Рішення № 3599093, 06.05.2009, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

21 квітня 2009 року Справа № 6/85

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Кондитер-Люкс”,

вул. Ватутіна, 188, м. Житомир, 10001,

до відповідача: приватного підприємства „Союз-Лідер”,

вул. Боженка, 100, м. Чернігів, 14005,

про стягнення заборгованості в сумі 195051,90 грн.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: Черниш О.М. –уповноважений представник, довіреність №2 від 29.01.2009р.,

від відповідача: не з’явився.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Кондитер-Люкс” подано позов до приватного підприємства „Союз-Лідер” про стягнення 195051,90 грн. боргу по оплаті вартості товару, поставленого на підставі видаткових накладних у період з 21.01.2009р. по 25.02.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву, в якій просить стягнути з відповідача 101820,84 грн. боргу за поставлений товар; в частині стягнення боргу в сумі 92659,79 грн. просить припинити провадження у справі в зв’язку з відсутністю предмету спору; в частині стягнення боргу в сумі 571,27 грн. просить припинити провадження у справі в зв’язку з відмовою позивача від позовних вимог в даній частині, як таких, що помилково заявлені при подачі позовної заяви.

Відповідач не використав надане йому право, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, представника для участі в судовому засіданні не направив. Заяв та клопотань на день винесення рішення від відповідача до суду не надходило. Оскільки відповідач був повідомлений належним чином про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1237611, неявка його представника не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи товариство з обмеженою відповідальністю „Кондитер-Люкс” з 21.01.2009р. по 25.02.2009р. поставило на позадоговірних умовах приватному підприємству „Союз-Лідер” товар всього на загальну суму 198434,08 грн., що підтверджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 11- 53).

Вказаний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних, відповідним штампом магазину, який отримав товар і який належить до мережі магазинів ПП „Союз-Лідер”.

ПП „Союз-Лідер” частково оплатило поставлений на підставі накладних товар, а саме 03.03.2009р. –25000,00 грн., що підтверджується банківською випискою №БВ-0000129 від 03.03.2009р.

З даної суми (25000,00 грн.) позивач зарахував в рахунок оплати товару, поставленого на підставі видаткових накладних у період з 21.01.2009р. по 25.02.2009р., - 3168,68 грн., а решту коштів (21831,32 грн.) було зараховано в рахунок оплати товару, поставленого в іншій період.

Також ПП „Союз-Лідер” повернув частину поставленого товару на загальну суму 213,50 грн., що підтверджується накладними на повернення №ВН-0000201 від 23.01.2009р. та №ВН-0000312 від 04.02.2009р.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, станом на 10.03.2009р. сума боргу відповідача за поставлений товар в період з 21.01.2009р. по 25.02.2009р. становить 195051,90 грн. (198434,08 грн. –3168,68 грн. –213,50 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання виникають, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином позивач передав товар, а відповідач прийняв на себе обов’язок розрахуватись за нього.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога №1 від 10.03.2009р. з вимогою виконати зобов’язання щодо сплати у семиденний строк суми боргу за отриманий товар в розмірі 195051,90 грн. Вимога була отримана відповідачем 13.03.2009р.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, в зазначений термін не розрахувався.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву, в якій просить стягнути з відповідача 101820,84 грн. боргу за поставлений товар; в частині стягнення боргу в сумі 92659,79 грн. просить припинити провадження у справі в зв’язку з відсутністю предмету спору; в частині стягнення боргу в сумі 571,27 грн. просить припинити провадження у справі в зв’язку з відмовою позивача від позовних вимог в даній частині, як таких, що помилково заявлені при подачі позовної заяви.

Так, згідно копії банківської виписки №БВ-0000202 від 03.04.2009р., яка знаходиться в матеріалах справи, відповідачем сплачено позивачу 92659,79 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт сплати відповідачем заборгованості по оплаті товару, поставленого на підставі видаткових накладних у період з 21.01.2009р. по 25.02.2009р., в сумі 92659,79 грн. після порушення провадження у справі.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин в частині стягнення боргу в сумі 92659,79 грн. провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Як вбачається з письмових пояснень позивача, в позовній заяві ним помилково було заявлено до стягнення суму боргу 571,27 грн., оскільки станом на 03.04.2009р. заборгованість відповідача становить 194480,63 грн., а не 195051,90 грн. Даний факт підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків між ПП „Союз-Лідер” та ТОВ „Кондитер-Люкс”, в якому зазначено, що станом на 13.03.2009р. заборгованість ПП „Союз-Лідер” становить 194480,63 грн. Даний акт підписаний обома сторонами.

Отже, позивач відмовляється від позову в частині стягнення боргу в сумі 571,27 грн. (195051,90 грн. –194480,63 грн.).

Враховуючи, що відмова позивача від позову в частині стягнення боргу в сумі 571,27 грн. не суперечить законодавству і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає відмову позивача від позову в цій частині.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 571,27 грн. підлягає припиненню у зв’язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Таким чином, станом на 21.04.2009р. сума боргу відповідача по оплаті вартості товару, поставленого на підставі видаткових накладних у період з 21.01.2009р. по 25.02.2009р., становить 101820,84 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем, на день винесення рішення в суді, заперечень не надано, суму заборгованості добровільно не сплачено.

Приписами ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач, в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов’язання по оплаті своєчасно не виконав, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 101820,84 грн.

Оскільки даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в повному обсязі мають бути покладені на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, п.п. 1-1, 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі: в частині стягнення боргу в сумі 92659,79 грн. за відсутністю предмет спору, в частині стягнення боргу в сумі 571,27 грн. у зв’язку з відмовою позивача від позову в цій частині

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з приватного підприємства „Союз-Лідер” (вул. Боженка, 100, м. Чернігів, 14005, ід.код 31895563, р/р 26008007677 в Полікомбанк м. Чернігів, МФО 353100) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Кондитер-Люкс” (вул. Ватутіна, 188, м. Житомир, 10001, ід.код 30503256, р/р 2600710442 в ВАТ „Райффайзен банк Аваль”, МФО 311528) 101820,84 грн. боргу, 1944,81 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ж.В. Блохіна

06.05.09