Рішення № 35990075, 29.11.2013, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/780/13-ц

Провадження № 191/780/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2013 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Порошиної О.О.

при секретарі Бутенко Н.О.

за участю позивача ОСОБА_1

за участю відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя в натурі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача, обґрунтовуючи його тим, що 05 вересня 2005 року виконкомом Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області було зареєстровано шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 20 березня 2007 року шлюб розірвано.

Під час перебування у шлюбі ними було куплено житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований на земельній ділянці площею 700 кв.м. за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт.Іларіонове, вул..Запорізька,54 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 24 жовтня 2005 року посвідченого державним нотаріусом Другої синельниківської державної нотаріальної контори за реєстром № 1789 та зареєстрованого КП «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації» 16 листопада 2005 року у реєстрову книгу №18 за реєстром № 4189 на ім.»я ОСОБА_2. Земельна ділянка перебуває у віданні Іларіонявської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

На земельній ділянці розташовані: житловий будинок А-1, сарай В-1, сарай Г-1, гараж Д-1, літній душ Ж-1, погріб П-1, вбиральня З-1, колодязь К-1, огорожа № 3-4, експертна оцінка яких на 07.02.2013 року складає 97 562 грн. Вартість ? частки цих будівель становить 48 781 гривень. Житловий будинок жилою площею 42,5 кв.м.загальною площею 77,7 кв.м. складається з: 1-1 коридору пл.4.4 кв.м., 1-2 коридору пл.. 6.6. кВ.м., 1-3 кімнати пл.. 19,8 кв.м., 1-4 кімната пл.. 8.9 кв.м., 1-5 кімната пл.. 5.2 кв.м., 1-6 кімната пл.. 8.6 кв.м., 1-7 коридор пл.. 4.6 кв.м., 1-8 коридору пл.. 3.6 кв.м., 1-9 ванної пл.. 3.8 кв.м., 1-10 кухні пл.. 12.2.кв.м.

Вказаний жилий будинок є спільною сумісною власністю подружжя.

Позивачка вказала, що вона та їх син не мають можливості проживати у зазначеному будинку у зв»язку з тим, що відповідач своєю поведінкою створив умови неможливі для сумісного проживання, тому позивачка вважає за необхідне поділити їх спільну сумісну власність. Домовитися з відповідачем про добровільний порядок поділу житлового будинку та господарських споруд та виділ позивачці ? їх частки, позивачці не вдалося, тому вона просить суд, посилаючись на вимоги ст.70 Сімейного кодексу України, поділити спільне сумісне майно подружжя між нею та ОСОБА_2 порівну, визнавши за нею право приватної власності на ? частку житлового будинку та господарських будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт.Іларіонове, вулиця Запорізька № 43 та виділити їй її в натурі. Стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та пояснила обставини справи таким чином як вони викладені вище, доповнила, що згоди щодо компенсації вартості половини будинку вони з відповідачем не дійшли, так як відповідач завжди перебуває у стані алкогольного сп»яніння. Ще в 2009 році вона вже зверталася до суду з аналогічною заявою, однак не з»являлася до суду, оскільки відповідач погрожував їй, через що позов було залишено без розгляду. Рік потому позивачка побачила як відповідач розбирає будинок, все з нього виносить, тому вирішила звернутися до суду з заявою про поділ майна.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, дав суду пояснення аналогічно обставинам викладеним вище. Доповнив, що позивачка пропонувала йому гроші за його половину будинку, а ще хотіла продати будинок та поділити гроші порівну, але він не погодився, так як йому не було де жити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечувалось сторонами, що вони перебували в зареєстрованому шлюбі з 05 вересня 2005 року по 20 березня 2007 року.

З копії свідоцтва про шлюб Серії 1-КИ № 017003 на а.с.5 вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 05 вересня 2005 року. Актовий запис № 36. Шлюб зареєстровано Виконком Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серія 1-КИ № 053675, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 25 від 20 березня 2007 року. Після розірвання шлюбу присвоєно прізвище їй-Бондар (а.с.4).

З копії свідоцтва про народження Серія 1-КИ № 234479 вбачається, що сторони є батьками народженого 14 вересня 2003 року ОСОБА_3. (а.с.6).

Відповідно до договору купівлі-продажу жилого будинку від 24.10.2005 року, ОСОБА_2, як покупець придбав у ОСОБА_5 жилий будинок №43 розташований в смт.Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області по вулиці Запорізька, на земельній ділянці площею 700 кв.м. місцевої ради. Загальна площа будинку становить 52.5 кв.м., житлова площа 42.4 кв.м. На земельній ділянці розташовано: А-1-жилий будинок каркасномаз, обкл. 0.5 цегл; Б-1 літня кухня шлакоблок; б-1 прибудова до літньої кухні шлакоблок; В-1 сарай шлакоблок; Г-1 сарай шлакоблок; Ж-1-літній душ цеглян.; Д-1-гараж цеглян; З-1-вбиральня цегляна; П-1-погріб цеглян; №1-колодязь з/б кільця; №2-бруківка асфальт; №3-4 огорожа металева.(а.с.7).Зазначений будинок зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 в КП «Синельниківськ міжміське бюро технічної інвентаризації» 16 листопада 2005 року за реєстром № 4189 в реєстрову книгу №18 (а.с.8).

Факт належності спірного майна-житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями відповідачу ОСОБА_2 підтверджується копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 16.11.2005 року КП «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації» № реєстру 8967175 (а.с.9); копією технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок, виданого 06.07.2007 року КП «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації» (а.с.26-28).

Відповідно до висновку від 11.02.2013 року зробленого Товариством з обмеженою відповідальністю «С-ТИМАТИКА» щодо оцінки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт.Іларіонове, вул..Запорізька,43, станом на 07.02.2013 року ринкова вартість об»єкта оцінки становить 97 562 грн., щодо якої у сторін спору не було. (а.с.11-24).

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч.1 ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може

бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно ст.. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ч.1 ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Відповідно до п. 24 даної постанови до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Отже, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: Синельниківський район, смт.Іларіонове, вул..Запорізька,43 є спільною сумісною власністю подружжя і є результатом праці подружжя та внесених спільних грошових коштів подружжя.

З огляду на це, суд вважає, що зазначений вище житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями по вулиці Запорізька,43 в смт.Іларіонове Синельниківського району входить до обєкта права спільної сумісної власності подружжя, тому і підлягає розподілу,є предметом спору у даній справі.

Пунктом 25 Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя передбачено, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4,5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Так, частинами 4,5 ст.71 СК України передбачено, що присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

З матеріалів справи вбачається, що сторони вимагають поділу спільного сумісного майна подружжя, при цьому ними не досягнуто згоди стосовно поділу нерухомого майна, питання щодо компенсації вартості майна сторонами не узгоджено. Ні позивач, ні відповідач не вносили на депозитний рахунок компенсацію вартості ? частини спірного майна.

Згідно ч.1,3 ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 355 ЦК України передбачено два різновиди права спільної власності право спільної часткової власності і право спільної сумісної власності. У спільній сумісній власності її учасники не мають наперед визначених часток, але тут діє презумпція рівності часток співвласників. Оскільки спірний жилий будинок з надвірними спорудами та будівлями належить сторонам на праві спільної сумісної власності , законодавством передбачена рівність часток , тобто мається на увазі, що кожному з двох власників має належати по 1/2 частині спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду від 10 червня 2013 року була призначена по справі судово-технічна експертиза для визначення технічно можливих варіантів розподілу житлового будинку, господарських будівель та споруд №43 по вул..Запорізька в смт.Іларіонове Синельниківського району в натурі відповідно з частками сторін та варіантів розподілу на рівні частки.

Згідно до висновку № 1557/1558-13 судової будівельно-технічної експертизи складеного 12.08.2013 року Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, поділ житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованих за адресою: Синельниківський район, смт.Іларіонове, вул..Запорізька,43 на дві рівні частки неможливий. (а.с.47-49).

Відповідно до ч.1 ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. Згідно ч.3 ст.370 ЦК України виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу, яка передбачає право співвласника на самостійне розпорядження своєю часткою у праві спільної часткової власності. Однією з правових норм такого розпорядження є право співвласника на виділ частки зі спільного майна, який у разі недосягнення згоди всіх співвласників вирішується у судовому порядку.

Згідно ч.1.2, ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Оскільки висновком експертизи встановлено що поділ житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованих за адресою: Синельниківський район, смт.Іларіонове, вул..Запорізька,43 на дві рівні частки неможливий, а позивачка наполягає на виділенні її частки в натурі, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, а саме, визнати ідеальні частки у спірному майні подружжя без його реального поділу і залишити майно у їх спільній частковій власності. Таким чином необхідно визнати частку у спільному сумісному майні подружжя, визнавши за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на ? частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Частиною 1 ст.88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених

позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на це, суд стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача сплачений нею судовий збір, який дорівнює 487,81 грн., а також стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 487,81 грн., що відповідає ? частині задоволеної частини позовних вимог на його користь.

На підставі викладеного, та ст.. ст.. 57, 60, 61, 63, 69, 70, 71, п. п. 23, 25 Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя, ст.ст. 355,368,370,372 ЦК України, керуючись ст.. ст.. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати частку в спільному сумісному майні подружжя, визнавши за ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт.Іларіонове, вул..Запорізька,№43.

Визнати частку в спільному сумісному майні подружжя, визнавши за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт.Іларіонове, вул..Запорізька,№43.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесят одна) грн. 81 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят одна) грн. 81 коп. користь держави в особі Отримувача: Управління Державно- казначейської служби України у м.Синельниковому Дніпропетровської області, код ЗКПО 37016468, Банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області МФО 805012, КБКД 22030001, р/р 31213206700034, код ЄДРПО Синельниківського міськрайонного суду 26509592.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

ОСОБА_6