Вирок № 36003014, 12.12.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/10564/13-к

Провадження №1-кп/639/467/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року м.Харків

Жовтневий районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Курила В.О.,

при секретарі судового засідання Машурі Г.І.,

з участю: прокурора - Ніхаєнка С.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12013220500002775 від 20 листопада 2013 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше судимого, останній раз: 11.07.2013 року Жовтневим районним судом м.Харкова до 150 годин громадських робіт, 04.11.2013 року знятий з обліку у звязку з відпрацюванням громадських робіт, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

18.11.2013 року ОСОБА_1 з метою збору металобрухту перебував на звалищі покинутого будинку, який розташований за адресою: м.Харків, пров.Театральний, 6. Під час пошуку металу ОСОБА_1 знайшов полімерний пакунок, в якому виявив сипучу речовину сіро-зеленого кольору в гранульованому вигляді та вирішив підпалити незначну кількість речовини. Після цього зрозумівши, що вказана речовина є порохом, у звязку з тяжким матеріальним становищем вирішив його продати. 19.11.2013 року маючи при собі пакунок з порохом, ОСОБА_1 знаходився на території ХФМЛ №27, розпивав спиртні напої, де до нього підійшли співробітники міліції, які зробили йому зауваження за розпиття спиртних напоїв в громадському місці та запропонували показати йому вміст кишень та рюкзака. На вказану вимогу останній погодився та вийняв зі свого рюкзака полімерний пакунок з сипучою речовиною сіро-зеленого кольору в гранульованому вигляді, яка згідно висновку експерта №217 від 21.11.2013р. є механічною сумішшю вибухових речовин метальної дії бездимного та димного пороху, масою 214 грам.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, тобто носіння, зберігання, придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

27 листопада 2013 року між прокурором прокуратури Жовтневого району м.Харкова ОСОБА_2 якому на підставі ст.37 КПК України, надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12013220500002775 та підозрюваним ОСОБА_1 укладена угода про визнання винуватості. Згідно вказаної угоди ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України в обсязі підозри, сторонами погоджено призначення покарання ОСОБА_1 у вигляді 3 років позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання із застосуванням ст.75 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходив з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, рішення про затвердження угоди.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином. Потерпілих у кримінальному провадження немає. Таким чином, в даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання, що обвинувачений підтвердив під час проведення підготовчого судового засідання.

Обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Також суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє положення частин 4, 5 ст.474 КПК України.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд зазначає, що зміст угоди відповідає вимогам ст.472 КПК України та положенням закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зобов'язання взяті за угодою обвинуваченим можуть бути виконані повністю, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч.7 ст.474 КПК України.

Обставиною, яка помякшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття у вчиненому злочині. Відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, має постійне місце проживання, за місцем мешкання характеризується посередньо, раніше судимий.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 на теперішній час повністю відбув покарання, призначене за вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 11.07.2013 року, яким він був засуджений за ст.185 ч.1 КК України до 150 годин громадських робіт, суд не вбачає підстав для застосування положень ст.71 КК України.

Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про особу обвинуваченого, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, при цьому суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, поклавши на нього обовязки згідно ст.76 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 373, 374, 394, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 27 листопада 2013 року по кримінальному провадженню №12013220500002775, укладену між прокурором прокуратури Жовтневого району м.Харкова ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік, поклавши на нього обовязки, передбачені п.п. 2, 3 ч.1 ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведену у кримінальному проводженні судово-криміналістичну експертизу в розмірі 856 (вісімсот пятдесят шість) гривень 52 копійок, шляхом перерахування їх на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова, з позначенням виду платежу - "за експертні послуги" (к/п а.с.35).

Речові докази по кримінальному провадженню полімерний пакунок з сипучою речовиною сіро зеленого кольору в гранульованому вигляді, масою 214 грами, який знаходиться у камері зберігання речових доказів Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області знищити (к/п а.с.38).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м.Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя В.О. Курило