Рішення № 35998131, 06.12.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1003/19529/12 Головуючий у І інстанції Голуб А.В.Провадження № 22-ц/780/5507/13 Доповідач у 2 інстанції БілоконьКатегорія 44 06.12.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

02 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Білоконь О.В.,

суддів: Коцюрби О.П., Сержанюка А.С.,

при секретарі Антіпову Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, до якої приєднався ОСОБА_2, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Краяни", Центральний державний земельний кадастр у м. Біла Церква, відділ Держземагенства у м. Білій Церкві, ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування рішень міськвиконкому, міської ради та державних актів на право власності на земельну ділянку ,-

встановила:

У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом.

Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що їй на праві приватної власності належить 14/25 частин житлового будинку АДРЕСА_5, а 11/25 частин - її сину ОСОБА_2

За вказаним будинком рішенням Білоцерківської міської ради № 146 від 23.03.1960 р. була закріплена земельна ділянка площею 4176 кв.м. (т.1, а.с.13)

Рішенням Білоцерківської міської ради від 21.06.2012 року (т.1, а.с. 12) позивачу надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на її земельну ділянку площею 560 кв.м., однак виготовити технічну документацію та оформити право власності на цю земельну ділянку вона не може, оскільки при виготовленні державних актів на земельну ділянку відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є співвласниками сусіднього будинку АДРЕСА_3, відбулось накладення земельних ділянок: 15 кв.м. з земельною ділянкою ОСОБА_3 та 9 кв.м. із земельною ділянкою ОСОБА_4

ТОВ «Краяни» у своєму листі від 09 серпня 2012 року, які проводили роботи по складанню документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, визнали, що відомості обмінних файлів, розроблених відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно з якими було присвоєні кадастрові номери їхнім земельним ділянкам, не відповідають дійсності в частині координат розміщення земельних ділянок в базі та на місцевості.

Отже, внаслідок технічної помилки, допущеної землевпорядними організаціями, у позивача вилучено частину наданої їй в користування земельної ділянки та надано відповідачам у приватну власність без будь-яких на те підстав, що порушує право позивача на приватизацію її земельної ділянки в закріплених за нею межах.

Позивач також вказувала на те, що при виготовленні технічної документації на приватизацію спірної земельної ділянки з нею як із суміжним землекористувачем, не погоджувалась зовнішня межа, відповідні акти вона не підписувала і їй ніхто не пропонував це робити (т.1, а.с.137), чим було порушено вимоги ст. 56 Закону України "Про землеустрій" та п.б ч.2 ст.198 ЗК України.

Білоцерківська міськрада, затверджуючи технічну документацію по складанню державних актів на право власності на землю ОСОБА_4 та ОСОБА_3. на вказані порушення уваги не звернула, чим порушила права позивача як землекористувача.

Із зазначених підстав позивач просила суд визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Білоцерківської міської ради №265 від 28.08.2003 року (д.3, п.14) та рішення 23 сесії Білоцерківської міської ради четвертого скликання №234 від 21.04.2005 року (п.1.1.), якими затверджено технічну документацію по складанню державних актів на право власності на землю ОСОБА_4 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3; визнати незаконним та скасувати рішення 33 сесії Білоцерківської міської ради п'ятого скликання №779 від 30.05.2008 року (д. 2, п.9), яким затверджено виготовлену технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_4 ; визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_3, серії КВ № 015575, виданий на ім'я ОСОБА_4; визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_4, серії ЯИ № 382741, виданий на ім'я ОСОБА_3.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2013 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, до якої приєднався ОСОБА_2 та підтримав відділ Держземагенства у м. Білій Церкві, просить суд скасувати вказане рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить 14/25 частин житлового будинку АДРЕСА_5, а 11/25 частин цього ж будинку - її сину ОСОБА_2

За вказаним будинком рішенням Білоцерківської міської ради № 146 від 23.03.1960 р. була закріплена земельна ділянка площею 4176 кв.м. (т.1, а.с.13)

Рішенням Білоцерківської міської ради від 21.06.2012 року позивачу надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на її земельну ділянку площею 560 кв.м. (т.1, а.с. 12), однак при проведенні робіт по виготовленню технічної документації на земельну ділянку позивача було виявлено факт перетину земельної ділянки з ділянками гр. ОСОБА_3 по АДРЕСА_4 та ОСОБА_4 по АДРЕСА_3.

Так, листом від 09.08.2012 року директор ТОВ "Краяни" повідомив позивачку про те, що відомості обмінних файлів, розроблених на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно яких було присвоєно кадастрові номери, не відповідають дійсності в частині координат розміщення земельних ділянок в базі та на місцевості, накладення земельних ділянок склало 15 кв.м. з земельною ділянкою ОСОБА_3 та відповідно 9 кв.м. з земельною ділянкою ОСОБА_4 (т.1, а.с.25) .

Наведене підтверджується зведеним кадастровим планом земельних ділянок по АДРЕСА_5 ( а.с.26, т.1).

Також судом встановлено, що на підставі рішення виконкому Білоцерківської міськради від 28 серпня 2003 року та рішення Білоцерківської міськради від 21.04.2005 року затверджено технічну документацію по складанню державних актів на право власності на землю ОСОБА_4 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 і в подальшому видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ № 015575 площею 0,0680 га ( а.с.122, т.1).

На підставі рішення Білоцерківської міськради від 30 травня 2008 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_4 та видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 382741 площею 0,0261 га. ( а.с.77, т.1).

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Відповідно до положень ст. ст. 125, 126 ЗК України державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, надану у власність відповідним рішенням. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з вимогами ч.1 ст.21, 393 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Із урахуванням наведених матеріалів справи колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на земельні ділянки по АДРЕСА_4 та видача відповідачам державних актів про права власності на вказані земельні ділянки відбулись з порушенням права позивача як землекористувача земельної ділянки, закріпленої за будинком, що належить позивачу ОСОБА_1 та третій особі ОСОБА_2 за вказаним будинком рішенням Білоцерківської міської ради № 146 від 23 березня 1960 року.

При цьому колегія суддів враховує, що матеріали справи не містять даних про припинення права користування позивача на цю земельну ділянку, яке набуте в установленому законом порядку.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, на цю земельну ділянку накладаються земельні ділянки відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується зведеним кадастровим планом земельних ділянок по АДРЕСА_5, згідно з довідками ТОВ "Краяни" відомості обмінних файлів, розроблених на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно яких було присвоєно кадастрові номери, не відповідають дійсності в частині координат розміщення земельних ділянок в базі та на місцевості, накладення земельних ділянок склало 15 кв.м. із земельною ділянкою ОСОБА_3 та відповідно 9 кв.м. з земельною ділянкою ОСОБА_4 ( а.с.25, 26, т.1; 138, т.2).

Суд уваги на вказані обставини не звернув, дав неправильну оцінку встановленим по справі доказам, постановивши незаконне та необгрунтоване рішення.

Враховуючи, що право позивача як землекористувача порушено, відновити це право іншим шляхом, ніж визнати вказані державні акти недійсними та скасувати рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого вони видані, неможливо, що підтвердила також у судовому засіданні директор ТОВ «Краяни» , колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог, висновки суду про не порушення прав позивача не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає матеріалам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального права та повинне бути скасоване з ухваленням нового про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія судів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Білоцерківської міської ради №265 від 28.08.2003 року та рішення 23 сесії Білоцерківської міської ради четвертого скликання №234 від 21.04.2005 року, якими затверджено технічну документацію по складанню державного акту на право власності на землю ОСОБА_4 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3.

Визнати незаконним та скасувати рішення 33 сесії Білоцерківської міської ради п'ятого скликання №779 від 30.05.2008 року, яким затверджено виготовлену технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_4.

Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_3, серії КВ № 015575, виданий на ім'я ОСОБА_4.

Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_4, серії ЯИ № 382741, виданий на ім'я ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, Білоцерківської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір по справі в розмірі 54 грн. 88 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді