Рішення № 35998590, 10.12.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 грудня 2013 року Справа № 913/3225/13

Провадження №3/913/3225/13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз», м. Луганськ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ,

про стягнення 14 685 грн. 65 коп.

суддя Секірський А.В.

секретар судового засідання Хухрянська І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Фролова Н.В., довіреність № 863/20 від 08.02.2013;

від відповідача - Костенко А.В., довіреність № 597 від 01.10.2012,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Публічним акціонерним товариством «Луганськтепловоз» (далі - позивач) заявлено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - відповідач) заборгованості в розмірі 14479,20 грн. за договором про спільне використання технологічних електричних мереж №ДСВ-12 від 03.11.2010 та пеню в розмірі 206,45 грн.

Позовні вимоги з посиланням на норми статей 526, 530, 610 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтовані порушенням відповідачем умов вказаного договору по розрахунках за надані послуги.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 10.12.2013 № б/н позовні вимоги відхилив, посилаючись на недоведеність останнім факту вручення рахунків на оплату послуг, а тому він вважає що у позивача відсуне право щодо нарахування основної суми боргу та пені.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників позивача та відповідача, суд встановив такі фактичні обставини.

Між сторонами у справі був укладений договір №ДСВ-12 від 03.11.2010 про спільне використання технологічних електричних мереж, відповідно до умов пункту 1.1 якого, Власник зобов'язується надавати послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії в точки приєднання електроустановок Користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Власника з утримання технологічних електричних мереж спільного використання відповідно до умов договору (а.с. 9-11).

Договір підписаний з протоколом розбіжностей, який є невід'ємною частиною договору (а.с. 12-17).

Відповідно до п. 7.3 договору оплата послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок власника мереж на підставі рахунку, виставленого власником користувачу. Власник виставляє рахунок після підписання сторонами Акту прийому-здачі наданих послуг. Користувач сплачує рахунок протягом десяти днів, починаючи з дня його отримання від власника.

Факт виконання позивачем умов договору у повному обсязі підтверджується щомісячними актами прийому-здачі наданих послуг за період серпень - вересень 2013 року, а саме:

- акт прийму-здачі наданих послуг за серпень 2013 на суму 7239,60 грн. (а.с 22);

- акт прийму-здачі наданих послуг за вересень 2013 на суму 7239,60 грн. (а.с 21).

Відповідні акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств без доповнень та зауважень.

На підставі підписаних актів прийому-здачі наданих послуг, позивачем було виставлено наступні рахунки: №1903 від 05.09.2013 (а.с. 19), №2206 від 04.10.2013 (а.с. 18).

Рахунки були направлені на адресу відповідача, про що свідчать докази направлення які містяться в матеріалах справи (а.с. 20).

Виставлені позивачем рахунки відповідачу, своєчасно та у повному обсязі сплачені не були, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість за серпень - вересень 2013 року у сумі 14479,20 грн., яка заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

У зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань за договором, позивач направляв відповідачу претензії №863-666-1672 від 17.10.2013 та № 863-1708 від 01.11.2013, відповіді на які отримано не було.

Відповідно до п. 8.2.1 договору за внесення платежів, передбачених п.4.1 Договорів, з порушенням терміну, визначеного п. 7.3., користувач сплачує власнику пеню у розмірі 0,1% але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми прострочення платежу, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. На суму пені Власник виписує окремий рахунок.

На підставі вищевикладеного відповідачу нараховано та заявлено до стягнення пеню у сумі 206,45 грн.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт надання позивачем послуг відповідачеві, а також наявність заборгованості відповідача за отримані послуги у розмірі 14479,20 грн.

Отримання від позивача послуг протягом серпня - вересня 2013 року у зазначеній сумі підтверджено актами приймання-здачі робіт, які відповідачем підписані без доповнень та зауважень, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 8.2.1 договору за внесення платежів, передбачених п.4.1 Договорів, з порушенням терміну, визначеного п. 7.3., користувач сплачує власнику пеню у розмірі 0,1% але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми прострочення платежу, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. На суму пені Власник виписує окремий рахунок.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За порушення строків оплати наданих послуг у серпні - вересні 2013 року відповідачу нарахована пеня за рахунком №1903 з 28.09.2013 по 25.11.2013 в розмірі 152,30 грн. та за рахунком № 2206 з 05.11.2013 по 25.11.2013 в розмірі 54,15 грн., що підтверджується відповідними розрахунками наявним в матеріалах справи (а.с. 28-29).

Суд не приймає посилання представника відповідача про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню як такі, що заявлені передчасно у зв'язку з тим, що не було надано окремих рахунків на суми нарахованої пені відповідно до договору, оскільки жодними законодавчими нормами не передбачено надання окремих рахунків на суми нарахованої пені.

Не надання окремих рахунків на суму нарахованої пені, передбачених у п. 8.2.1 договору, не звільняє зобов'язану сторону від її сплати.

Судом встановлено, що рахунок №2206 від 04.10.2013 на оплату послуг за вересень 2013 року було вручено відповідачу 28.10.2013 про що свідчить підпис уповноваженої особи у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке наявне у матеріалах справи.

Пунктом 7.3 договорів сторони домовились, щодо терміну оплати послуг - протягом десяти днів, з дня отримання рахунку від власника, тобто право позивача щодо нарахування пені та річних виникає лише після спливу цього терміну.

З огляду на викладене, пеня за прострочення виконання зобов'язань за вересень 2013 року повинна нараховуватись з 07.11.2013 по 25.11.2013 та повинна складати 48,99 грн.

Таким чином, задоволенню підлягає пеня нарахована за рахунком №2206 від 04.10.2013 за період з 07.11.2013 по 25.11.2013 в розмірі 48,99 грн.

Щодо нарахованої пені за рахунком №1903 від 05.09.2013, суд зазначає, що у їх задоволенні слід відмовити, з огляду на наступне.

Умовами укладеного сторонами договору (п.8.2.1) передбачено, що відповідальність у вигляді пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань наступає лише у разі порушення термінів оплати.

Пунктом 7.3 договорів сторони домовились, щодо терміну оплати послуг - протягом десяти днів, з дня отримання рахунку від власника, тобто право позивача щодо нарахування пені та річних виникає лише після спливу цього терміну.

З пояснень позивача та наданих ним матеріалів не вбачається належних доказів вручення рахунку №1903 від 05.09.2013 відповідачеві, а тому неможливо встановити початок порушення останнім терміну оплати послуг, внаслідок чого підстави для нарахування пені за порушення термінів оплати за серпень відсутні.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню у частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 14479,20 грн. та пені у сумі 48,99 грн. з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», 91021, м. Луганськ, кв. Гайового, 35-А, код 31443937, на користь Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз», 91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107, код 05763797, заборгованість за договором №ДСВ-12 від 03.11.2010 про спільне використання технологічних електричних мереж за період з серпня по вересень 2013 року в розмірі 14 479 грн. 20 коп. (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят дев'ять гривень 20 коп.), пеню в розмірі 48 грн. 99 коп. (сорок вісім гривень 99 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2013.

Суддя А.В. Секірський