Постанова № 3600224, 12.05.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2009 року Справа № 08/193-08

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Шутенко І.А.,- доповідач,

судді Гончар Т.В.,

судді Кравець Т.В.,

при секретарі –Міракові Г.А.,

за участю представників:

позивача – Таран Н.М. (дов. №01-62юр/6716 від 27.10.2008р.),

відповідача – Наташова М.М. (президент товариства), Радіновича В.С. (дов. №7/12 від 15.12.2008р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 932 Х/2-4) АТ «Лізингова компанія «Сприяння»на рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2009 року по справі №08/193-08

за позовом Акціонерної компанії «Харківобленерго», м. Харків,

до Акціонерного товариства «Лізингова компанія «Сприяння», м. Харків,

про спонукання до підписання актів, -

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій після уточнення позовних вимог, просив спонукати відповідача підписати акти наданих інформаційних послуг згідно з договором на транзит (передачу) електричної енергії №9/22/11 від 22.11.2005р. за період з грудня 2007 року по вересень 2008 року, відповідно до нарахувань згідно з абз. 3 п. 1 Постанови НКРЕ України №110 від 26.01.2007р. та абз. 3 п. 1 Постанови НКРЕ України №1785 від 24.12.2007р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2009 р. по справі №08/193-08 (суддя Ковальчук Л.В.) позовні вимоги задоволено, спонукано АТ «Лізингова компанія «Сприяння»підписати акти наданих інформаційних послуг з АК «Харківобленерго»згідно з договором на транзит (передачу) електричної енергії №9/22/11 від 22.11.2005р. за період з грудня 2007 року по вересень 2008 року, відповідно до нарахувань згідно з абз. 3 п. 1 Постанови НКРЕ України №110 від 26.01.2007р. та абз. 3 п. 1 Постанови НКРЕ України №1785 від 24.12.2007р. Стягнуто з АТ «Лізингова компанія «Сприяння»на користь АК «Харківобленерго»85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2009 р. по справі №08/193-08 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати дане рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу у позові, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства та при неповному з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідач сплачував за інформаційні послуги у відповідності до наявної між сторонами домовленості. Апелянт посилається на постанову НКРЕ №1785 від 24.12.2007р. та вказує, що відповідач виконував всі її приписи з урахуванням внесених змін.

Апелянт зазначає, що постановою НКРЕ №1785 від 24.12.2007р. визначені граничні розміри вартості інформаційних послуг в залежності від наявності у споживачів локального устаткування збору та обробки даних (ЛУЗОД), а також кількості точок обліку електроенергії. Підприємства, для яких установлення ЛУЗОД є обов’язковою, але відсутня, з грудня 2007 року сплачують інформаційні послуги за максимальним (підвищеним) тарифом. В даному випадку, на думку апелянта, встановлення законодавцем підвищеного тарифу є відповідальністю підприємства за невиконання зобов’язань з установки ЛУЗОД. Таким чином, апелянт вважає, що нарахування позивачем за спірними актами є необґрунтованими, що також підтверджується перепискою відповідача з Національною комісією, листи якої знаходяться в матеріалах справи. Апелянт не заперечу проти наявності актів, але вказує, що ним надсилались заперечення на адресу позивача щодо оспорюваних актів, так як нарахування по ним були необґрунтовано збільшеними.

Крім того, апелянт зазначає, що у відповідності до ст. 614 ЦК України, для спонукання підписати акти необхідно довести наявність вини сторони, а вина відповідача в даному випадку - відсутня.

Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2009р. по справі №08/193-08 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101ГПК України, заслухавши доводи представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як судом першої інстанції, так і під час апеляційного провадження встановлено, що 22.11.2005р. між АК «Харківобленерго»(Компанія) та АТ«Лізингова компанія «Сприяння»(ПТН) був укладений договір №9/22/11 на транзит (передачу) електричної енергії, відповідно до п. 1.1 умов якого, предметом договору є передача електроенергії ПНТ згідно оформленого "Повідомлення" до споживача, що знаходиться в договірних відносинах по постачанню електричної енергії з Компанією.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.1.8 договору №9/22/11 від 22.11.2005р. АК «Харківобленерго»зобов’язана оформляти акт виконаних робіт з транспортування електроенергії та інформаційних послуг.

Згідно п.4.7 договору №9/22/11 від 22.11.2005р., АТ«Лізингова компанія «Сприяння» сплачує в грошовій формі вартість передачі (транспортування) електроенергії та вартості інформаційного обслуговування за наступним графіком: 50% до 21-го (включно) числа місяця, що передує розрахунковому: 50% до 11-го (включно) числа розрахункового місяця.

Вартість передачі (транспортування) електроенергії визначається з розрахунку величин електроенергії, що заявлені споживачами, згідно Повідомлення по встановленому на період оплати тарифу НКРЕ (враховується весь обсяг спожитої споживачами електроенергії, які мають договори на користування з АК "Харківобленерго"). Вартість інформаційного обслуговування визначається згідно Постанови НКРЕ України №935 від 19.10.2005р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої обов’язки за умовами договору №9/22/11 від 22.11.2005р., надав інформаційні послуги та оформив акти надання інформаційних послуг направив їх відповідачу, що не заперечується останнім.

З оскаржуваного рішення господарського суду Харківської області вбачається, що задовольняючи позовні вимоги про спонукання відповідача підписати акти наданих інформаційних, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно ст. 20 ГК України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів, однак відповідач свої обов’язки щодо підписання актів надання інформаційних послуг - не виконав, акти не підписав. Суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави не виконувати умови договору №9/22/11 від 22.11.2005р. в частині підписання актів надання інформаційних послуг за період з грудня 2007 року по вересень 2008 року.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками господарського суду Харківської області з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Як свідчать матеріали справи, вартість отриманих інформаційних послуг за період за період з грудня 2007року по жовтень 2008 року була перерахована відповідачем в повному обсязі. Тобто, відповідач належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов’язання за договором №9/22/11 від 22.11.2005р. щодо сплати вартості наданих йому інформаційних послуг, що не заперечується позивачем.

Таким чином, на момент подання даного позову до суду, право позивача не було порушено або оспорено, а такий спосіб захисту цивільного права, як спонукання підписати акти наданих послуг, ані статтею 12 ГПК ані статтею 16 ЦК України не передбачений, в зв’язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що у позивача відсутні підстави та право на спонукання відповідача підписати акти наданих інформаційних послуг за період з грудня 2007 року по вересень 2008 року.

Згідно п. 14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року № 01-8/344 “Про деякі питання практики застосування норм господарського кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році”, суд першої інстанції був повинен відмовити у позові.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм чинного процесуального права та при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, тому рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2009р. підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача –задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, п.4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів одноголосно, -

постановила:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Лізингова компанія «Сприяння»задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2009р. по справі №08/193-08 скасувати та прийняти нове судове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Акціонерної компанії «Харківобленерго»( 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код 00131954, п/р 260053011272 в Першій Харківській філії АКБ «Базис», МФО 351599) на користь Акціонерного товариства «Лізингова компанія «Сприяння»(61052, м. Харків, вул. Червоножовтнева, 35, код 24347487, п/р 26004011142 в ХАХ «Зембанк», МФО 351652) 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Судді Гончар Т. В.

Кравець Т.В.