Вирок № 35994073, 11.12.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/9852/13-к

1-кп/248/480/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013року

Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Нікіфорова М.Ю.

суддів - Носовської Л.О., Мурашової Н.А.

при секретарі - Нікуліної Г.Г.

за участю прокурора - Бондаренко А.Є.

захисника -ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 26.09.2013р. № 12013050550003147, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харцизьк, Донецької області, громадянина України, українця, не працюючого, з середньо освітою, раніше судимого: 1) 04.09.1979 року Харцизьким міським народним судом у Донецькій області, за ст.206 ч.2 КК УРСР до 2 років позбавлення волі; 2) 08.09.1982 року Харцизьким міським народним судом у Донецькій області, за ст.140 ч.2 КК УРСР до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 3) 20.01.1987 року Харцизьким міським народним судом у Донецькій області, за ст.222 ч.3 КК України до 2 років випробовувальним робіт за місцем роботи, з утриманням в доход державі 20% від заробітку засудженого; 4) 22.01.1988 року Харцизьким міським народним судом у Донецькій області, за ст.140 ч.3, ст. 43 КК УРСР до 3 років та 6 місяців позбавлення волі; 5) 19.09.1990 року Донецьким обласним судом за ст.93 п.А, ст. 142, ч.3 КК УРСР до 15 років позбавлення волі, з конфіскацією майна; 6) 08.09.2011 року Харцизьким міським судом у Донецькій області, за ст.296 ч.1 КК України до 2 років обмеження волі з випробувальним терміном на 2 роки; 7) 19.09.2012 року засуджений Харцизьким міським судом в Донецької області за ст. 310 ч.1 до 2 років та 1 місяця обмеження волі, проживаючого: АДРЕСА_1,-

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 115 ч.2 п.13 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, будучи особою яка, відбуває покарання у вигляді обмеження волі за вчинення кримінального правопорушення, а також будучі особою, яка 19.09.1990 року була засуджена Донецьким обласним судом за умисне вбивство до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, судимість у якого не знята та не погашена в установленому законом порядку на шлях виправлення не став і знову скоїв замах на умисне вбивство при наступних обставинах:

Так, 25 вересня 2013 року, приблизно о 16 годині, ОСОБА_2 знаходився за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, де в кухні зазначеного будинку разом зі своїм двоюрідним братом ОСОБА_3 розпивав спиртні напої.

В ході розпиття спиртного ОСОБА_3 став повчати раніше судимого брата ОСОБА_2 та висловлювати на його адресу словесні образи.

В результаті чого між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних

відносин виникла словесна сварка, в ході якої ОСОБА_2, щоб уникнути подальшого конфлікту піднявся із-за столу та пішов до іншої кімнати, при цьому ОСОБА_3 продовжуючи повчати та висловлювати на адресу брата - ОСОБА_2 словесні образи, пішов вслід за ним. У цей час, ОСОБА_2 проходячи біля холодильника, який розташований при виході з кухні зліва, побачив розкладний ніж.

Після чого, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на протиправне, умисне спричинення смерті ОСОБА_3

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 схопив з холодильника вказаний ніж, та вийшов до прихожої зазначеного будинку, де розвернувся обличчям до ОСОБА_3, який у цей час продовжував йти за ним.

Після чого, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, та знаходячись до ОСОБА_3 обличчям до обличчя, при цьому ОСОБА_3 був трохи розгорнутий до ОСОБА_2 лівим напівбоком, тримаючи ніж у правій руці, будучі особою яка раніше скоїла умисне вбивство, діючи умисно, із почуття образи, з метою спричинення смерті потерпілому, наніс ОСОБА_3 один удар зазначеним ножем зверху до низу в область черевної порожнини та один горизонтальній удар ножем спереду-назад в область грудної клітки зліва.

В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 були заподіяні: колото-різане поранення грудної клітини зліва з ушкодженням лівого легеня, перикарда, гемопневмоторакс, колото-різане поранення передньої черевної стінки зліва з десерозом худої кишки і пошкодженням жирового підвіска, гемоперитонеум, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Таким чином, ОСОБА_2 виконав усі можливі дії, які вважав необхідними для спричинення смерті ОСОБА_3, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки потерпілому ОСОБА_3 була надана своєчасна медична допомога.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні вину в скоєнні даного кримінального правопорушення визнав частково та пояснив, що на час скоєння кримінального правопорушення він відбував покарання у вигляді обмеження волі в колонії № 25 , розташованої в м.Торез. Так, 25.09.2013 року, він перебував у зазначеній колонії м. Тореза. Потім, він самовільно залишив територію поселення і поїхав в м. Харцизьк. По приїзду в м. Харцизьк, він придбав бутилу горілки ємкістю 0,5 л. і попрямував до матері ОСОБА_4, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1. Потім до нього прийшов двоюрідний брат ОСОБА_3 якому він запропонував розпити бутилу горілки, на що ОСОБА_3 погодився.

Потім, перебуваючи в кухні вказаного будинку він і ОСОБА_3 стали розпивати зазначену пляшку горілки. У ході розпивання він подзвонив своєму другові ОСОБА_5 і запросив його до себе додому. Коли прийшов ОСОБА_5, то вони спільно продовжили розпивати спиртне.

Потім, через деякий час, в ході розпивання спиртного між ним і ОСОБА_3 виник конфлікт, через те , що його двоюрідний брат - ОСОБА_3 почав вчити його жити, при цьому пояснюючи йому, що він недолугий. Потім почав його ображати, висловлюючи на його адресу нецензурну лайку. У відповідь на це він сказав ОСОБА_3, щоб він припинив його ображати, проте ОСОБА_3 продовжував висловлюватись на його адресу нецензурною лайкою. Йому це набридло, і він вирішив вийти в кімнату матері. З цією метою він встав з-за столу і попрямував до входу в зазначену кімнату. ОСОБА_3 також піднявся і пішов за ним, при цьому продовжуючи висловлювати на його адресу образи. Тоді він проходячи повз холодильника, розташованого біля виходу з кухні побачив розкладний ніж з рукояткою коричневого кольору і клинком завдовжки приблизно 10 см. Після чого, він схопив даний ніж в праву руку і зробивши кілька кроків зайшов у прихожу, розташовану між кухнею і кімнатою, а потім, повернувся і побачивши, що ОСОБА_3 продовжує йти за ним.

У цей момент, він з почуття обіди за завдані образи перебуваючи перед ОСОБА_3 лицем до лиця на відстані витягнутої руки, утримуючи ніж у правій руці, тичковим рухом руки завдав йому один удар зазначеним ножем в область черевної порожнини і один удар в область грудної

клітки зліва. Після чого ОСОБА_3 впав на підлогу, а він підійшов до останнього, і витягнув з грудної клітини вищезгаданий ніж. Потім вийшов до кухні і поклав ніж на тумбу . Потім в прихожу увійшов ОСОБА_5 і побачив все що відбувається. Він сказав ОСОБА_5, щоб той викликав швидку допомогу, а сам вийшов на вулицю. В момент нанесення ударів ножем він не контролював себе, умислу на вбивство ОСОБА_3 в нього не було. Пояснити чому саме став наносити йому удари і з яким умислом діяв, не може. Вважає, що це дія алкогольного сп'яніння та почуття образи.

В судовому засіданні за погодженням з учасниками судового провадження судом досліджені наступні докази:

Так, потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 25.09.2013 року він прийшов додому до свого двоюрідного брата ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_2 запропонував йому вжити спиртні напої, на що він погодився.

Потім, перебуваючи в кухні вказаного будинку, він і ОСОБА_2 стали розпивати спиртне. У ході розпивання ОСОБА_2 подзвонив своєму другові ОСОБА_5 і запросив його до себе додому. Приблизно через 1 годину до них прийшов ОСОБА_5 з яким вони спільно продовжили розпивати спиртне. Потім , через деякий час , в ході розпивання спиртного між ним і ОСОБА_2 виник конфлікт , через його колишньої дружини, з якою ОСОБА_2 розійшовся, так як він висловив свою думку щодо того як ОСОБА_2 варто було б поводитися, на що ОСОБА_2 став говорити що причина їхнього розставання полягає в ньому і його матері , на даному грунті між ними стався словесний конфлікт, в ході якого вони висловлювали в адрес один одного різного роду образи. Потім ОСОБА_2 встав з-за столу і став виходити в коридор , так як їх суперечка тривала, він також встав з-за столу і пішов за ОСОБА_2 в коридор. Коли він зайшов в коридор, то ОСОБА_2 різко до нього повернувся, при цьому вони перебували обличчям до обличчя на відстані витягнутої руки, він злегка був повернений до ОСОБА_2 лівим боком, і завдав йому один прямий удар кілька зверху вниз ножем, який знаходився в його правій руці в область його живота, при цьому ОСОБА_2 відразу вийняв ніж з нього. Він схопився руками за живіт і відчув кров , від даного удару став втрачати свідомість, і встиг тільки сказати ОСОБА_2 : «Що ж ти робиш? ! ». Більше нічого не пам'ятає. Прийшов до тями 26.09.2013 року о 05.00 годин в хірургічному відділенні Харцизької міської лікарні, де йому стало відомо, що йому в ході конфлікту з ОСОБА_2, було ще завдано один удар ножем в область грудної клітки зліва. Як наносив йому другий удар ОСОБА_2, він не пам'ятає, так як втратив свідомість після першого удару. Описати ніж він не може, так як його не встиг розглянути. Звідки в правій руці ОСОБА_2 з'явився ніж, не знає. Покарати обвинуваченого просить строго, так як вважає що ОСОБА_2 хотів його вбити, завдавши при цьому йому тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Свідок ОСОБА_5, в судовому засіданні пояснив, що 25.09.2013 року приблизно з 12.00 годин він перебував за столиком біля магазину «Фортуна» , розташованого по вул. Миру , м. Харцизька , де разом зі своїм знайомим, розпивав спиртні напої. Потім після чого пішов до себе додому. Близько 15.00 годин тогож дня він прийшов додому, де ліг спати. Прокинувся він приблизно в 16.30 годин, так як йому на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_2 і запросив його до себе додому, на що він погодився. 25.09.2013 року приблизно о 17.00 годині , він прийшов до ОСОБА_2, де став на кухні , разом з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 розпивати спиртне.

У ході розпивання спиртного між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 виник конфлікт , через те, що ОСОБА_3 почав висловлювати на адресу ОСОБА_2 різного роду закиди, вказуючи на те, як ОСОБА_2 треба жити. Потім ОСОБА_2 і ОСОБА_3 стали між собою лаятися, при цьому висловлювалися на адресу один одного нецензурною лайкою. 25.09.2013 року приблизно о 18.00 годині ОСОБА_2 встав з-за столу і попрямував до виходу з кухні, який вів в коридор. ОСОБА_3 також піднявся і пішов за ним, при цьому продовжуючи висловлювати на адресу ОСОБА_2 різного роду повчання, а він в цей момент знаходився за столом і в конфлікт не втручався, бо думав, що свій сімейний конфлікт вони дозволять самі. Після того, як ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вийшли в коридор, він почув 2 удару і стон ОСОБА_3 . Він відразу ж забіг у коридор і побачив на підлозі лежить на правому боці ОСОБА_3, над яким у цей момент схилився ОСОБА_2, який у цей момент з лівої частини грудної клітки ОСОБА_3 вийняв розкладний ніж, він крикнув ОСОБА_2 : "Що, ти накоїв ? ! ", після чого , ОСОБА_2 сказав , що потрібно викликати швидку і пішов на вулицю, а він в свою чергу став викликатися швидку допомогу.

Згідно протоколу огляду місця події від 25 вересня 2013 року з фототаблицею до нього вставнолено місця події - будинок АДРЕСА_1, де в коридорі на підлозі виявлені сліди крові, на тумбі в кухні - розкладний ніж з плямами бурого кольору. Вказаний ніж вилучений.

Згідно протоколу прийняття заяви від ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 8 жовтня 2013 року ОСОБА_3 заявив про те, що 25 вересня 2013 року, близько 18.00 годині, ОСОБА_2 , наніс йому 2 удара ножем в область живота і грудей зліва, чим заподіяв йому тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент нанесення, хотів його вбити.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 07 листопада 2013 року, таблиці ілюстрацій до нього, з участю обвинуваченого ОСОБА_2, вбачається, що в ході проведення слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_2 розповів про обставини кримінального правопорушення,вчиненого відносно ОСОБА_3, а саме, що 25 вересня 2013 року, приблизно о 18 годині, він разом зі своїм братом ОСОБА_3 знаходився за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, де в кухні разом з останнім розпивав спиртні напої. В ході розпиття спиртного ОСОБА_3 став його повчати та висловлювати на його адресу словесні образи. В результаті чого, між ним та двоюрідним братом - ОСОБА_3, виникла словесна сварка, в ході якої він піднявся із-за столу та пішов до іншої кімнати, при цьому ОСОБА_3 продовжуючи повчати його, також пішов слід за ним. Проходячи біля холодильника, який розташований при виході з кухні зліва, він побачив кухонний ніж, та схопивши його рукою вийшов до передпокої зазначеного будинку, де тримаючи зазначений ніж в правій руці розвернувся обличчям до ОСОБА_3, який у цей час продовжував йти за ним. Після чого, він із почуття образи, знаходячись до ОСОБА_3 обличчям до обличчя, тримаючи ніж у правій руці та знаходячись від останнього на відстані витягнутої руки наніс ОСОБА_3 один удар зазначеним ножем в область черевної порожнини та один удар в область грудної клітини зліва. Після чого ОСОБА_3 впав на підлогу, а він підійшов до останнього, та витягнув з грудної клітини вищезазначений ніж та поклав його на тумбу. Після чого вийшов із зазначеного будинку.

В ході проведення слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_2 також на місті події - будинку АДРЕСА_1 з участю статиста показав механізм та обставини, за яких він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_3

Згідно протоколу отримання зразків для проведення експертизи від 14 жовтня 2013 року у підозрюваного ОСОБА_2 відібрано для проведення імунологічної експертизи біологічні зразки крові на медичний бінт.

Згідно протоколу отримання зразків для проведення експертизи від 08 жовтня 2013 року у потерпілого ОСОБА_3 відібрано для проведення імунологічної експертизи біологічні зразки крові на медичний бінт.

Згідно висновку судової імунологічної експертизи №4344 від 04 листопада 2013 року кров потерпілого ОСОБА_3 відноситься до групи О ізогемаглютинінами анти-А та анти-В. Кров підозрюваного ОСОБА_2 відноситься до групи АВ з супутнім антигеном Н. У змиві вилученому з місця події, на ножі, фрагменті тканини, пантолетах (капцях), наданих на дослідження, знайдено кров людини, що містить антиген Н, яка могла належати потерпілому ОСОБА_3 На рукояті ножа знайдено піт, виявлено антиген А, В і Н, тобто присутність поту підозрюваного ОСОБА_2 не виключається.

Згідно висновку експертизи холодної зброї № 34 від 12.11.2013 року вбачається, що ніж вилучений 25.09.2013 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1, виготовлений заводським способом, не є холодною зброєю, а відноситься до ножів спортивно-туристичного призначення.

Згідно судово - медичної експертизи №299 від 31 жовтня 2013 року відносно ОСОБА_3 вбачається, що у ОСОБА_3 виявлені наступні пошкодження: колото-різане поранення грудної клітини зліва з ушкодженням лівого легеня, перикарда, гемопневмоторакс, колото-різане поранення передньої черевної стінки зліва з десерозом худої кишки і пошкодженням жирового підвіска, гемоперитонеум, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Згідно судово - медичної експертизи №111 від 09 листопада 2013 року відносно ОСОБА_3 вбачається, що утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 при тих обставинах, на які вказує при проведенні слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_2 можливі.

Згідно судово-медичної експертизи №267 від 27 вересня 2013 року відносно ОСОБА_2 у нього будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено.

Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №792 від 10 жовтня 2013 року відносно ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_2 в період інкримінованого правопорушення яким-небудь хронічним психічним захворюванням не страждав , за психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними . ОСОБА_2 в період інкримінованого правопорушення в тимчасовому розладі психічної діяльності не перебував , міг усвідомлювати свої дії та керувати ними . ОСОБА_2 в даний час ніяким хронічним психічним захворюванням не страждає , за психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними . ОСОБА_2 за своїм психічним станом у застосуванні примусових заходів медичного характеру в даний час не потребує.

Оцінивши кожний із зазначених доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дослідивши всебічно, повно та неупереджено всі обставини кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що, незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2, ст. 115 ч.2 п.13 КК України, знайшла своє повне підтвердження в ході судового провадження.

Так, його вина підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_3, який підветрдив, що 25.09.2013р. він розпивав спиртні напої з ОСОБА_2 і між ними відбувся скандал, в результаті якого ОСОБА_2 вийшов з кухні до іншої кімнати, він пішов за ним і ОСОБА_2 наніс йому два удари ножем з метою позбавлення його життя, свідка ОСОБА_5, який підтвердив, що 25.09.2013р. під час розпиття спиртних напоїв між обвинуваченим та потерпілим виникла сварка, потім обидв вийшли до іншої кімнати і він почув, що відбулись два удари, коли зайшов до кімнати, побачви у ОСОБА_2 ніж в руках з кров'ю та ОСОБА_3, який лежав на підлозі, висновками судово-медичних, імунологічних, експертиз, протоколом проведення слідчого експерименту, протоколом огляду місця події, відповідно до яких виявлено знаряддя та сліди злочину, встановлено спричинення пошкодження в життєво важливі органи, механізм їх заподіяння, які суд вважає належними та допустимими доказами, вони повністю узгоджуються між собою і тому суд приймає їх за основу при постановленні вироку.

Крім того, фактично обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував, що 25.09.2013р. мало місце подія правопорушення що сталася за тих обставин, які викладені в обвинувальному акті, що саме він наніс потерпілому два удара ножем по важливо життєвим частинам тіла, що саме його удари потягли спричинення тяжких тілесних ушкоджень. Але у нього не було умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_3

Показання обвинуваченого в судовому засіданні в частині відсутності умислу на вбивство потерпілого, суд оцінює критично і розцінює їх як спосіб захисту, обраний з метою пом'якшення відповідальності за вчинене. Такі показання обвинуваченого об'єктивно спростовуються встановленими судом обставинами.

Так, вирішуючи питання про направленість умислу обвинуваченого, суд враховує спосіб вчинення злочину, знаряддя злочину, характер і локалізацію поранень, поведінку обвинуваченого і потерпілого, що передувала події, їхні стосунки, поведінку обвинуваченого після вчинення правопорушення, зокрема, що обвинувачений наносив удари потерпілому ножем, наніс два послідовних різких удари в область грудей та живота, де знаходяться життєво важливі органи, припинив свої дії після того, як потерпілий впав на підлогу після нанесення двох ударів і лише після цього витяг з грудей потерпілого ніж, після цього вийшов з будинку, ніяких дій для надання потерпілому медичної допомоги особисто не здійснив. Також суд враховує, що вказаним подіям передувала конфліктна обстановка між обвинуваченим та потерпілим, вони сварились, ображали один одного, тобто обвинувачений на почві раптово виникне них неприязне них відносин наніс потерпілому удари ножем.

Суд вважає, що вказані обставини в сукупності свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_2 не міг не усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння і не передбачати його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілого, і бажав, настання цих наслідків, тобто діяв з умислом на позбавлення життя потерпілого.

Належних та допустимих доказів, які б спростовували цей висновок, обвинувачений та захисник суду не надали.

Таким чином, суд вважає встановленим та доведеним, що обвинувачений ОСОБА_2 скоїв закінчений замах на умисне вбивство - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.2 п.13 КК України, у вчиненні якого суд визнає його винним.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення - особливо тяжке, особу обвинуваченого, який раніше судимий і скоїв дане кримінальне правопорушення в момент відбування покарання у вигляді обмеження волі, за місцем відбування покарання характеризується посередньо, не працює, має на утриманні непрацездатню матір ОСОБА_4, яка є інвалідом 1 групи та двох неповнолітніх дітех - 2006р.н. та 2010р.н..

Обставин, що помякшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного неможливе без ізоляції від суспільства і вважає за необхідне призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції відповідної статті КК України, оскільки вважає, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Суд вважає за необхідне при призначення покарання застосувати вимоги ст. 71 КК України і частково приєднати до новопризначеного покаранню невідбуту частину покарання за вироком Харцизького міського суду від 19.09.2012г. із застосуванням вимог ст. 72 КК України, перевівши обмеження волі в позбавлення волі.

Цивільний позов прокурора м. Харцизька в інтересах держави в особі комунального підприємства Центральна міська лікарня м.Харцизька до ОСОБА_2 про стягнення витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 від злочину в сумі 5275 гривен 65 копійок, підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст.1206 ЦК України кошти,витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, підлягають відшкодуванню особою ,яка вчинила злочин у розмірі фактичних витрат.

У зв'язку з заподіяними ОСОБА_2 тілесними ушкодженнями, потерпілий ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Центральної міській лікарні м.Харцизька з 25.09.2013 року по 09.10.2013 року та згідно довідки-розрахунку на лікування та утримання ОСОБА_3 було витрачено 5275 гривен 65 коп.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 в відшкодування матеріальної шкоди 2365,79 грн., та моральної шкоди в сумі 10000 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки ця шкода наступила від протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_2, та повністю доказана матеріалами кримінального провадження. Розмір моральної шкоди, заявлений потерпілим, на думку суду відповідає вимогам ст. 23 ЦК України.

Щодо процесуальних витрат у розмірі 244 гривен 50 копійок за проведення НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області експертизи холодної зброї №34 від 12.11.2013 року, то вони в порядку ст.124 КПК України повинні бути стягнуті на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області з обвинуваченого ОСОБА_2 в повному обсязі.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України: пакет з полімерного матеріалу, в якому знаходяться змиви крові, пантолети (капці), фрагмент тканини, фрагмент кишені, зразки крові ОСОБА_3 та зразки крові ОСОБА_2; пакет з полімерного матеріалу, в якому знаходиться розкладний ніж, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Харцизького МВ слід знищити.

Керуючись ст.368,370 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст15, п.13 ч.2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання за даною статтею у вигляді позбавлення волі строком на 10 (десять) років 6 (шість) місяців.

На підставі ст.71, 72 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного ОСОБА_2 за цим вироку частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Харцизького міського суду Донецької області від 19.09.2012 року за ст.310 ч.1 КК України із розрахунку 1 день позбавлення волі за 2 дні обмеження волі, призначивши остаточно до відбування ОСОБА_2 покарання у вигляді 11 ( одинадцятті ) років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому залишити тим самим - утримання під вартою у Донецькому СІЗО УГПтСУ в Донецькій області до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання рахувати з 27 вересня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства Центральна міська лікарня м.Харцизька (р/рахунок №35428001002595 в Управлінні державного казначейства в Донецькій області,МФО 834016,ОКПО 01991323 ) витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 5275 гривен 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 2365,79грн. та моральної шкоди 10 000,00грн., усього 12365,79 грн .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області (р/рахунок №31253272210095 в УДК у Донецькій області,МФО 834016,код 25574914) процесуальні витрати за експертизи холодної зброї №34 від 12.11.2013 року в сумі 244 гривен 50 копійок.

Речові докази по справі : пакет з полімерного матеріалу, в якому знаходяться змиви крові, пантолети (капці), фрагмент тканини, фрагмент кишені, зразки крові ОСОБА_3 та зразки крові ОСОБА_2; пакет з полімерного матеріалу, в якому знаходиться розкладний ніж, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Харцизького МВ- знищити .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обвинуваченим ОСОБА_2 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Головуючий суддя: