Рішення № 36003842, 11.12.2013, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/3908/13-ц

Провадження № 2/628/1440/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.12.2013р. Купянський міськрайсуд Харківської області

в складі: головуючого суддя - Клімової С.В.

при секретарі - Бавики Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Купянську матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-я особа: Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Купянської міської ради про зобовязання особи, що здійснила самочинне будівництво, провести перебудову та стягнення моральної шкоди,

суд,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, звернулися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3, 3-я особа: Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Купянської міської ради про зобовязання особи, що здійснила самочинне будівництво, провести перебудову та стягнення моральної шкоди, вказуючи на те, що є співвласниками квартири № 1, а відповідачка ОСОБА_3 власницею квартири № 2, які розташовані в будинку № 12 по вулиці Артема м.Купянська Харківської області. Даний житловий будинок знаходиться на земельній ділянці площею 2511м2. Згідно виписки з рішення № 74/7 від 27.02.1996р., за позивачами було закріплено земельну ділянку площею 903,6м2, за власником квартири № 2 655,4м2. Правовстановлюючі документи на землю, у сторін, відсутні.

Позивачі вказують на те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Купянської міської ради, відповідачу був наданий дозвіл на переобладнання існуючого сараю літ. «М» в літню кухню за тими ж розмірами. Однак, вона, без належного дозволу та проекту, з істотними порушеннями будівництва, побудувала літню кухню збільшивши її ширину до 3, 7 м. довжину до 7,1 м. та прибудувала тамбур розміром -1.1x1.9 м. висотою 2.7 м.. у звязку з чим, позивачі не мають можливості вільно пересуватися по подвірю.

Добровільно демонтувати ці будівлі відповідачка відмовляється, тому позивачі вважають за необхідне зобовязати відповідачку провести перебудову самочинно збудованої нею літньої кухні до розмірів 2,5х3,5м. та тамбуру до розмірів 1,5х2,5м, до існуючої квартири № 2 житлового будинку 12 вул. Артема міста Купянська Харківської області.

Також позивачі просять суд стягнути з відповідачки по 5000грн., на кожного, моральної шкоди, враховуючи те, що в результаті своїх дій, відповідачка порушила правила добросусідства та поставила позивачів в незручне становище, а саме, позбавила можливості вільно користуватися земельною ділянкою, яка належить позивачам.

В судовому засіданні позивачі та їх представник підтримали вимоги позову, які просять суд задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, вказуючи на відсутність будь-яких порушень технічних норм з боку відповідачки ОСОБА_3 при будівництві літньої кухні та тамбуру.

Представник 3-ї особи, Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Купянської міської ради, відповідно до письмової заяви, просить суд розглянути справу у відсутність представника. При вирішенні спору, звертають увагу суду, що як позивачі так і відповідачка не є власниками земельної ділянки на якій знаходиться належний їм житловий будинок і повязаних з ним господарських та технічних будівель і споруд. Позивачами не надано підтвердження щодо порушення відповідачкою будівельних норм. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, зясувавши думку 3-ї особи, дослідивши наданні письмові докази та матеріали справи, суд вважає встановленим наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Приймаючи рішення по справі, що розглядається, суд виходив з вимог ст. 60 ЦПК України, яка регламентує, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, коли мають місце підстави звільнення від доказування. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Крім того, дотримуючись принципу диспозитивності, передбаченого ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Так, матеріалами справи встановлено, що позивачі є співвласниками квартири № 1, а відповідачка ОСОБА_3 власницею квартири № 2, які розташовані в будинку № 12 по вулиці Артема м.Купянська Харківської області. Земельна ділянка за зазначеною адресою, належить до земель власності територіальної громади м. Купянська та є прибудинковою територією, яка призначена для розміщення та обслуговування житлового будинку і повязаних з ним господарських та технічних будівель і споруд.

Згідно рішення виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області за № 384 від 05.04.2005 року відповідачці було дозволено розширення існуючих кухні та тамбуру до існуючого житлового будинку, а рішенням виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області за № 885 від 18.07.2006р., дозволено переобладнання існуючого сараю літ «А» в літню кухню на земельній ділянці № 12 по вул..Артема в м. Купянську (а.с.9-15, 17-19,24-29,35, 36).

У відповідності з ч.1,2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані обєкти, які підлягають приватизації.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Крім цього, частиною 1 ст.125 ЗК України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно ч.1 ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Власники та землекористувачі земельних ділянок, відповідно до вимог ст..103 ЗК України, повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.

Ст..152 ч.3 ЗК України, передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються шляхом: визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди не дійсною, визнання

недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, відшкодування заподіяних збитків, застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ст..158 ч.3 ЦК України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

У відповідності до ч.4 ст.376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно ст. 126 ЗК України, яка діяла в редакції на час виникнення спору, право власності на земельну ділянку і право постійного користування посвідчується державними актами. Частиною 1 ст. 120 ЗК України визначено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Тому, за відсутності, на час розгляду справи, надійних та легітимних меж на місцевості, відомості щодо невідповідності будівельним нормам літньої кухні та тамбуру, які знаходяться на земельній ділянці загального користування, є по суті припущеннями позивачів.

Також виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо, у відповідності до Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності», належить до повноважень інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. Як вбачається з матеріалів справи, до зазначеного органу, з спірним питанням, позивачі не зверталися.

Крім того, зазначені в позовній заяві обставини, вже були встановлені за рішенням Купянського міськрайсуду Харківської області від 03.02.2011р. та рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 28.04.2011р., відповідно до яких будь-яких перешкод з боку відповідачки в користуванні житловим будинком позивачами, здійснення відповідачкою самочинного будівництва, встановлено не було. Зазначені рішення набрали законної сили.

Відповідно до ст.. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди в наслідок порушення її прав.

Виходячи в вище викладеного, суд вважає, що в судовому засіданні позивачами не доведено, що відповідачкою порушені їх права, інтереси та свободи, щодо користування житловим будинком та прибудинковою територією, що на думку позивачів, спричинило їм моральні страждання, у звязку з чим, позов позивачів не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 61, 60, 209, 212, 214-218 ЦПК України, ст.ст. 103,108,116, 120, 125, 126, 152, 158, 187 ЗК України, ст..376 ч.4 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-я особа: Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Купянської міської ради про зобовязання особи, що здійснила самочинне будівництво, провести перебудову та стягнення моральної шкоди залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Купянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення, апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 11.12.2013р.

Суддя Купянського міськрайонного суду

Харківської області ОСОБА_4