Рішення № 3599269, 07.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.05.09 р. Справа № 4/104

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Лісечко О.С. - довірееність від 21.04.2009р.,

від відповідача – Маркелові О.П. - довіреність від 06.05.09р.,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче

підприємство “АгроЛугань” м. Луганськ

до відповідача - Відкритого акціонерного товариства “Волноваський комбінат

хлібопродуктів” м. Волноваха

про стягнення 104310,55грн. заборгованості, індексу інфляції, 3%річних, пені

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 104310,55грн., з яких: 98742,40грн. - заборгованість, 4344,67грн. - інфляція, 551,88грн. - 3%річних, 671,16грн. - пеня.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір поставки №147 від 24.12.2008року, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні №РН-0000198 від 29.12.2008року на суму 67158,40грн., №РН-0000199 від 30.12.2008року на суму 25928,40грн., №РН-0000200 від 30.12.2008року на суму 25655,60грн., претензію, яка направлена відповідачу з вимогою оплати

Відповідач погодився з сумою боргу, яка не сплачена ним до часу вирішення спору.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір поставки №147 від 24.12.2008року, в якому передбачені всі істотні умови для договорів даного виду, тому він вважається судом укладеним.

За цим договором позивач взяв на себе зобов’язання передавати покупцю пшеницю 6 класу загальною кількість 200тон, +-2% у заліковій вазі вологістю не більше 14,5%, сміттєвої домішки – не більше 5%, зернової домішки – не більше 15% за ціною 620грн. за 1тону з ПДВ загальною вартістю 124000,00грн. з ПДВ, +-2% (п. п. 1.1,2.2,3.1,.6.2,6.3 договору), а покупець оплачувати пшеницю протягом 10 банківських днів з дати поставки (п. 7.1 договору).

Сторонами в договорі передбачений конкретний порядок та строк оплати товару.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідачем отриманий товар по видатковим накладним:

- №РН-0000198 від 29.12.2008року на суму 67158,40грн.;

- №РН-0000199 від 30.12.2008року на суму 25928,40грн.;

- №РН-0000200 від 30.12.2008року на суму 25655,60грн.

Всього на загальну суму 118742,40грн.

Відповідно до п. 4 ст. 268 ГК постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупроводжувальним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

У разі будь-якого порушення постачальником умов договору щодо якості товарів покупець має право відмовитися від прийняття товарів, що не відповідають зазначеним умовам, і від їх оплати.

Суд приймає до уваги, що за час, коли отримано товар і до пред’явлення позову про стягнення вартості поставленого товару ніяких заперечень стосовно поставки неякісної продукції з боку відповідача не пред’являлося. Не доведено відповідачем і той факт, що продукція, яка одержана без належних документів прийнята на відповідальне зберігання, про що продавець був належним чином повідомлений.

При виявленні неналежності одержаного товару якості діючим ДСТУ і ТУ, а також одержання товару без підтверджування сертифікатами якості чи іншим документом заводу-виготовлювача, покупець має право звернутися з позовом до господарського суду з вимогами до продавця в загальному порядку.

Оскільки отриманий від відповідачем товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами в договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідач в порушення умов договору частково оплатив отриманий ним товар в сумі 20000,00грн. платіжним дорученням №7 від 16.01.2009року , що підтверджується витягом з банківського рахунку.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем на час звернення із позовом складає 98742,40грн. (118742,40-20000,00).

Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його часткової не оплати з боку відповідача, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 98742,40грн. заборгованості в повному обсязі.

Крім заборгованості, позивач просить суду стягнути з боржника 4344,67грн. інфляції, 551,88грн. 3%річних, 671,16грн. пені.

Пеня, індекс інфляції та проценти річних є самостійними способами захисту цивільних прав кредиторів у грошових зобов’язаннях і їх правова природа є різною.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Відповідно до частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов’язань у відносинах суб’єктів господарювання після 1 січня 2004року визначаються приписами статей 534,549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

З огляду на зміст статей 534,549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов’язання, тобто прострочення у виконанні зобов’язання сплатити гроші, є не лише обов’язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів –підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами –суб’єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов’язання (п. 7.1 договору: протягом 10 банківських днів з дати поставки); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов’язання; в) розмір пені (п. 8.1 договору – 0,01% від вартості поставленого, але не оплаченого товару), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов’язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 671,16грн. пені в повному обсязі, так як вона розрахована з дотриманням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”, в якому зазначено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах відповідальність і її розмір за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, боржник зобов’язаний сплатити пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 4344,67грн. інфляції, 551,88грн. 3%річних, суд задовольняє ці вимоги у наступних розмірах: 3% річних в повному обсязі, інфляційні частково в сум 1481,14грн., оскільки позивачем нараховані інфляційні за січень 2009року, що є необґрунтованим, оскільки товар підлягає оплаті по 15.01.2009року включно.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,625,712 Цивільного кодексу України, ст.193,265,198-199 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “АгроЛугань” м. Луганськ до Відкритого акціонерного товариства “Волноваський комбінат хлібопродуктів” м. Волноваха про стягнення 104310,55грн. заборгованості, індексу інфляції, 3%річних, пені частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Волноваський комбінат хлібопродуктів” м. Волноваха-85700, вул. 100років Червоного Хреста, 2, ЄДРПОУ 00957376, п/р №260050101054 в ТОВ КБ “Фінансова ініціатива”, код банку 3800054 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “АгроЛугань” м. Луганськ-91000, вул. А. Ліньова, 106, к. 416, ЄДРПОУ 24204339, п/р №26001440 в ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, код банку 304007 заборгованість в сумі 98742,40грн., 1481,14грн. - інфляція, 551,88грн. - 3%річних, 671,16грн. - пені, 1014,47грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 07.05.2009року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи,

1- позивачу,

1- відповідачу