Рішення № 35993763, 04.12.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

Єдиний унікальний номер № 243/7122/13- ц

Номер провадження № 2/243/2804/2013

« 04» грудня 2013 року м. Словянськ

Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Чемодурової Н.О.

при секретарі Бондаренко О.В.

за участю:

позивач ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

відповідач ОСОБА_3

представники відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Словянська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Словянського міськрайонного суду з уточненою в ході судового розгляду позовною заявою до ОСОБА_3, про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 26 вересня 1998 року вони з відповідачем зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану м. Словянська Донецької області, актовий запис №531.

Позивач зазначила, що шлюбні відносини між нею та відповідачем на теперішній час припинені. Відповідач залишив родину, почав зустрічатися з іншою жінкою. Від шлюбу сторони мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Діти на теперішній час проживають разом з позивачем та перебувають на її утриманні та вихованні. Спору щодо місця проживання дітей між сторонами немає. Позивач намагалася зберегти сімю, але відповідач категорично не бажає зберегти шлюб. Враховуючи викладене, позивач вважає, що примирення між нею та відповідачем є неможливим, а збереження шлюбу недоцільним.

Позивач, ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, наполягала на його задоволенні. Просила позов задовольнити, оскільки вважає збереження родини неможливим. Зазначає, що шлюбні відносини з відповідачем були припинені у 2011 році. Представник позивача, ОСОБА_8, яка діє на підставі ордеру серії ДН №ООО,2012 від 22.08.2013р. та витягу з договору на представництво інтересів від 22.08.2013р. (а.с.13-14), в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.

Відповідач, ОСОБА_3, в судовому засіданні просив позов задовольнити та шлюб розірвати. Зазначив, що у травні 2009 року він зустрів жінку, з якою у жовтні 2009 року створив нову сімю. Не подавав позов про розірвання шлюбу самостійно, оскільки всі ці роки намагався провести розподіл майна з позивачем в досудовому порядку, а тільки після цього бажав розірвати шлюб. Представник відповідача, ОСОБА_4, яка діє на підставі ордеру серії ДН №ООО,20518 від 22.08.2013р. та витягу з договору на представництво інтересів у суді першої інстанції по цивільній справі від 22.08.2013р. (а.с.16-17), представник відповідача, ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності від 15.10.2013р. (а.с.77), в судовому засіданні просили шлюб між сторонами розірвати.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

Як було встановлено в судовому засіданні, 26 вересня 1998 року ОСОБА_1 і ОСОБА_3 зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану м. Словянська Донецької області, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний актовий запис №531, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії І-НО №044231 (а.с.6).

На теперішній час від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії І-НО №190945, серії І-НО №019172 відповідно (а.с.7-9).

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України та ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно до положень ст. 3 СК України сімю складають особи, які спільно проживають, повязані спільним побутом, мають спільні права та обовязки.

Рішення про розірвання шлюбу, як визначено нормою ст. 112 СК України, суд постановляє якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд зясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 тривалий час не проживають спільно однією сімєю та не ведуть сумісне господарство. За цей час подружжя не здійснило дій щодо збереження родинних стосунків. Сторони не мають наміру зберегти свій шлюб.

Суд не може погодитись з доводами позивача з приводу того, що шлюбні відносини між сторонами були припинені у 2011 році, оскільки в ході судового розгляду достовірно було встановлене їх припинення мало місце у жовтні 2009 року.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні зазначила, що добре знає родину ОСОБА_3. Приблизно на початку 2011 року вона дізналась від ОСОБА_1, що вони з чоловіком припинили сумісне проживання. Впевнена, що у 2009-2010 роках подружжя ОСОБА_1 ще мешкало разом, оскільки у 2009 році бачила, як ОСОБА_1 їздила на їх спільній з чоловіком машині, а у 2010 році бачила, як ОСОБА_3 носив сумки з продуктами додому.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні зазначив, що йому на праві власності належала квартира АДРЕСА_1. З жовтня 2009 року у квартирі почав проживати ОСОБА_3 з ОСОБА_11. Йому достовірно відомо, що в квартирі мешкали, а не використовували її для зустрічей, оскільки він щомісяця приносив на квартиру квитанції за телекомунікаційні послуги, які приходили йому на електронну адресу. Приходячи в квартиру бачив, що там живуть, в квартирі зявляються нові речі, мешканці придбали диван, у комірці лежать їх особисті речі. Крім того, щодня він проходив біля свого будинку на роботу і часто бачив ОСОБА_1 та ОСОБА_11 на балконі квартири. У квітні 2010 року він продав квартиру сестрі ОСОБА_1

З копії договору купівлі-продажу квартири від 23.04.2010р. вбачається, що ОСОБА_10 продав належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_12 (а.с.87).

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні зазначила, що вона є сестрою ОСОБА_3. На початку літа 2009 року у брата суттєво погіршились стосунки з дружиною, і він почав проживати окремо з іншою жінкою. Щоб брат міг жити окремо від родини, восени 2009 року вона допомогла йому найти та зняти квартиру, яку потім купила для нього.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні зазначила, що з жовтня 2009 року і по теперішній час вона живе сумісно з ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1. В цей період вони ніколи не припиняли сумісне проживання. Дійсно інколи ОСОБА_1 їздив у командировки, але вони тривали не більше доби, і при цьому кожні 30 хвилин вони з ним передзвонювались. Їй відомо, що з жовтня 2009р. на протязі року у ОСОБА_1 було скрутне матеріальне становище, а тому він допомагав офіційній дружині, забезпечуючи її продуктами харчування, які відвозив їй сам. Почавши мешкати разом, вони одразу почали покупати найнеобхідніше: спочатку диван, а потім холодильник. Влітку 2009 року ОСОБА_1 зустрічалась з нею особисто, намагаючись розібратись у відносинах між нею та ОСОБА_1

З заяв про відправлення переказу за вересень-листопад 2010 року вбачається, що ОСОБА_3 здійснювались регулярні перекази на імя ОСОБА_1 (а.с.90-95).

З договору про надання телекомунікаційних послуг від 28.05.2010р. №15358 вбачається, що ОСОБА_3 виявив намір споживати зазначені послуги у м. Краматорськ.(а.с.88-89).

Аналізуючи викладене, суд вважає, що відповідачем в судовому засідання належним чином доведене, що вже з жовтня 2009 року він припинив сумісне проживання з ОСОБА_1

Суд вважає логічними і послідовними показання свідка ОСОБА_10, не вбачає особистої зацікавленості даного свідка в результатах розгляду справи, а тому приймає їх до уваги. Крім того, показання свідків ОСОБА_10 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_11, яка в судовому засіданні зазначили, що одразу після початку сумісного проживання восени 2009 року вони з ОСОБА_3 почали покупати найнеобхідніше, придбали диван.

В той же час суд не може погодитись з позивачем, що доказом існування шлюбних відносин ще і у 2011 році є показання свідка ОСОБА_9, оскільки з її пояснень вбачається, що у 2010 році вона бачила, що ОСОБА_3 носить в будинок ОСОБА_1 продукти харчування. Оскільки в судовому засіданні також було встановлено, що у 2010 році подружжя ОСОБА_1 мало трьох малолітніх дітей, які проживали матірю, а батько, надаючи їм посильну для нього допомогу, купував їм продукти харчування.

Спростовуються доводи позивача щодо підтримання шлюбних відносин і у 2010 році наданими позивачем заявами-переказами, з яких вбачається, що з вересня 2010 року надання коштів позивачеві на утримання дітей відповідачем здійснювалось виключно через установу банку, що, було б недоцільним, при існуванні особистого спілкування між сторонами.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в порядку вимог ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання сторін продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше подружнє життя ОСОБА_1 і ОСОБА_3, збереження їх сімї є неможливим та суперечить їх інтересам, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.

У відповідності зі статтею 88 ЦПК України судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 58, 60, 88, 209, 212, 218, 223, 294 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Шлюб, зареєстрований 26.09.1998 року у відділі реєстрації актів громадянського стану м. Словянська Донецької області, актовий запис №531, між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3 (до шлюбу Демяновська) ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_3, 27.01.1969, ІПН: НОМЕР_1, який мешкає за адресою: м. Словянськ, вул. Свердлова, 13/6, на користь держави на р/р 31210206700075, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Донецькій області, отримувач Словянське УК /Словянськ/ 22030001, код ЄДРПОУ (банку) 37803368, МФО 834016, код класифікації доходів бюджету 22030001 судовий збір в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дні з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 09 грудня 2013 року.

Суддя Н.О. Чемодурова