Рішення № 35991660, 10.12.2013, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

Єдиний унікальний номер 0504/8737/2012

Провадження номер 2/254/470/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 року Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:

головуючої судді: Тараньової В.С.,

при секретарі судового засідання: Трофимової І.В., Лисенко Н.В.

за участю позивача:ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Довіра сервіс, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Будьоннівського районного суду м. Донецька з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, обґрунтовуючи його тим, що 20.06.2013 року ним, його дружиною ОСОБА_4, його донькою ОСОБА_5, директором агентства нерухомості «Юзовка» ОСОБА_6 та агентом «Довіра сервіс» була напередодні купівлі оглянута квартира АДРЕСА_1. При цьому усно обговорена ціна у розмірі 38 000,00 доларів США, крім того досягнута домовленість о том, що сума оплати послуг агента нерухомості «Юзовка» та «Довіра сервіс» буде розділена між ними. Ніяких інших питань, у тому числі щодо вартості послуг агентства нерухомості «Довіра Сервіс», не обговорювались. Договір між позивачем та директором ТОВ Довіра сервіс не укладався та ніякі документи не підписувались. Позивач ОСОБА_1 вважав, що ціна цієї квартири та сплати послуг агентів нерухомості загалом складає 38 000,00 доларів США. 05.07.2012 року між продавцями та дружиною позивача був укладений договір купівлі-продажу зазначеної квартири позивач ОСОБА_1 передав продавцям 37 500 доларів США, та отримав від них відповідну розписку, оформлені усі необхідні документи. Після укладання договору у нотаріуса відповідачка ОСОБА_3 потребувала від позивача комісійні за її послуги у розмірі 3 % від ціни квартири, тобто у сумі 1 140 доларів США, під погрозою не віддати документи на квартиру. Так ОСОБА_1 віддав відповідачці ОСОБА_3 4320 грн., на його вимогу написати розписку відповідачка ОСОБА_3 відмовилась. Вважає, що неправомірними діями ОСОБА_3 йому спричинена матеріальна шкода у розмірі 4320 грн. та моральна шкода у розмірі 10 000,00 грн., яка виразилась в роздратованості, порушенні сну, нервово-психічного статусі, підвищеному артеріального тиску, напряженої обстановки у родині, необхідності приймати дорогі лікарські засоби, що виразилось на виконанні його професійних зобовязань.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, пояснивши, що оголошення про продаж квартири АДРЕСА_1 знайшла його дочка ОСОБА_5 у мережі Інтернет. Тоді вона зателефонувала по номеру, вказаному в оголошені і домовилася з агентом про зустріч. Як зясувалося пізніше, зазначена квартира була виставлена на продаж агентством нерухомості «Юзівка», саме цім агентством були надані належні послуги з підготовки квартири для продажу, у тому числі й з оформлення усіх необхідних документів, хоча на зустріч з ними для перегляду квартири прийшов, окрім представника агентства нерухомості «Юзівка» і агент, який працював з ТОВ «Довіра сервіс». Між тім, він також не пропонував укладання будь-якого договору з ТОВ «Довіра сервіс» та не обговорював вартість послуг цього агентства. Директору агентству нерухомості «Юзівка» ОСОБА_6 покупцем ОСОБА_4 були сплачені послуги у повному обсязі і вони претензій один до одного не мають.

Відповідачка ОСОБА_3, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, до суду не зявилася, доручивши представництво своїх інтересів ОСОБА_2

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2, яка діє на підставі договору та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, проти позову заперечувала, пояснила, що між відповідачкою ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 не укладено ніякого договору та усі роботи з оформлення правочину були виконанні представником агентства нерухомості «Юзівка». Просила визнати позивача ОСОБА_1 та відповідачку ОСОБА_3 неналежними сторонами по даному спору. Крім того, ОСОБА_3, як директором ТОВ «Довіра сервіс» були виконані роботи по супроводженню угоди купівлі-продажу квартири, саме ріелтор цього агентства ОСОБА_7 здійснювався показ квартири, в приміщенні ТОВ «Довіра сервіс» укладався договір залогу, гроші по залогу були передані ОСОБА_1 саме ОСОБА_3 та нею була написана відповідна розписка. Спірні кошти у розмірі 4320 грн. сплачені позивачем ОСОБА_1 відповідачці ОСОБА_3 це комісійна винагорода за супроводження правочину купівлі-продажу квартири № 38 по вул. Незалежності у м. Донецьку.

У відкрите судове засідання третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Довіра сервіс, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, свого представника не спрямувала, про причини неявки суду не повідомила.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази та матеріали справи в межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України), суд встановив наступне.

Із копії договору купівлі-продажу від 05 липня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 продали, а ОСОБА_12 купила квартиру АДРЕСА_2. Пунктом 2.1. цього договору передбачено, що за домовленістю сторін в п.1.1 предметом договору продається по ціні 86062 (вісімдесят шість тисяч шістдесят дві) гривні 00 копійок. Згідно з п. 2.4 договору купівлі-продажу від 05 липня 2012 року, сума вказана в п.2.1 цього договору повністю сплачена покупцем і отримана продавцями при підписанні цього договору. Сторони не мають одна до одної жодних претензії щодо проведення розрахунків. Всі витрати, при укладанні і посвідченні цього договору сплачують сторони в рівних частинах.

Напередодні здійснення вказаного правочину, 01 липня 2012 року між ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 був укладений у простій письмовій формі договір № 91, згідно з умовами якого покупець ОСОБА_4 зобовязалася здійснити передплату продавцям ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за вищевказану квартиру у розмірі 4000 грн., що еквівалентно 500 доларів США. Також у цьому договорі зазначена ціна продажу квартири - 304 000,00 гривень, що еквівалентно 38,000 доларів США. Згідно з пунктом 4 цього договору витрати по стану та нотаріальному посвідченню договору купівлі-продажу квартири сторони сплачують в рівних долях, окрім виготовлення технічного паспорту, отримання витягу із реєстру прав власності на обєкт нерухомості, які сплачують продавці.

10.01.2012 року між агентством нерухомості «Довіра сервіс» в особі директора ОСОБА_3 (далі агентство 1) та агентством нерухомості «Юзівка» в особі керівника ОСОБА_6 (далі агентство 2) укладена угода про співпрацю, предметом якої є спільне надання інформаційно-консультаційних послуг з придбання обєктів нерухомості у м. Донецьку. Згідно з п.2 цієї угоди у випадку продажу обєкта сума винагороди ділиться наступним чином: агентство 1 отримує 50 % від суми загальної суми винагороди; агентство 2 отримує 50 % від суми загальної суми винагороди. При цьому кому саме сторони угоди домовилися надавати зазначені послуги, угодою не зазначено.

Згідно з актом прийомки-передачі до договору № 91 від 01.07.2012 року, укладеному між ОСОБА_4 (виконавець) та керівником агентства нерухомості «Юзівка» ОСОБА_13 (замовник), виконавець надав, а замовник прийняв та зобовязується сплатити послуги, надані виконавцем. У цьому ж акті конкретизовані послуги, надані ОСОБА_4 агентством нерухомості «Юзівка», у томі числі зроблено пошук обєктів нерухомості, які інтересують замовника (п. 2) та організовано перегляд вибраних замовником обєктів нерухомості і підібрано для покупки квартиру АДРЕСА_3 (п. 4). Вартість послуг замовника складає 4800 грн., що еквівалентно 600 доларів США, які замовник повинний сплатити у день здійснення правочину. Незважаючи на те, що у доданій суду копії акту підпис ОСОБА_4 відсутній, позивач не заперечував проти акту та визнав його умови.

Із копії відповіді державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька № 4184/10/22-413-4 від 03.08.2012 року на звернення позивача ОСОБА_1 вбачається, що згідно наданих документів та пояснення директора агентства нерухомості ТОВ «Довіра сервіс» ОСОБА_3, готівкові кошти у розмірі 4 320,00 грн., отримані 05.07.2012 року за надану послугу по підготовці та продажу квартири були своєчасно оприбутковані до каси підприємства, про що свідчить запис у касовій книзі.

Згідно з відповіддю начальника Будьоннівського РО ДГУ ГУМВД України в Донецькій області ОСОБА_1 від 04.09.2012 року у порушенні кримінальної справи у відношенні учасників укладання договору купівлі-продажу квартири за адресою: м. Донецьк, вул. Незалежності, 5/38 за фактом шахрайських дій з їх сторони відмовлено за відсутності складу злочину.

Як вбачається із копій статуту та довідки № 101-620 Управління статистики у місті Донецьку, ТОВ «Довіра сервіс» є юридичною особою, одним з предметів діяльності якої є діяльність агентств нерухомості, відповідачка ОСОБА_3 є керівником ТОВ «Довіра сервіс».

У судовому засіданні за клопотанням сторін були допитані свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_14, ОСОБА_13 та ОСОБА_7

Свідки ОСОБА_4 (дружина позивача), ОСОБА_5 (дочка позивача) та її чоловік ОСОБА_14 підтвердили доводи позивача щодо пошуку та укладання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. При цьому свідок ОСОБА_5 підтвердила, що саме вона знайшла в мережі Інтернет оголошення про продаж зазначеної квартири та зателефонувала по номеру, на якій їй відповів чоловік та представився агентом з нерухомості по імені ОСОБА_7 і вони домовилися про зустріч. В призначений день та час позивач, усі зазначені свідки зустрілися і оглянули квартиру. Будь-якої домовленості про послуги та їх оплату з представником ТОВ «Довіра сервіс» - ОСОБА_7 не було. Свідок ОСОБА_4 показала, що договір з ТОВ «Довіра сервіс» вона не укладала, вже після підписання договору купівлі-продажу в офісі нотаріуса ОСОБА_3, яка також була присутня при цьому, витребувала у її чоловіка позивача ОСОБА_1 4 320,00 грн.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона є власником агентством нерухомості «Юзівка» та здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець. Підтвердила, що з ТОВ «Довіра сервіс» 10.01.2012 року уклала угоду про співпрацю, яка направлена на загальну співпрацю і не стосується конкретної квартири АДРЕСА_1. Дану квартиру знайшло її агентство і оголосило про продаж у газеті та Інтернеті, вказавши свій номер телефону. Таким чином про продаж цієї квартири дізнався ОСОБА_7, ріелтор ТОВ «Довіра сервіс». Вона проти його участі у перегляді квартири не заперечувала, так як між агентствами діяла угода про співпрацю. За усною домовленістю між нею та ОСОБА_3 у разі, якщо вони вдвох надають послуги сторонам правочину, вартість послуг у розмірі 3% від ціни обєкту нерухомості вони розподіляють у рівних частках по ? кожній. У такому випадку представник ТОВ «Довіра сервіс» повинен був укласти з покупцем переглядовий договір, домовитися про ціну послуг, отримати гроші та сплати їй її частку. Усі документи на квартиру оформляла ОСОБА_13 та саме з агентством нерухомості «Юзовка» була досягнута згода як з продавцями, так і з покупцем ОСОБА_4 на супровід правочину та оплату послуг. У даному випадку згідно з досягнутою домовленістю послуги агентства нерухомості «Юзівка» з боку покупця ОСОБА_4Л були повністю оплачені. Відповідачка ОСОБА_3 договір ані з ОСОБА_4, ані з позивачем не укладала. Усі попередні угоди з продажу зазначеної квартири повинні були укладатися в офісі агентства нерухомості «Юзовка», однак, ОСОБА_3 наполягла, щоб попередній договір (№ 91 від 01.07.2012 року) був укладений в офісі ТОВ «Довіра сервіс».

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що у липні 2012 року він працював ріелтором за трудовою угодою з ТОВ «Довіра сервіс». Квартира АДРЕСА_1 була виставлена для продажу агентством нерухомості «Юзівка», а він, як представник ТОВ «Довіра сервіс» за дорученням ОСОБА_3 також вказав свій номер телефону в оголошені, розміщеному в мережі Інтернет. Саме йому зателефонувала дочка позивача ОСОБА_5 Підтвердив показання позивача та свідків щодо перегляду квартири. Переглядовий договір він з покупцем ОСОБА_4 та (або) з її представником не укладав, про вартість та порядок оплати послуг ТОВ «Довіра сервіс» не домовлявся.

Статтею 627 ЦК України передбачено, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

2. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За договором комісії згідно зі ст. 1011 ЦК України одна сторона (комісіонер) зобовязується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу належить вчиняти у письмовій формі.

Згідно з п. 8 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 року не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

За таких обставин суд дійшов висновку, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_3, у тому числі і як представником юридичної особи ТОВ «Довіра сервіс» договір про надання послуг, у тому числі комісії, не укладався, зобовязання у позивача перед відповідачем щодо сплати 4 320 гривен не виникли.

Доводи представника відповідача щодо оприбуткування агентством нерухомості ТОВ «Довіра сервіс» готівкових коштів у розмірі 4 320,00 грн., отриманих 05.07.2012 року, не спростовують доводів позивача щодо відсутності законних підстав отримання ОСОБА_3 коштів у такому ж розмірі від позивача.

Відповідно до ст. 635 ч. 1 ЦК України, попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена у письмовій формі.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Оскільки попередній договір № 91 від 01.07.2012 року щодо купівлі-продажу квартири нотаріально не посвідчений, відповідно до вимог ст. 220 ч. 1 ЦК України, він є нікчемним, і згідно з ст. 216 ч. 1 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. Тому укладання даного договору в офісі ТОВ «Довіра сервіс» також не є належним доказом існування зобовязання позивача перед відповідачкою по сплаті 4 320,00 грн.

Таким чином відповідачка ОСОБА_3 набула гроші у розмірі 4 320,00 грн. за рахунок іншої особи позивача ОСОБА_1 без достатньої правової підстави.

Як вказано у п. 8 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 року вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги пятої ЦК.

Згідно з ч.1 ст. 1166 Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи

бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

2. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Дослідивши надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 4 320 гривен обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд відмовляє у частині позовних вимог ОСОБА_15 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 гривень за їх недоведеністю та необґрунтованістю.

Позивачем документально підтверджені витрати по сплаті судового збору, у встановленому законом розмірі 229 гривень 40 копійок, які у відповідності зі ст. 88 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 208,209,212,213-215 ЦПК України , ст.ст. 11,15, 208, 105, 1166, 1212 Цивільного Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Довіра сервіс, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 4 320 гривен та витрати по сплаті судового збору у розмірі 229 гривень 40 копійок, а всього 4 549 (чотири тисячі пятсот сорок девять) гривень 40 копійок.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 гривень - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: В.С. Тараньова