Рішення № 3599683, 12.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.05.09 р. Справа № 4/116

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Мучінська О.В. – довіреність від 15.12.2008р.,

від відповідача – Софіщенко В.А. – довіреність від 04.12.2008р. (після оголошеної перерви не явився),

за позовом - Відкритого акціонерного товариства “Коровай” м. Київ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомплекс” с. Тетянівка

Слов’янського району Донецької області

про стягнення 58663,85грн. заборгованості, інфляційних, 3%річних,

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги, розмір якої зменшив заявою від 12.05.2009р. про стягнення з відповідача 58663,85грн., з яких: 51497,84грн. - заборгованість, 5643,60грн. - інфляція, 798,10грн. - 3%річних, та судові витрати.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір поставки №199/273 від 19.11.2007року з додатками та протоколом розбіжностей, товарно-транспортні накладні, по яким поставлений товар відповідачу.

Також позивач просить накласти арешт на грошові кошти відповідача у всіх установах банків та на рухоме та нерухоме майно, належне відповідачу на праві власності.

Відповідач погодився з сумою боргу в повному обсязі.

На розсуд суду наданий договір поставки №199/273 від 19.11.2007року з додатками та протоколом розбіжностей, за яким виникла заборгованість за поставлений позивачем відповідачу товар.

Поняття договору поставки надається у статті 265 Господарського кодексу України (далі –ГК). Договір поставки – правочин, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частина 3 ст.265 ГК надає право укладати договори поставки всім суб’єктам господарювання, зазначеним у ч.1,2,ст.55 ГК.

З урахуванням ст.628 і 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) зміст договору поставки включає в себе наступні питання: 1) істотні умови, які мають бути погоджені сторонами; 2) інші умови договору, погоджені сторонами; 3) права і обов’язки сторін, які набувають постачальник і покупець в результаті укладання договору поставки.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір поставки №199/273 від 19.11.2007року з додатками та протоколом розбіжностей, в якому передбачені всі істотні умови для договорів даного виду, тому він вважається судом укладеним.

За цим договором позивач взяв на себе зобов’язання передати покупцю товар згідно з замовленням та товаросупровідною документацією, які складають невід’ємну частину договору (п. 1.1 договору), а покупець оплачувати реалізовані товари за період один календарний тиждень у магазинах покупця протягом 14 календарних днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки. Якщо постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки наданих документів (п. 1.1 додатку №3 договору).

Сторонами в договорі передбачений конкретний строк оплати товару.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідачем отриманий товар по товарно-транспортним накладним, які є в матеріалах справи і преревірені відповідачем, на загальну суму 51497,84грн.

2

Відповідно до п. 4 ст. 268 ГК постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупроводжувальним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі будь-якого порушення постачальником умов договору щодо якості товарів покупець має право відмовитися від прийняття товарів, що не відповідають зазначеним умовам, і від їх оплати.

Суд приймає до уваги, що за час, коли отримано товар і до пред’явлення позову про стягнення вартості поставленого товару ніяких заперечень стосовно поставки неякісної продукції з боку відповідача не пред’являлося. Не доведено відповідачем і той факт, що продукція, яка одержана без належних документів прийнята на відповідальне зберігання, про що продавець був належним чином повідомлений.

При виявленні неналежності одержаного товару якості діючим ДСТУ і ТУ, а також одержання товару без підтверджування сертифікатами якості чи іншим документом заводу-виготовлювача, покупець має право звернутися з позовом до господарського суду з вимогами до продавця в загальному порядку.

Оскільки, отриманий від відповідачем товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у п.1.1 додатку № 3 до договору і відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК України.

Відповідач в порушення умов договору не оплатив отриманий ним товар у встановлений договором термін. Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем на час звернення із позовом складає 51497,84грн.

Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його не оплати з боку відповідача, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 51497,84грн. заборгованості в повному обсязі.

Крім заборгованості, позивач просить суд стягнути з боржника 5643,60грн. інфляції, 798,10грн. 3%річних. Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Відповідно до частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов’язань у відносинах суб’єктів господарювання після 1 січня 2004року визначаються приписами статей 534,549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

З огляду на зміст статей 534,549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов’язання, тобто прострочення у виконанні зобов’язання сплатити гроші, є не лише обов’язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути 5643,60грн. інфляційні витрати та 798,10грн. річні проценти з відповідача. Суд задовольняє ці вимоги в повному обсязі, оскільки позивачем доведений факт прострочення строків оплати та наданий арифметично обґрунтований розрахунок сум.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530,625,712 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Відкритого акціонерного товариства “Коровай” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомплекс” с. Тетянівка Слов’янського району Донецької області про стягнення 58663,85грн. заборгованості, інфляційних, 3%річних, в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомплекс” с. Тетянівка Слов’янського району Донецької області-84317, вул. Калова, ЄДРПОУ 24639066 на користь Відкритого акціонерного товариства “Коровай” м. Київ-02099, вул. Ялтинська, 5б (поштова адреса: 91042, м. Луганськ, вул. Відродження, 5), ЄДРПОУ 00381350 заборгованість в сумі 51497,84грн., 5643,60грн. інфляційні витрати та 798,10грн. річні проценти, 586,64грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Гринько С.Ю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 12.05.2009року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.