку додаються).

У ч.5 ст. 341 Господарського кодексу України зазначено, що установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.

Згідно п. 3.1.1. укладеного Договору № 26006002613301 Клієнт має право самостійно розпоряджатися наявними на Рахунку коштами в порядку визначеному законодавством. Відповідно до ст. 1066 ЦК України, банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не мас права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

05 серпня 2008 року між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір № 26133 про обслуговування за допомогою системи дистанційного обслуговування (копія додається).

На початку лютого 2009 року Позивач звернувся до Відповідача з наміром перевести кошти, що були у нього на рахунку, на інший рахунок на що йому в банку повідомили, що зробити це не є можливим оскільки в банку на даний момент відсутні кошти. Згодом Позивач ще неодноразово звертався до Банку з вказаною вимогою, проте щоразу йому відмовляли. Хоча в відповідно до п. 4.1.4. Договору №26006002613301, Банк зобов'язаний на вимогу Клієнта видати готівкові кошти з Рахунку. Стаття 1068 ЦК України гласить, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У ст. 530 ЦК України зазначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже з вище сказаного випливає, що Відповідач порушує взяти не себе зобов'язання перед Позивачем, як зазначено у ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 615 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Згідно ст. 651 ЦК України, з цього приводу зазначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Згідно ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Стаття 230 ГК України гласить, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З 24.02.2009р. (Постанова НБУ від 21.04.2008 р. № 107) облікова ставка НБУ дорівнює 12%.

Розрахунок пені за прострочку сплати боргу розраховується наступним чином : 2 х 12% (ставка НБУ) / 100% / 365(кількість днів у році) х сума боргу х кількість прострочених сплатою днів. Таким чином пеня, за прострочку сплати суми боргу, станом на 03.04.2009 року становить: 691,87 гри.,

За таких обставин, позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, на підставі ст.ст. 525, 526, 549, 611,625 ЦК України, керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Розірвати укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Прогрессив” (54030, м. Миколаїв, вул.Потьомкінська,14; ЄДРПОУ 36056854) та Акціонерним комерційним банком „Європейський” в особі Миколаївського відділення №22 (54010, м. Миколаїв, проспект Леніна,66; ЄДРПОУ 19359904) договір за №26006002613301 від 30.07.2008 р. про відкриття та обслуговування поточного рахунку

3. Стягнути з Акціонерного комерційного банку „Європейський” в особі Миколаївського відділення №22 (54010, м. Миколаїв, проспект Леніна,66; ЄДРПОУ 19359904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрессив” (54030, м. Миколаїв, вул.Потьомкінська,14; ЄДРПОУ 36056854) 26442,86 грн., з яких: 25664,51 грн. –основного боргу, 691,87 грн. –пені, 86,48 грн. –3% річних; 264,43грн. –держмита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Д.Фролов