Рішення № 3599679, 30.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.04.09 р. Справа № 4/115

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Струць М.П. – довіреність від 01.02.2009року,

від відповідача – Дзюба Д.А. – довіреність від 01.01.2009року

за позовом - Закритого акціонерного товариства “Рууккі Україна” м. Київ

до відповідача - Закритого акціонерного товариства “БАРЕНС ШОКОЛАД”

м. Донецьк

про стягнення 79999,16грн. заборгованості, інфляційних, пені

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 79999,16грн., з яких: 61182,19грн. - заборгованість, 11575,67грн. - інфляція, 7241,30грн. - пеня.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з ЗАТ “Шоколадна компанія “Три ведмеді”, правонаступником якого є відповідач, договір поставки №ДЦФ-000002 від 02.01.2008року, видаткові накладні №ДЦФ-000025 від 18.01.2008року на суму 9719,82грн., №ДЦФ-000049 від 28.01.2008року на суму 67003,01грн., №ДЦФ-000076 від 13.02.2008року на суму 12806,96грн., №ДЦФ-000140 від 25.02.2008року на суму 1652,40грн., реєстр банківських витягів в обґрунтування часткової оплати товару .

Відповідач погодився з вимогами позову в повному обсязі.

На розсуд суду наданий договір поставки №ДЦФ-000002 від 02.01.2008року, за яким виникла заборгованість за поставлений позивачем відповідачу товар.

Поняття договору поставки надається у статті 265 Господарського кодексу України (далі –ГК). Договір поставки – правочин, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частина 3 ст.265 ГК надає право укладати договори поставки всім суб’єктам господарювання, зазначеним у ч.1,2,ст.55 ГК.

З урахуванням ст.628 і 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) зміст договору поставки включає в себе наступні питання: 1) істотні умови, які мають бути погоджені сторонами; 2) інші умови договору, погоджені сторонами; 3) права і обов’язки сторін, які набувають постачальник і покупець в результаті укладання договору поставки.

Із ст. 712 ЦК випливає, що істотними умовами договору поставки є умови про предмет договору (товар, що має бути поставлений) та ціну. Стаття 265 ГК доповнює істотні умови договору умовою про строк передання (поставки) товарів. Більш конкретно у п.19 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення і п.16 Положення про поставки товарів народного споживання вказується на те, що договором поставки мають встановлюватись умови про номенклатуру (розгорнутий асортимент), кількість, якість продукції (товарів), про строки поставки і ціну. Сторони не позбавлені права погодити в договорі будь-які інші умови.

Частина 2 ст. 268 ГК приписує зазначати в договорі поставки номери і індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між позивачем та ЗАТ “Шоколадна компанія “Три ведмеді”, правонаступником якого є відповідач, підписаний договір поставки №ДЦФ-000002 від 02.01.2008року, в якому передбачені всі істотні умови для договорів даного виду, тому він вважається судом укладеним.

За цим договором позивач взяв на себе зобов’язання поставити покупцю товар після надання ним замовлення на поставку товару та підписання специфікації до договору (п. п. 1.1,2.1 договору), а покупець оплачувати товар в порядку 100% попередньої оплати протягом 3 банківських днів з дати підписання специфікації на поставку конкретної партії продукції (п. 5.4 договору).

Сторонами в договорі передбачений конкретний порядок та строк оплати товару.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Позивач не дочекавшись перерахування суми попередньої оплати, чим порушив умови договору, поставив відповідачу товар по видатковим накладним:

- №ДЦФ-000025 від 18.01.2008року на суму 9719,82грн.;

- №ДЦФ-000049 від 28.01.2008року на суму 67003,01грн.;

- №ДЦФ-000076 від 13.02.2008року на суму 12806,96грн.;

- №ДЦФ-000140 від 25.02.2008року на суму 1652,40грн.

Всього на загальну суму 91182,19грн.

Відповідно до п. 4 ст. 268 ГК постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупроводжувальним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

У разі будь-якого порушення постачальником умов договору щодо якості товарів покупець має право відмовитися від прийняття товарів, що не відповідають зазначеним умовам, і від їх оплати.

Суд приймає до уваги, що за час, коли отримано товар і до пред’явлення позову про стягнення вартості поставленого товару ніяких заперечень стосовно поставки неякісної продукції з боку відповідача не пред’являлося. Не доведено відповідачем і той факт, що продукція, яка одержана без належних документів прийнята на відповідальне зберігання, про що продавець був належним чином повідомлений.

При виявленні неналежності одержаного товару якості діючим ДСТУ і ТУ, а також одержання товару без підтверджування сертифікатами якості чи іншим документом заводу-виготовлювача, покупець має право звернутися з позовом до господарського суду з вимогами до продавця в загальному порядку.

Оскільки отриманий від відповідачем товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України, з якою слідує, що боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, а якщо строк виконання зобов’язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги.

Враховуючи, що позивачем поставлений товар без попередньої оплати, тобто не визначений конкретний строк оплати, у відповідача виникає зобов’язання по оплаті товару тільки після отримання ним вимоги про оплату.

Відповідач в добровільному порядку оплатив 30000,00грн., що підтверджується реєстром витягів з банківського рахунку, який наявний в матеріалах справи, таким чином неоплаченим залишився товар на загальну суму 61182,19грн.

Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його часткової не оплати з боку відповідача, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 61182,19грн. заборгованості в повному обсязі.

Крім заборгованості, позивач просить суду стягнути з боржника 11575,67грн. інфляції, 7241,30грн. пені.

Пеня, індекс інфляції є самостійними способами захисту цивільних прав кредиторів у грошових зобов’язаннях і їх правова природа є різною.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Відповідно до частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов’язань у відносинах суб’єктів господарювання після 1 січня 2004року визначаються приписами статей 534,549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

З огляду на зміст статей 534,549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов’язання, тобто прострочення у виконанні зобов’язання сплатити гроші, є не лише обов’язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів –підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами –суб’єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Вимоги щодо стягнення 7241,30грн. пені задовольняються, оскільки відповідач одержав товар у позивача, але не сплатив його.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 11575,67грн. інфляції, яку суд задовольняє в повному обсязі, оскільки доведено прострочення зобов"язання, так як одержавши товар, відповідач не сплатив його за виставленими рахунками.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

Позивачем при зверненні із позовом зайво сплачене державне мито в сумі 232,01грн., тому господарський суд повертає цю суму з державного бюджету

На підставі ст.ст.526,530,546,549,625,712 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Закритого акціонерного товариства “Рууккі Україна” м. Київ до Закритого акціонерного товариства “БАРЕНС ШОКОЛАД” м. Донецьк про стягнення 79999,16грн. заборгованості, інфляційних, пені в повному обсязі.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “БАРЕНС ШОКОЛАД” м. Донецьк-83112, вул. Горлівська, 2д, код 31128452, р/р №26002302750345 у філії “ГУ Промінвестбанку в Донецькій області”, МФО 334635 на користь Закритого акціонерного товариства “Рууккі Україна” м. Київ-03148, вул. Жмеринська, 26 (поштова адреса: 03680, м. Київ, бул. Лепсе, 4, Сілвер Центр), ЗКПО 25277777, р/р №26002001305771 в ЗАТ “ОТП Банк” заборогованість в сумі 61182,19грн., 11575,67грн. - інфляційнй витрати, 7241,30грн. - пеню, 800,00грн. державного мита і 118грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути з державного бюджету на користь Закритого акціонерного товариства “Рууккі Україна” м. Київ-03148, вул. Жмеринська, 26 (поштова адреса: 03680, м. Київ, бул. Лепсе, 4, Сілвер Центр), ЗКПО 25277777, р/р №26002001305771 в ЗАТ “ОТП Банк” державне мито в сумі 232,01грн. як надмірно сплачене.

Суддя Гринько С.Ю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 30.04.2009року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи,

1- позивачу,

1- відповідачу