П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 348/3535/13-а
10 грудня 2013 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої -судді Безбородько В.А.
секретаря - Дмитрук С.І.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Надвірна справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною, скасування постанови та зняття арешту, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною, скасування постанови та зняття арешту.
Причиною звернення до суду послужило те, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності в частці 4/24 (1/6) домоволодіння №52, яке знаходиться за адресою: с. Тисменичани, вул. Заріччя, Надвірнянського району Івано-Франківської області, згідно свідоцтва про право власності від 08.10.2007р. та свідоцтва про право на спадщину №1743 від 01.07.2008року. Право власності на вказане домоволодіння зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації в книзі 2, номер запису 445 реєстраційний номер 20556685.
12 вересня 2006року відділом державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції (далі - відділ ДВС Надвірнянського РУЮ) за заявою ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження про стягнення з нього аліментів в розмірі 150,00грн. щомісячно.
Під час даного виконавчого провадження 31.03.2010року відділом ДВС Надвірнянського РУЮ прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження якою накладено арешт на його частку будинковолодіння №52, яке знаходиться в с. Тисменичани вул.. Заріччя Надвірнянського району.
Постановою відділу ДВС Надвірнянського районного управління юстиції від 27.06.2012року за заявою стягувача ОСОБА_3 їй було повернуто виконавчий лист без виконання.
При зверненні позивачем у жовтні 2013року до нотаріуса, він дізнався, що арешт на його частку будинковолодіння №52, яке знаходиться в с. Тисменичани вул.. Заріччя Надвірнянського району накладений відділом Державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції 31.03.2010року на теперішній час не знятий.
У звязку із тим, що у відділі ДВС Надвірнянського РУЮ відносно нього немає жодних відкритих виконавчих проваджень він звернувся до відповідача із заявою про зняття арешту з його частки будинковолодіння.
Однак, відділ ДВС Надвірнянського РУЮ своїм листом від 29.10.2013 року відмовив позивачу у знятті арешту на його частку будинковолодіння та заборону на його відчуження і рекомендував звернутися мені до суду.
Вважає, що дії відповідача щодо відмови у знятті арешту на його частку будинковолодіння та заборону на його відчуження є неправомірними і необґрунтованими.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав повністю.
Просить постановити рішення, яким визнати неправомірною бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції щодо відмови йому у знятті арешту на його частку будинковолодіння №52, яке знаходиться в с. Тисменичани , вул.. Заріччя, Надвірнянського району Івано-Франківської області та зобовязати відділ Державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції зняти арешт на його 4/24 (1/6) частку будинковолодіння №52, яке знаходиться в с. Тисменичани вул.. Заріччя Надвірнянського району Івано-Франківської області, накладеного постановою відділу Державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.03.2010року.
Від відділу державної виконавчої служби поступила заява, просять справу слухати у їх відсутності та не заперечує проти арешту з майна боржника, оскільки на даний час у відділі ДВС Надвірнянського РУЮ немає на виконанні виконавчого провадження щодо ОСОБА_1
Заслухавши пояснення позивача , дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 належить на праві приватної власності в частці 1/6 домоволодіння №52, яке знаходиться за адресою: с. Тисменичани, вул. Заріччя, Надвірнянського району Івано-Франківської області, згідно свідоцтва про право власності від 08.10.2007р. та свідоцтва про право на спадщину №1743 від 01.07.2008року. Право власності на вказане домоволодіння зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації в книзі 2, номер запису 445 реєстраційний номер 20556685.
12 вересня 2006року відділом державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції (далі - відділ ДВС Надвірнянського РУЮ) за заявою ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження про стягнення з нього аліментів в розмірі 150,00грн. щомісячно.
Під час даного виконавчого провадження 31.03.2010року відділом ДВС Надвірнянського РУЮ прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження якою накладено арешт на його частку будинковолодіння №52, яке знаходиться в с. Тисменичани вул.. Заріччя Надвірнянського району.
Постановою відділу ДВС Надвірнянського районного управління юстиції від 27.06.2012року за заявою стягувача ОСОБА_3 їй було повернуто виконавчий лист без виконання.
При зверненні позивачем у жовтні 2013року до нотаріуса, він дізнався, що арешт на його частку будинковолодіння №52, яке знаходиться в с. Тисменичани вул.. Заріччя Надвірнянського району накладений відділом Державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції 31.03.2010року на теперішній час не знятий.
У звязку із тим, що у відділі ДВС Надвірнянського РУЮ відносно нього немає жодних відкритих виконавчих проваджень він звернувся до відповідача із заявою про зняття арешту з його частки будинковолодіння.
Однак, відділ ДВС Надвірнянського РУЮ своїм листом від 29.10.2013 року відмовив позивачу у знятті арешту на його частку будинковолодіння та заборону на його відчуження і рекомендував звернутися мені до суду.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-ХІV).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 57 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Відповідно до статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
Відповідно до листа відповідача відділу ДВС Надвірнянського районного управління юстиції №02-17/5692 від 29.10.2013 року виконавчий документ №2-871 від 21.07.2006 р. по виконавчому провадженні під час якого державним виконавцем 31.03.2010року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження був повернутий стягувачу без виконання ще 27.06.2012р.
Таким чином, суд вважає, що виконавче провадження №28600047 станом на даний час є закінченим.
Порядок зняття арешту з майна передбачено статтею 60 ЗУ «Про виконавче провадження». Відповідно до якої, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
З вищезазначених вимог Закону вбачається, що у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається.
Враховуючи те, що на даний час будь-якого виконавчого провадження (в тому числі і те по якому було накладено арешт та заборона на відчуження позивача частки будинковолодіння) у відділі ДВС Надвірнянського району немає, відповідно немає підстав для арешту та заборони на відчуження ОСОБА_1 частки будинковолодіння №52, яке знаходиться в с. Тисменичани вул.. Заріччя Надвірнянського району який накладений постановою відділу Державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції від 31.03.2010року.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з того, що наданими доказами підтверджено право позивача на арештовану частину домоволодіння , що знаходиться за адресою: с. Тисменичани по вулиці Заріччя № 52 Надвірнянського району , при цьому, наявність чинного арешту на частку домоволодіння підтверджується матеріалами справи та не спростовується представником відповідача, як і не спростовується необхідність зняття арешту у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили його накладання, а тому суд вважає обґрунтованим позовну заяву в частині зняття арешту з частини домоволодіння , в с. Тисменичани по вулиці Заріччя № 52 Надвірнянського району, накладеного постановою державного виконавця Янцюком Л.Я. відділу Державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції від 31.03.2010 року.
Разом з тим, враховуючи, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу та з огляду на приписи статті 60 Закону № 606-XIV, суд не вбачає підстав для визнання бездіяльності відповідача щодо не зняття арешту з вищезазначеного домоволодіння неправомірною та скасування постанови про арешт майна боржника.
Оскільки, виконавче провадження знищено, відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Суд вважає, що існування, на час розгляду справи, арешту на частину домоволодіння
є безпідставним та таким, що порушує права позивача.
На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 18, 124 Конституції України, ст.ст. 18, 94, 104-106, 122, 160, 161, 163 КАС України,
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Зобовязати відділ Державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції зняти арешт з 4/24 частини будинковолодіння №52, яке знаходиться в с. Тисменичани, вул.. Заріччя Надвірнянського району, Івано-Франківської області, та належить на праві власності ОСОБА_1, накладеного постановою відділу Державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.03.2010 року.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст.186 КАС України через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Безбородько В.А.
Повний текст постанови виготовлений 12.12.2013 р.
Судове рішення № 35996480, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 10.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 348/3535/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: