Вирок № 36002788, 12.12.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/10570/13-к

Провадження №1-кп/639/469/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року м.Харків

Жовтневий районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Курила В.О.,

при секретарі судового засідання Машура Г.І.,

з участю: прокурора - Нестєрова Д.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12013220500002597 від 25 жовтня 2013 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого місця проживання не має, фактично мешкає за адресою: м.Харків, пров.Парниковий, 14,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

24.10.2013р. приблизно о 17 год. 15 хв., ОСОБА_1 знаходячись в торговому залі магазину "Продукти - 290", що розташований за адресою: м.Харків, вул.Жовтневої Революції, 106, маючи намір, направлений на таємне викрадання чужого майна, діючи з корисливих мотивів, субєктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, упевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав пляшку горілки «ОСОБА_2 Класичний», вартість якої складає 114 грн. 93 коп., ікру «Російський поліс, злотий запас» вартістю 57 грн. 50 коп. та ікру лососеву «АСС» вартістю 47 грн. 50 коп. Загальна вартість викрадених продуктів та майнова шкода завдана магазину «Продукти-290» становить 219 грн. 93 коп., що підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи №3415 від 01.11.2013р.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

26 листопада 2013 року між представником потерпілого ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України укладена угода про примирення. Згідно з укладеною угодою ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадання чужого майна (крадіжка). Представник потерпілого ОСОБА_3 будь-яких претензій матеріального та морального характеру до підозрюваного ОСОБА_1 з приводу скоєння злочину не має.

Сторонами погоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч.1 ст.185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання із випробуванням.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення суд виходить з наступних обставин.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, рішення про затвердження угоди.

Вимогами ч.3 ст.469 КПК України встановлено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину та погоджується на призначення узгодженого покарання. Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до статті 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Потерпіла будь-яких претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, що підтверджується матеріалами кримінального провадження. Отже, в даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про примирення.

Прокурор під час судового засідання зазначив, що укладена угода про примирення відповідає вимогам закону та може бути затверджена судом.

Суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч.5 ст.474 КПК України. Обвинувачений та потерпілий розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст.473 КПК України.

Судом встановлено, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд зазначає, що зміст угоди відповідає вимогам ст.471 КПК України та положенням закону, правова кваліфікація злочину є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про примирення та примирилися, зобов'язання взяті за угодою обвинуваченим можуть бути виконані повністю, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч.7 ст.474 КПК України.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України помякшує покарання, є щире каяття у вчиненому злочині та активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, які обтяжують покарання відповідно ст.67 КК України не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, в силу ст.89 КК України раніше не судимий.

Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про особу обвинуваченого, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 373, 374, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 26 листопада 2013 року по кримінальному провадженню №12013220500002597, укладену між представником потерпілої сторони ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік, поклавши на нього обовязки, передбачені п.п. 2, 3 ч.1 ст.76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведену у кримінальному проводженні судово - товарознавчу експертизу в розмірі 391 (триста девяноста одна) гривня 20 копійок, шляхом перерахування їх на користь держави на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова, з позначенням виду платежу - "за експертні послуги" (к/п а.с.19).

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити (направити) прокурору, обвинуваченому та потерпілій.

Суддя В.О. Курило