Рішення № 36003090, 27.11.2013, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Комсомольська, 13, смт Золочів, Харківська область, 62203, inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-02-73

Справа № 622/548/13-ц р.

2/622/361/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2013 року Золочівський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого - судді Шабас О.С.,

при секретарі Цилюрик Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Золочів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи державний нотаріус Першої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, Відділ державного земельного агентства в Золочівському районі Харківської області, Реєстраційна служба Золочівського районного управління юстиції Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2013 року до Золочівського районного суду Харківської області з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1, в якому просила визнати за нею, в порядку спадкування за законом після смерті її бабусі ОСОБА_4, право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,7050 га, що розташована на території Великорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області, що належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР№031928.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 08 лютого 2011 року померла її бабуся ОСОБА_4, спадкоємцями якої є сама позивач та її тітка відповідач по справі ОСОБА_2 Спадкове майно складається в тому числі зі спірної земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,7050 га, що розташована на території Великорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області, що належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР№031928. Після смерті бабусі вона у встановлений законом строк звернулася з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, де їй повідомили про необхідність надання оригіналу Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР№031928, який вже був предявлений іншою спадкоємицею ОСОБА_2 при оформлення спадкового майна та видачі їй свідоцтва про право на 1/2 частину спадщини. Позивач звернулася до відповідача повідомивши їй про необхідність повторного надання земельного акту до нотаріальної контори. Проте через напруженні стосунки між ними вони не змогли дійти згоди з цього питання, відповідач відмовилась надавати оригінал державного акту як позивачу так і державному нотаріусу. Зі спливом 6 місячного строку позивач звернулася до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину, однак нотаріусом досі не видано свідоцтво про право на спадщину та не винесено постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в звязку з чим позивач позбавлена можливості розпорядитися своєю власністю.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з наведених мотивів, просила позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання зявилася, фактично позовні вимоги визнала зазначивши, що спадкоємцями після смерті її матері ОСОБА_4, є вона сама та її племінниця ОСОБА_1, кожна з них має право на 1/2 частину спадкового майна. Зауважила, що при оформленні спадкового майна вона змушена була самостійно сплатити витрати по виготовленню документації, позивач відмовилась сплачувати половину цих витрат. Оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР№031928, дійсно перебуває в неї та вона предявляла його у нотаріальній конторі при оформленні своєї частини спадщини. Через напружені відносини відповідач та позивач не змогли дійти згоди стосовно того, коли оригінал вказаного акту буде повторно надано нотаріусу для оформлення частини спадкового майна, належного ОСОБА_1 Остання та нотаріус відмовилися надати відповідачу розписку про отримання оригіналу державного акту для переоформлення.

Представники третіх осіб в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали заяви, в яких просили здійснювати розгляд справи за їх відсутності.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

16 жовтня 1956 року у родині ОСОБА_5 та ОСОБА_6 народився ОСОБА_7, про що в книзі реєстрації актів громадянського стану про народження 29 травня 1956 року вчинено актовий запис №23, та того ж дня Писарівською сільрадою Золочівського району Харківської області видано відповідне свідоцтво серії ГД №826299 (а.с.6).

13 січня 1987 року у родині ОСОБА_7 та ОСОБА_8 народилася ОСОБА_1, про що в книзі реєстрації актів про народження 12 лютого 1987 року вчинено актовий запис №1135 та того ж дня Палацом Новонароджених видано відповідне свідоцтво серії ІV-ВЛ №345335 (а.с.5).

06 лютого 1996 року у віці 39 років помер ОСОБА_7, про що в книзі реєстрації смертей 12 лютого 1996 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову зроблено відповідний актовий запис №2675, та 16 жовтня 2009 року повторно видано відповідне свідоцтво про смерть серії 1-ВЛ №242278 (а.с.7).

Сторонами визнано той факт, що 29 вересня 2004 року на підставі розпорядження голови Золочівської райдержадміністрації від 16 вересня 2004 року №431 ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХР№031928, що підтверджує її право власності на земельну ділянку площею 5,7050 га у межах згідно з планом, розташовану на території ОСОБА_9 сільської ради Золочівського району Харківської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорі оренди за №230 (а.с.9-10, 56).

08 лютого 2011 року у віці 85 років померла ОСОБА_4, про що в книзі реєстрації смертей 11 лютого 2011 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції зроблено відповідний актовий запис №2063, та того ж дня видано відповідне свідоцтво про смерть серії 1-ВЛ №301163 (а.с.8).

Як пояснювала у судовому засіданні позивач, вона позбавлена можливості розпорядитися своєю власністю, оскільки нотаріусом не видається їй свідоцтво про право на спадщину через відсутність в неї правовстановлюючого документу на спадкове майно, водночас на її численні звернення і не виноситься постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії з мотивів відсутності вказаного документу.

За клопотанням позивача ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 11 вересня 2013р. судом з Першої Харківської державної нотаріальної контори витребувано інформацію про причини невидачі позивачу свідоцтва про право на спадщину або причини не винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

На виконання ухвали суду завідувачем Першої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_10, повідомлено, що після смерті 08 лютого 2011 року ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1. Свідоцтво про право на спадщину даному спадкоємцю не видавалося через відсутність в неї правовстановлюючого документу на спадкове майно, а саме оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР№031928, що підтверджує право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 5,7050 га у межах згідно з планом, розташовану на території ОСОБА_9 сільської ради Золочівського району Харківської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорі оренди за №230. Предявлення іншим спадкоємцем ОСОБА_2, при оформленні її частини спадкового майна, цього документу не позбавляє позивача необхідності також надати оригінал акту для проставляння відповідної відмітки про перехід права власності. Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріусом не виносилася через те, що позивач не зверталася з вимогою викласти причини відмови у вчиненні нотаріальної дії (а.с.56,57).

Вирішуючи спір суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані положеннями Конституції України, Цивільного Кодексу України та Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Положеннями ч. 2 ст. 1223 ЦК України встановлено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України, перелічено коло осіб, що входять до першої черги спадкоємців, так право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 статті 1266 ЦК України обумовлено спадкування за правом представлення, так внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Розміри часток у спадщині спадкоємців за законом, є рівними згідно положень ч. 1 ст.1267 ЦК України.

Статтями 1268, 1269 ЦК України врегульовано порядок прийняття спадщини, так спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до положень ст. 49 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Пунктом 4.15 Глави 10, Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Мін'юст України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5 встановлено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_4 доводилася позивачу бабусею, а відповідачу матірю. Після смерті ОСОБА_4, відкрилася спадщина, до складу спадкового майна входить у тому числі спірна земельна ділянка площею 5,7050 га у межах згідно з планом, розташовану на території ОСОБА_9 сільської ради Золочівського району Харківської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР№031928. Спадкоємцями в рівних долях, в порядку ст. 1223,1261, 1266-1267 ЦК України (по 1/2 кожна) після смерті ОСОБА_4 є її донька ОСОБА_2, та її онука ОСОБА_1, що спадкує за правом представлення після свого батька ОСОБА_7, що помер до відкриття спадщини. ОСОБА_1 у встановлений законом строк вчинено необхідні дії відповідно до положень ст.ст. 1268, 1269 ЦК України, що свідчать про прийняття нею спадщини після смерті бабусі. Відповідач ОСОБА_2, після предявлення до нотаріальної контори оригіналу Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР№031928 видано відповідне свідоцтво про право на спадщину.

У судовому засідання відповідач визнала, що оригінал державного акту на право власності на спірну земельну ділянку серії ХР№031928 перебуває в неї, через напружені стосунки у родині, сторони вже 2 роки та до теперішнього часу не можуть дійти згоди стосовно часу надання його до нотаріальної контори, хоча свою частину спадщина вона переоформила.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, про обґрунтованість позовних вимог, позивача, яка в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4 набула права власності на 1/2 частину спірної земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,7050 га, що розташована на території Великорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області, що належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР№031928, водночас через відсутність в неї оригіналу вказаного акту, вона позбавлена можливості нотаріально оформити право на спадщину.

Керуючись вказаними положеннями матеріального закону та ст., ст. 10,11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,7050 га, що розташована на території Великорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області, що належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР№031928.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Шабас О. С.,