Рішення № 35994473, 10.12.2013, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

Справа № 247/5192/13-ц

2/247/1359/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. Торезький міський суд Донецької області в складі:

головуючої судді Фролової Л.Д.,

при секретарі Покусаєвій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Торез цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного 22 січня 2008 року договору між позивачам і відповідачем, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4774,18 грн. обовязком щомісячної оплати відсотків річних у розмірі 5,04%. ОСОБА_1 зобовязання за договором належним чином не виконав. Станом на 22 жовтня 2013 року, відповідач має заборгованість у загальній сумі 26916,38 грн., яка складається з:

- заборгованості за кредитом у сумі 1372 грн. 07 коп.;

- заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 52 грн. 23 коп.;

- заборгованості з комісії за користування кредитом 1312 грн. 85 коп.;

- пені у сумі 22421 грн. 31 коп.;

- штрафу (фіксована частина) у сумі 500,00 грн.;

- штрафу (процентна складова) у сумі 1257 грн. 92 коп.

Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом та понесені судові витрати.

Представник позивача за довіреністю (а.с.26-27) ОСОБА_2 у судове засідання не зявилася. Надала заяву, в якій зазначила, що справу просить розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.25).

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи (а.с.24). Заперечень проти позову, заяв про поважні причини неявки чи розгляд справи без участі відповідача до суду не надходило. Тому, за згодою представника позивача, у відповідності до вимог ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив справу розглядати у заочному порядку.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

22 грудня 2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем фактично був укладений кредитний договір, згідно з яким банк надав клієнту кредит у розмірі 4774,18, відповідач, в свою чергу, зобовязався сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 5,04% на рік на суму залишку заборгованості (а.с.4-7).

Відповідач скористався кредитними коштами, але свої зобовязання за договором виконав не в повному обсязі. Відповідно до розрахунку суми боргу за кредитом, наданого позивачем, борг ОСОБА_1 станом на 22 жовтня 2013 року склав 1372,07 грн., сума нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом 52,23 грн., сума несплаченої комісії за користування кредитом 1312,85 грн., заборгованість з пені 22421,31 грн., штраф відповідно до п. 6.3 умов надання споживчого кредиту фізичним особам 1757,92 грн., всього 26916,38 грн. (а.с.3).

Згідно положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобовязанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобовязання, згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Кредитним договором між банком та позичальником чітко визначені умови відповідальності за повне або часткове невиконання сторонами умов договору.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав клієнту грошові кошти у кредит. Відповідач скористався кредитними коштами, але свої зобовязання за договором виконав не у повному обсязі. Загальна сума боргу ОСОБА_1 складає 26916,38 коп. Таким чином, виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що ОСОБА_1 грубо порушив умови кредитного договору.

В той же час, суд бере до уваги той факт, що за порушення позичальником строків виконання зобовязання за кредитним договором банком одночасно нараховано пеню та штраф, при цьому останній нараховано в тому числі й на суму пені.

Отже, банк просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність за одне й те ж саме порушення договірного зобовязання (прострочення виконання грошового зобовязання), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж саме правопорушення, а зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ПАТ КБ «Приватбанк» та стягнення з ОСОБА_1 суми боргу за кредитом 1372 грн. 07 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 52 грн. 23 коп., заборгованості з комісії за користування кредитом 1312 грн. 85 коп., пені у сумі 22421 грн. 31 коп., всього 25158 грн. 46 коп.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню сплачена сума судового збору у розмірі 251,58 грн. (25158,46 / 26916,38 х 269,16)

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 223, 224 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (ЄДРПОУ 14360570):

- заборгованість за кредитом у сумі 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) грн. 07 коп.;

- заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 52 (пятдесят дві) грн. 23 коп.;

- заборгованість з комісії за користування кредитом 1312 (одна тисяча триста дванадцять) грн. 85 коп.;

- пеню у сумі 22421 (двадцять чотири тисячі чотириста двадцять одна) грн. 31 коп., всього 25158 (двадцять пять тисяч сто пятдесят вісім) грн. 46 коп.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (ЄДРПОУ 14360570) суму сплаченого судового збору у розмірі 251 (двісті пятдесят одна) грн. 58 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Л. Д. Фролова