Рішення № 36002640, 11.12.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/16605/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2013 Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі Шептуха В.М.

з участю судового розпорядника Мірошніченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства та поділ спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства та поділ спадщини.

Зазначені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження. Після укладання, 31.03.2001 року, шлюбу позивач змінила прізвище з "ОСОБА_2" на "ОСОБА_2".

Мати позивача, ОСОБА_4 (до шлюбу мала прізвище ОСОБА_4) до 07.12.1978 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 (що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу №00011849320 від 05.03.2013 року). Проте, перебуваючи з цим чоловіком де-юре в шлюбі, мати мала фактично шлюбні відносини з батьком позивача- ОСОБА_6. Таким чином, позивач народилась через 7 днів після розлучення матері з її першим чоловіком ОСОБА_5, який не був батьком позивача. Оскільки після розлучення матері позивача з першим чоловіком в неї залишилось його прізвище "ОСОБА_2", а на час народження шлюб між батьками позивача не був зареєстрований, в свідоцтві про народження в графі "Мати" зроблено запис "ОСОБА_4", а в графі "Батько" - "ОСОБА_6". Довідкою відділу запису актів громадського стану Виконкому Московської районної ради народних депутатів від 23.02.1999 р., підтверджується, що відомості про батька в актовий запис про народження позивача внесені зі слів матері відповідно до статі 55 Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР, тобто прізвище батька визначено за прізвищем матері - ОСОБА_2, а ім"я та по батькові батька позивача записані із слів матері та відповідають справжньому імені батька - ОСОБА_6.

Позивач в судове засідання не з"явився, надав суду заяву с проханням розглядати справу в її відсутність, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з"явилась, надала суду заяву с проханням розглядати справу в її відсутність, зазначивши, що не заперечує проти задоволення позовую

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження. Після укладання, 31.03.2001 року, шлюбу позивач змінила прізвище з "ОСОБА_2" на "ОСОБА_2".

Мати позивача, ОСОБА_4 (до шлюбу мала прізвище ОСОБА_4) до 07.12.1978 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 (що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу №00011849320 від 05.03.2013 року). Проте, перебуваючи з цим чоловіком де-юре в шлюбі, мати мала фактично шлюбні відносини з батьком позивача- ОСОБА_6. Таким чином, позивач народилась через 7 днів після розлучення матері з її першим чоловіком ОСОБА_5, який не був батьком позивача. Оскільки після розлучення матері позивача з першим чоловіком в неї залишилось його прізвище "ОСОБА_2", а на час народження шлюб між батьками позивача не був зареєстрований, в свідоцтві про народження в графі "Мати" зроблено запис "ОСОБА_4", а в графі "Батько" - "ОСОБА_6". Довідкою відділу запису актів громадського стану Виконкому Московської районної ради народних депутатів від 23.02.1999 р., підтверджується, що відомості про батька в актовий запис про народження позивача внесені зі слів матері відповідно до статі 55 Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР, тобто прізвище батька визначено за прізвищем матері - ОСОБА_2, а ім"я та по батькові батька позивача записані із слів матері та відповідають справжньому імені батька - ОСОБА_6.

Батьки позивача зареєстрували шлюб лише через рік після її народження, а саме 22.02.1980 р., що підтверджується свідоцтвом про шлюб та довідкою відділу реєстрації актів цивільного стану Московського районного управління юстиції м. Харкова №751/365 від 20.07.2005 р. Після реєстрації шлюбу прізвище матери залишилось "ОСОБА_2".

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась сестра позивача, ОСОБА_3 - відповідач за позовом.

ОСОБА_4, була членом Житлово-Будівельного кооперативу "АДРЕСА_1, та отримала двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою житлово-експлуатаційної контори №51 по обслуговуванню домів житлово-будівельного кооперативу №64 від 03.07.2004 р. В зазначеній квартирі проживали та були зареєстровані ОСОБА_5, батько ОСОБА_6, я та моя сестра ОСОБА_3. Зазначеною довідкою також підтверджується, що вартість кооперативної квартири матір`ю позивача була сплачено повністю 15.01.1994 р., перший пайовий внесок був внесений 05.11.1981 р., тобто зазначена квартира була придбана під час шлюбу з ОСОБА_6 Проте свідоцтво про право власності на квартиру мати позивача за життя не отримала.

Приблизно у 1997 р., не розлучившись з ОСОБА_5, ОСОБА_6 раптово зник, залишивши всі свої речі. Проте залишився прописаним у квартирі.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 померла.

За життя ОСОБА_5 заповіт не складала, що підтверджується Витягом із Спадкового реєстру (спадкові заповіти/ договори) №33565433 від 22.03.2013 р., а тому відповідно до частини 2 статті 524 Цивільного кодексу України від 18.06.1963 р., який діяв на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5, має місце спадкування за законом.

До кола спадкоємців першої черги входять, позивач ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_3 та їх батько - чоловік померлої ОСОБА_6

Згідно із статтею 548 ЦК України від 18.06.1963 р. для набуття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Відповідно до статті 549 ЦК України, вважається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав до державної нотаріальної контори за містом відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини, при цьому такі дії мали бути здійснені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто в термін до 16.08.1999 р.

На час відкриття спадщини після смерті матері сторони по справі фактично проживали разом з ОСОБА_5, були прописані з нею за однією адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою КО "Єдність" від 15.03.2013 №190, та прийняли спадщину, вступивши у фактичне володіння всім спадковим майном, в тому числі квартирою АДРЕСА_1.

Відповідно до змісту статей 548, 549 ЦК України від 18.06.1963 р. це свідчить про прийняття нами з сестрою спадщини після смерті матері.

На час смерті ОСОБА_5, батько позивача, хоч і був прописаний з нею за однією адресою, але за місцем реєстрації фактично не проживав, перебував у розшуку, що підтверджується довідкою Дзержинського районного відділу Харківського міського управління УМВС України від 27.07.2004 р. та довідкою цього ж управління №06/ЖРЗПЗ-2473 від 22.11.2006 р., у фактичне володіння спадковим майном не вступив, до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у встановлений законодавством строк не звертався, а тому відповідно до вимог статей 548, 549 ЦК України від 18.06.1963 р. вважається таким, що спадщину після смерті дружини не прийняв.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 повністю внесла пайовий внесок за кооперативну квартиру ще у 1994 р., незважаючи на відсутність правовстановлюючого документу на квартиру та відсутність реєстрації права власності на квартиру в бюро технічної інвентаризації, до спадщини після її смерті входить не пай, а саме належна їй ? частина кооперативної квартири, яка є спільною власністю батьків, оскільки пайовий внесок в повному обсязі ОСОБА_5 був внесений під час шлюбу з ОСОБА_6

Таким чином, після смерті ОСОБА_5, як її спадкоємці за законом першої черги, що прийняли спадщину, сторони мають право на ? частину, кожна.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 помер.

Відповідно до статті 130 Сімейного кодексу України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК, яка передбачає, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проводиться за прізвищем матері, а ім`я та по-батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до частини 2 статті 130 та частини 3 статті 128 Сімейного Кодексу України із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття.

Згідно із частиною 1 статті 256 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Частиною 2 статті 256 ЦПК України також передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Оскільки заповіту ОСОБА_6 не складав, що підтверджується Витягом із Спадкового реєстру (спадкові заповіти/ договри) №33565550 від 22.03.2013 р., відповідно до вимог статті 1223 Цивільного кодексу України сторони по справі мають право на спадкування за законом.

Згідно з вимогами статті 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщини є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Відповідно до частини 1 статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Таким чином, оскільки пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_5 був внесений під час шлюбу з батьком, його частка в зазначеній квартирі складає ?, і саме ця частка входить до спадкового майна, яке залишилось після смерті - ОСОБА_6

Згідно із ст. 1268 Цивільного Кодексу України,

1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

2. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З урахування викладеного, керуючись ст. 55 Кодексу про шлюб та сім`ю УРСР від 20.06.1969 р., ст. ст. 128,130,135 Сімейного кодексу України, ст. 256, 258 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 524, 548, 549, 561 Цивільного кодексу України від 18.06.1963 року, ст. ст. 1223, 1226, 1261, 1268, 1278 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р., суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства та поділ спадщини - задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлий ІНФОРМАЦІЯ_6 є батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, як на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, індивідуальний податковий номер НОМЕР_2, право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, як на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, як на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, індивідуальний податковий номер НОМЕР_2, право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, як на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: