Рішення № 3600086, 29.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/82

29.04.09

За позовом відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний

комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромінвест»

про стягнення 4 986,00грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники:

від позивача Кузьменко Ю.М.- предст. (дов. від 31.12.2008р.)

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача 4986,60грн. збитків у вигляді неодержаних доходів.

Відповідно до довідки про внесення до ЄДРПОУ відповідача, відповідач знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 30, відповідно ухвала про порушення провадження у справі направлена відповідачу за вказаною адресою, проте відповідач у судові засідання не з’явився, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2004р. між сторонами укладено договір консигнації №24-0181-02, відповідно до умов якого консигнатор (відповідач) зобов’язався за дорученням консигнанта (позивач) здійснити в інтересах останнього від свого імені операції та угоди з продажу продукції.

Виступаючи від свого імені, консигнатор самостійно укладає угоди з третіми особами, які далі, по тексту даного договору називаються покупцями (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 8.1 договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов’язань за даним договором, але не пізніше 31.12.0004р.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 29.12.2004р. до договору №24-0181-01 від 28.01.2004р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2005р.

23.03.2006р. між сторонами укладено договір консигнації №26-0876-01, відповідно до умов якого консигнатор (відповідач) зобов’язався за доручення консигнанта (позивач) здійснити в інтересах останнього від свого імені угоди з продажу продукції.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування, кількість, сорт, артикул та ціна продукції приводяться у специфікаціях до даного договору і є його невід’ємною частиною.

Виступаючи від свого імені, консигнатор самостійно укладає угоди з третіми особам, які далі по тексту даного договору іменуються покупцями (п. 1.3 договору).

Згідно з п. 6.5 договору №26-0876-01 після підписання даного договору та акту приймання-передачі уповноваженими представниками обох сторін, всі залишки нереалізованої продукції за договором консигнації №24-0181-01 від 28.01.2004р. між сторонами, вважаються прийнятими консигнатором за даним договором, а договір №24-0181-01 від 28.01.2004р. припиняє свою дію.

Відповідно до Акту приймання-передачі товару від 01.01.2006р. з договору консигнації №24-0182-01 від 28.01.2004р. на договір №26-0876-01 від 23.03.2006р. у зв’язку з переукладенням договору між сторонами товари, перелік яких наведений у Акті передані відповідно до Акту на договір №26-0876-01 від 23.03.2006р. Всього у Акті перелічені товари у кількості 515 шт. на суму 4986,60грн.

Відповідно до п. 7.1 Договору №26-0876-01 від 23.03.2006р. договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2006р.

Відповідно до п. 2.1 договору перелічені обов’язки консигнатора, зокрема, консигнатор зобов’язаний прийняти грошові кошти від покупців та щомісячно звітувати перед консигнатором про об’єми реалізації.

У випадку, якщо продукція не буде реалізована протягом строку дії даного договору, консигнатор, за погодженням з консигнатором, зобов’язаний:

- або придбати продукцію у свою власність, сплативши повну її вартість;

- або повернути продукцію консигнанту (п. 2.1.5 договору).

Матеріали справи №20/82 не містять доказів повернення продукції консигнанту.

Відповідно до п. 2.1.7 договору консигнатор зобов’язаний щомісячно складати звіти та передавати його оригінал консигнанту не пізніше 7 числа місяця наступного за звітним, в якому вказується: найменування, артикул, ціна та кількість переданої продукції.

Також консигнатор зобов’язаний щомісячно перераховувати консигнанту грошові кошти, одержані від покупців за реалізовану продукцію не пізніше 7 числа місяця, наступного за звітним. (п. 2.1.8 договору).

У свою чергу, консигнант зобов’язаний щомісяця отримувати від консигнатора грошові кошти, отримані від покупців за реалізовану продукцію та вимагати надання звіту.

Після закінчення дії договору №26-0876-01 від 23.03.2006р. відповідач продукцію позивачу не повернув, грошові кошти за продану продукцію (у тому числі придбану відповідачем у власність згідно п. 2.1.5 договору), що була передана відповідачу за Актом приймання-передачі товару від 01.01.2006р., не перерахував.

У зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 4986,60грн. збитків у вигляді неодержаних позивачем доходів.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У п. 1 роз’яснення президії ВАСУ від 01.04.1994р. №02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди»зазначено, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з’ясувати правові підстави покладання на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов’язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання, що випливає з договору (ст. 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов’язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача упущеної вигоди.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов‘язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб‘єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідальність за порушення зобов‘язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов:

- протиправної дії чи бездіяльності особи;

- заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи;

- причинного зв‘язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками;

- вини боржника.

Лише за наявності зазначених чотирьох умов настає відповідальність за порушення зобов’язання.

Так позивач зазначає, що завдані йому збитки (упущена вигода), пов’язані із неналежним виконання відповідачем умов договору №26-0876-01 від 23.03.2006р. в частині перерахування коштів за реалізований товар (у тому числі, придбаний безпосередньо відповідачем) або повернення продукції, переліченої у Акті приймання-передачі товару від 01.01.2006р. на суму 4986,60грн.

За наявності причинного зв’язку між бездіяльністю відповідача (ухилення від перерахування коштів або повернення нереалізованого товару) та заподіяними позивачу збитками (упущена вигода у розмірі 4986,60грн.), наявності вини відповідача, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 4986,60гн. збитків у вигляді неодержаних позивачем доходів.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромінвест»(м. Київ, вул. І. Франка, 30, код ЄДРПОУ 32162295) на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського»(м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, вул. Кірова, 18-Б, код ЄДРПОУ 05393043) 4986,60грн. –основного боргу, 102,00грн. - державного мита, 118,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій