Рішення № 35995289, 11.12.2013, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/815/13-ц

Провадження по справі №2/276/289/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Мельника М.Л.

при секретарі Ігнатенко О.М.

за участю:

представника позивача відповідача ОСОБА_1

відповідача 1 позивача: ОСОБА_2

його представника ОСОБА_3

відповідача 2 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарсько-Волинського районного суду цивільну справу за позовом

публічного акціонерного товариства ОСОБА_5 БанкАваль

до

ОСОБА_2 та ОСОБА_6

про

стягнення заборгованості за кредитним договором,

та зустрічним позовом

ОСОБА_2

до

публічного акціонерного товариства ОСОБА_5 БанкАваль

про

захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом вказуючи, що відкрите акціонерне товариство ОСОБА_7 ОСОБА_1 є правонаступником за всіма правами та обов'язками акціонерного поштово-пенсійного банку Аваль, публічне акціонерне товариство ОСОБА_7 ОСОБА_1 є правонаступником за всіма правами та обов'язками відкритого акціонерного товариства ОСОБА_7 ОСОБА_1.

26 серпня 2006 року між акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №014/5550/82/91779, відповідно до п. 1.1 якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 24000 євро терміном остаточного погашення 29.08.2010 року з процентною ставкою 18% річних. Зазначає, що в забезпечення зобов'язання за кредитним договором №014/5550/82/91779 від 29.08.2006 року 31.08.2006 року між банком та відповідачем 1 укладено договір застави, згідно якого відповідачем 1 надано в заставу банку автомобіль MERCEDES-BENZ 1840, 2001 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір поруки №014/5550/82/91779/1 між банком та ОСОБА_6. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав повністю. Позичальник не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором, строк виконання зобов'язання закінчився 29.08.2010 року. Загальна сума заборгованості станом на 27.03.2013 року за кредитним договором становить 104598,88 євро, із них: заборгованість за кредитом - 6978,20 євро; заборгованість по відсоткам 7872,68 євро; пеня за прострочення кредиту та відсотків 89748,00 євро.

- 2 -

Позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_7 ОСОБА_1 в особі Житомирської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства ОСОБА_7 ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №014/5550/82/91779 від 29.08.2006 року в сумі 104598,88 євро та судовий збір по 1720,50 гривень з кожного відповідача.

Із зустрічним позовом до суду звернувся відповідач 1 про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним, вказуючи, що умови кредитного договору суперечать вимогам ЦК України, ЗУ Про захист прав споживачів, ЗУ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. Вказує, що даний договір складений в стандартній формі, розроблений банком, є типовим, не містить умов, які б регулювали відповідальність банку за невиконання або неналежне виконання умов договору, передбачено безстроковість його дії, односторонній порядок припинення. Додаток №1 до договору передбачає в період з 30.09.2006 року по 29.08.2009 року щомісячно сплачувати 400 євро в рахунок погашення кредитку та 18% річних. Сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору, перед укладання договору та протягом його дії відповідач не повідомив позивача щодо наявних форм кредитування, тип відсоткової ставки, орієнтовну сукупну вартість кредиту, варіанти повернення кредиту, податковий режим сплати відсотків, кредитор не надав позичальнику екземпляр кредитного договору, порушено принцип рівності сторін договору на шкоду позивача.

Відповідач 1 просить визнати кредитний договір укладений між ОСОБА_2 та представником кредитного відділу акціонерного поштово-пенсійного банку Аваль від 29 серпня 2006 року №014/5550/82/91779 недійсним та застосувати до нього наслідки недійсності правочину.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2013 року первісний та зустрічний позови об'єднані в одне провадження.

Представник позивача відповідача в судовому засіданні первісний позов підтримав, зустрічний не визнав та пояснив, що відповідач 1-позивач не виконав умови кредитного договору. Кредитний договір укладений відповідно до ст.ст. 626, 627, 628 ЦК України, відповідає вимогам ст.ст. 203, 1054 ЦК України. Відповідач 1 - позивач сам звернувся до банку за отриманням кредиту, ознайомився з умовами договору, підписав його, бажав його укласти. Визнав помилку в додатку №1 до кредитного договору, додаток не є обов'язковими, а рекомендованим для позичальника, він сплачував кредитні кошти виконуючи умови договору, намагався продовжити строк дії договору у зв'язку з невиконанням зобов'язання по поверненню коштів.

Відповідач 1 позивач первісний позов не визнав, зустрічний підтримав та пояснив, що кредитний договір укладав, ознайомився з умовами, підписав його, знав терміни дії договору, звертався до кредитора про проведення перерахунку в гривнях та продовження терміну сплати.

Представник відповідача 1 позивача в судовому засіданні первісний позов не визнав, зустрічний підтримав та пояснив, що вимоги банку є безпідставними, так як згідно додатку №1 до кредитного договору позичальник сплатив банку біля 17000 євро, тобто переплатив лишні кошти. Вважає, що згідно додатку №1 банк надав позичальнику безпроцентний кредит. Згідно квитанцій про сплату банк зараховував сплачені кошти позичальникам по відсотках та тілу кредиту за своїм розсудом, а тому суд має захистити права споживача.

Відповідач 2 позов не визнала та пояснила, що договір є недійсним у зв'язку з тим що графік погашення кредитку складено невірно. Банк пропонував сплачувати позичальнику щомісячно не менше 400 євро. Знала, що її чоловік уклав кредитний договір та сплачував заборгованість за кредитом.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого.

У первісному позові спірні правовідносини регулюються ст.ст. 526, 530, 553, 554, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України. Судом встановлено, що 29.08.2006 року між акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство ОСОБА_7 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/5550/82/91779 у відповідності до якого банк зобов'язується надати ОСОБА_2 кредитні кошти в сумі 24000 євро, позичальник зобов'язувався повернути кредит до 29.08.2010 року, сплатити відсотки за користуванням кредиту у розмірі 18% річних, а в разі порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків сплачувати кредитору пеню в розмірі 05% від суми простроченого платежу. Викладені обставини підтверджуються п. п. 1.1, 1.2, 1.4, 9.1

- 3 -

кредитного договору. З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором укладено договір поруки №014/5550/82/91779/1 від 29.08.2006 року між банком та ОСОБА_4, відповідно до п.2.1 якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання взятих зобов'язань позичальником в тому ж об'ємі що і позичальник.

Після укладання кредитного договору кредитор надав позичальнику кредит в сумі 24000 євро, виконавши свої зобов'язання за кредитним договором. Позичальник належним чином не виконав умови кредитного договору по поверненню грошових коштів та відсотків, внаслідок чого згідно поданого позивачем відповідачем розрахунку станом на 27.03.2013 року загальна заборгованість за кредитом становить 104598,88 євро. 11.04.2013 року кредитор направив боржнику та поручителю вимогу про виконання грошового зобов'язання за кредитним договором і після отримання вимоги сторони боржника зобов'язання не виконали.

Спірні правовідносини за зустрічним позовом регулюються ст. ст. 203, 215, 217, 1048, 1051, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 18, 19 ЗУ Про захист прав споживачів.

У п.14 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин вказано, що при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають врахувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215, 1048-1052, 1054-1055), статті 18-19 Закону України Про захист прав споживачів. Зокрема, кредитний договір обов'язково має укладатись у письмовій формі. При вирішення справ про визнання кредитного договору недійсним суди повинні врахувати роз'яснення, наведені у Постанові пленумі Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними.

У відповідності до п. 7 Постанови пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними правочин може бути визнаний недійсний лише з підстав визнаний Законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачений законом. Судам необхідно врахувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. Пунктом 8 цієї ж постанови передбачено, що відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК підстави недійсності правочину є недодержанням стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Відповідач1 - позивач в судовому засіданні підтвердив, що при укладанні кредитного договору він з умовами договору ознайомився, підписав його, отримав гроші та знав про строк повернення кредитних коштів. Сторонами при укладанні кредитного договору були додержані загальні вимоги, які є необхідні для чинності правочину згідно вимог ст. 203 ЦК України. Тому суд не приймає доводи представника відповідача 1 позивача, що кредитний договір був укладений з порушень вимог ст. 203 ЦК України, оскільки дані твердження спростовуються матеріалами справи та не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Наявна помилка в додатку №1 до кредитного договору щодо графіку та терміну погашення кредиту, яку визнав представник позивача відповідача не має істотне значення по даній справі, так як в п.п. 1.2, 1.3 кредитного договору визначено термін дії договору та розмір щомісячної плати, а тому не є підстави для визнання правочину недійсним. Після укладання кредитного договору у відповідача 1 позивача не було жодних претензій до позивача відповідача щодо недійсності кредитного договору і лише після того, як кредитор звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, боржник подав зустрічний позов про визнання кредитного договору недійсним.

Посилання представника відповідача1-позивача на сплив строку позовної давності до вимог про стягнення пені не відповідає вимогам ст. 266 ЦК України, згідно якої зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливає і додаткової вимоги.

Сторона відповідача 1 позивача в судовому засіданні не надала докази та не довела обставин які вказували б на недійсність кредитного договору. В свою чергу позивач відповідач довів в судовому засіданні, що на момент вчинення правочину сторони дотримались вимог діючого законодавства та в послідуючому порушення відповідачем 1 позивачем умов кредитного договору щодо строку виконання зобов'язання та наявної заборгованості за кредитним договором.

- 4 -

Розмір пені за прострочення кредиту перевищує заборгованість тіла та відсотків по кредиту. Однак зменшення розміру пені судом можливо лише за заявою відповідача, з якою останній не звертався до суду.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Відповідно до 88 ЦПК України підлягають стягнення з відповідачів на користь позивача витрати по справі у виді судового збору в сумі 3441 гривень, тобто по 1720,50 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, ст.ст. 203,215, 217, 526, 530, 553,554, 611,625, 1048,1050,1051,1054,1055 ЦК України, ст.ст. 18,19 ЗУ Про захист прав споживачів, суд-

В И Р І Ш И В:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 ОСОБА_1» в особі Житомирської обласної дирекції публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 ОСОБА_1, 10003, м. Житомир, вул. Перемоги 10-а, код ЄДРПОУ 20404691 рахунок № 29099160 МФО №311528, заборгованість за кредитним договором в сумі 104598 (сто чотири тисячі п'ятсот дев'яносто вісім) євро 88 центів.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства ОСОБА_5 БанкАваль про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 ОСОБА_1» в особі Житомирської обласної дирекції публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 ОСОБА_1», витрати по справі у виді судового збору в розмірі 3441 гривень, тобто по 1720,50 гривень з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Житомирської області через Володарсько-Волинський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: /підпис/

Копія вірна.

Суддя М.Л. Мельник