Рішення № 35992952, 09.12.2013, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/11680/13-ц

Провадження № 2/234/4184/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2013 року

Краматорський міський суд Донецької області

в складі головуючого судді: Чернобай А.О.,

при секретарі Омельченко К.А.,

за участю: позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

10.09.2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Із позову вбачається, що позивачам на праві власності в рівних долях належить квартира № 57 у будинку № 1 по вул. проспект Миру в м. Краматорську. Відповідачу належить квартира № 60 у будинку № 1 по вул. проспект ОСОБА_4 м. Краматорську, яка знаходиться над квартирою позивачів. 12.07.2013 року з вини відповідача відбулося залиття квартири позивачів, згідно акту про залиття, причиною залиття стало недбале ставлення мешканців квартири № 60. Наслідками залиття квартири позивачів стали пошкодження та приведення у непридатний для використання стан гипсокартонних конструкцій по всьому периметру кухні, вздуття та відслоювання оздоблювальної керамічної плитки на стелях та підлозі, пошкодження електропроводки. За декілька днів до залиття ОСОБА_2 закінчив ремонт у кухні. На будівельні матеріали, які зіпсовані внаслідок залиття було витрачено 15 524,42 грн. Позивачі зверталася до відповідача з пропозицією про відшкодування шкоди. Окрім матеріальної шкоди позивачу ОСОБА_2 заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у постійному напруженні, що повязано з залиттям квартири, що змусило його нервувати, на час залиття його дружина була вагітна на останньому місяці вагітності, і ремонт, який проводився у квартирі, мав поліпшити житлові умови, однак залиття квартири погіршило житлові умови, оскільки у квартирі зявилася вологість, у звязку з чим позивачу причинені душевні страждання, які позивач оцінює у 10000 грн. Позивачі просять стягнути з відповідача на їх користь у рівних частках кожному матеріальну шкоду у розмірі 15 524,42 грн. та вартість ремонтно відновлювальних робіт, вартість яких буде визначено експертом. Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 заподіяну моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., та судові витрати.

У судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позові та просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що він є власником квартири № 60 у будинку № 1 по вул. проспект ОСОБА_4 м. Краматорську. Позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 15 524,42 грн. не визнає, оскільки вважає, що надані позивачами чеки про вартість будівельних матеріалів не містять печатки і невідомо хто постачальник, не має доказів, що саме ці матеріали були використані позивачами при ремонті кухні, тому не є належними доказами. Моральну шкоду позивач не довів у судовому засіданні, до позовної заяві позивачами не надано документів, які б підтверджували заподіяння моральної шкоди. 12.07.2013 року у нього в квартирі прорвав шланг холодної води у кухні. Він не заперечує, що факт залиття був, але вважає, що його вини в цьому не має. В матеріалах справи відсутній висновок експерта про розмір пошкоджень. Він намагався домовитися з позивачами після залиття та просив людей, які займаються ремонтом, щоб ті обрахували розмір пошкоджень та він домовився з позивачами про відшкодування у розмірі 6200 грн., але у нього не було таких грошей та він пообіцяв у подальшому відшкодувати пошкодження внаслідок залиття квартири позивачів.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що він знає відповідача по справі. Влітку, коли саме він не памятає, ОСОБА_3 попросив його прийти до нього та подивитися, які пошкодження внаслідок залиття були спричиненні позивачам. Вагітна дружина позивача відкрила двері та впустила їх у квартиру. Вони домовилися про суму відшкодування. Він підтверджує, що ОСОБА_3 бажав відшкодувати ремонтні роботи, але на той час у ОСОБА_3 не було коштів та відповідач попросив позивачів почекати з відшкодуванням. Відшкодував лі кошти ОСОБА_3 позивачам на теперішній час йому не відомо.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення сторін, свідка, проаналізувавши в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що згідно акту ОСМД «Мир» дійсно 12.07.2013 року відбулося залиття квартири позивачів № 57 у будинку № 1 по вул. проспект Миру у м. Краматорську з квартири відповідача № 60. Причиною залиття є халатне відношення жильців квартири № 60. При огляді квартири № 57 у будинку № 1 по вул. проспект Миру у м. Краматорську були виявлені: пошкодження та приведення у непридатний для використання стан гипсокартонних конструкцій по всьому периметру кухні, вздуття та відслоювання оздоблювальної керамічної плитки на стелях та підлозі, пошкодження електропроводки. (а.с. 14 - 15).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло квартира № 57 у будинку № 1 по вул. проспект ОСОБА_4 належить в рівних долях на праві приватної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 12).

Згідно довідки Відділу адресно довідкової роботи Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області відповідач ОСОБА_3 зареєстрований у квартирі № 60 у будинку № 1 по вул. проспект Миру в м. Краматорську Донецької області (а.с. 26)

Відповідно до висновку судово будівельно технічної експертизи вартість ремонтно-відновлюваних робіт - складає 12 983 грн., причиною залиття квартири № 57 у будинку № 1 по вул. проспект ОСОБА_4 є недбале ставлення до водозабірної арматури мешканців квартири № 60 (не закрили кран холодної води при скрутному зливі в каналізаційну систему в приміщенні кухні) може бути технічною причиною залиття нижче розташованої квартири № 57 12.07.2013 року; пошкодження гумового шланга з'єднання системи холодного водопостачання із змішувачем в приміщенні кухні квартири № 60 може бути технічною причиною залиття нижче розташованої квартири № 57 12.07.2013 року (а.с. 55 - 72).

Оцінивши висновок експерта за правилами ст. 212 ЦПК України, суд не знайшов обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи. Зважаючи на викладене, суд відносить даний висновок експерта до належного та допустимого доказу у справі.

На період розгляду спору в суді, відповідач добровільно не відшкодував заподіяну позивачам матеріальну шкоду, у звязку з залиттям квартири, хоча сам факт залиття квартири позивачів визнав.

Протиправна поведінка відповідача полягає в тому, що він зобов'язаний відповідно до норм ЖК України бережно ставитися до обладнання, розташованого в квартирі, слідкувати за його належною експлуатацією, але допустив у себе в квартирі безконтрольний витік води, внаслідок чого, мало місце залиття квартири позивачів.

Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування заподіяного йому майнового і морального збитку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З юридичного аналізу зазначених норм слідує, що під шкодою, яка підлягає відшкодуванню слід розуміти знищення або зменшення блага, яке охороняється законом.

Відшкодуванню підлягає шкода, яка потягла для потерпілої особи певні невигідні матеріальні наслідки (збитки).

Для покладання відповідальності на особу, яка спричинила шкоду необхідна сукупність таких умов: а) наявність шкоди; б) протиправні дії особи, що причинила шкоду, які полягають у порушенні діючих правових норм, чим завдається шкода громадянину або організації; в) причинним зв'язком між протиправною поведінкою (протиправними діями) особи, яка спричиняє шкоду та шкодою; г) вини у спричиненні шкоди (немає різниці у якій формі).

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Тобто цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Суд вважає, що вина ОСОБА_3 у спричиненні матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири № 57 у будинку № 1 по вул. проспект Миру у м. Краматорську доведена та враховує, що законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. В процесі розгляду справи зазначена презумпція відповідачем не була спростована, а тому вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини ОСОБА_3 як заподіювача шкоди.

Заперечуючи свою вину у спричиненні шкоди позивачам, ОСОБА_3 не надав належних доказів з числа перелічених ст. ст. 57, 58 ЦПК України, які б спростували його вину у заподіяні шкоди.

Між тим, згідно до п. 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Kабінету Mіністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власники квартир, наймачі та орендарі зобов"язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.

Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов"язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Безгосподарне утримання, громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним Кодексом України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що залиття кв. 57 по вул. проспект Миру, 1 у м. Краматорську та спричинення внаслідок цього шкоди за місцем мешкання позивачів, сталися у результаті неналежного та безгосподарного утримання відповідачем ОСОБА_3 свого майна, а саме: квартири № 60 у будинку 1 по вул. проспект Миру у м. Краматорську.

Також слід відзначити, що при встановленні суми матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню суд бере за основи висновок експерта, проведеного на підставі ухвали суду, якою експерт попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправильного висновку.

На підставі наведеного суд вважає, що з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню вартість ремонтно-відновлюваних робіт, які необхідно провести у кв. 57 по вул.. проспект Миру, 1 у м. Краматорську у сумі 12983 грн. по 6 491,50 грн. кожному із позивачів, оскільки така сума відповідає висновку експерта та має бути витрачена позивачам для відновлення пошкодженої квартири, яка належить позивачам на праві власності в рівних долях.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Розглядаючи позовні вимоги позивача ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди у сумі 10 000 грн., суд вважає, що дані вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин справи.

Суд вважає, що сам факт пошкодження майна, що належить на праві власності позивачам дійсно мав негативний вплив на їх психологічний стан та звичайний спосіб життя позивачів, їм завдана моральна шкода. Із матеріалів справи вбачається, що внаслідок залиття квартири позивачів з вини відповідача, приміщення кухні квартири прийшли у непридатний для нормального проживання стан, на протязі тривалого часу кухня квартири знаходилася в неналежному санітарному, естетичному, комфортному стані, все це вимагало від позивача додаткових зусиль для відновлення попереднього життєвого стану.

Тому суд вважає доведеним, що позивачу ОСОБА_2 з вини відповідача спричинена моральна шкода, однак виходячи із принципу справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, положень ст. 23 ЦК України, з врахуванням доказів по справі щодо обставин справи, доведених позивачем моральних та фізичних страждань, з врахуванням конкретних обставин справи, характеру і глибини моральних страждань, визначаючи розмір морального відшкодування, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості і вважає, що з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 необхідно стягнути моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

Позивачі також у позовних вимогах просять стягнути з відповідача у рівних частках кожному матеріальну шкоду у розмірі 15 524,42 грн.

На обґрунтування позовних вимог в цій частині позивачами надані суду товарні чеки на придбання будівельних матеріалів (а.с. 21 24)

Суд не може взяти, як на посилання доказів, надані позивачами товарні чеки, оскільки вони не підтверджують факт купівлі будматеріалів саме для проведення ремонту у квартирі відповідачів, з даних накладних не вбачається з якою метою були придбанні будматеріали, ким дані будматеріали були придбані та куди вони були використані.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивачів не підлягають задоволенню в цій частині, бо не підтвердженні належними та допустимими доказами по справі.

В матеріалах справи є квитанція ФОП ОСОБА_5, згідно якої за проведення судової будівельно технічної експертизи позивач ОСОБА_2 сплатив 1500 грн. (а.с. 72).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 варто стягнути понесені ним витрати з проведення будівельно-технічної експертизи у сумі 1500 грн.

Крім того, у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 необхідно стягнути судовий сбір у сумі 114,70 грн. (за позовні вимоги про стягнення моральної шкоди), які були сплачені позивачем при зверненні з позовом до суду, та понесений при подачі позову позивачами судовий збір за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 229 грн. 40 коп. в рівних частках по 114,70 грн. кожному.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8,10,60,213,215 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 вартість ремонтно-відновлюваних робіт у сумі 6 491, 50 (шість тисяч чотириста девяносто одну гривню пятдесят копійок) грн. та судові витрати у розмірі 114,70 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 вартість ремонтно-відновлюваних робіт у сумі 6 491, 50 (шість тисяч чотириста девяносто одну гривню пятдесят копійок) грн., моральну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча) грн., витрати на проведення будівельно-технічної експертизи у сумі 1500 (одна тисяча пятсот) грн. та понесені судові витрати у розмірі 229,40 (двісті двадцять девять грн. сорок копійок) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті й видрукувано в одному екземплярі.

Суддя