Постанова № 35989394, 05.12.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/12025/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Шаповалової І.С.,

при секретарі Булдаковій К.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі, ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, повязані із набуттям статусу інваліда війни, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, повязані із набуттям статусу інваліда війни, в обґрунтування якого зазначив, що письмовою відповіддю ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі 07 червня 2013 року позивачу було відмовлено в призначенні підвищення пенсії згідно ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на підставі листа ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради від 01 червня 2013 року в звязку з зясуванням його права на користування пільгами.

Як було зясовано позивачем 11 листопада 2013 року ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради надало йому відмову у встановленні статусу інваліда війни та призначенні пільг, передбачених законодавством України для такої категорії громадян.

Вважає, що такі дії відповідачів порушують його права та охоронювані законом інтереси, в звязку з чим змушений доводити своє право на набуття статусу інваліда війни та встановлення передбачених законодавством пільг в звязку з цим в судовому порядку.

В судове засідання позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі надав заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради надав суду письмові заперечення, з яких вбачається, що вони вважають свої дії правомірними. В задоволенні позову просили відмовити за їх безпідставністю. В подальшому надали суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1, на підставі наказу командира військової частини №827 від 28 липня 1988 року в складі військової частини 21151 в період з 01 травня 1988 року по 27 липня 1988 року приймав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.5).

З довідки Павлоградського обєднаного міського військового комісаріату Дніпропетровської області від 24 вересня 1992 року №4/320, вбачається, що позивач виконував роботи при направленні на спеціальні збори в 30 километровій зоні по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримав дозу опромінювання 4,523 БЕР(а.с.5)

Рішенням Дніпропетровської регіональної міжвідомчої комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС від 25 червня 1992 року, згідно якого захворювання позивача є таким, що пов'язане з роботою на ЧАЕС (а.с. 8) , що підтверджується також експертним висновком від 25 червня 1992 року №3/2097 (а.с.11).

28 травня 2013 року позивачу, на підставі поданої ним заяви від 24 травня 2013 року про встановлення статусу інваліда війни та наданих ним документів, зокрема, виписки з акту огляду МСЕК 10 квітня 2013 р. щодо встановлення позивачеві ІІІ групи інвалідності по захворюванню, пов'язаному з виконанням робот на ЧАЕС, було видано посвідчення інваліда війни третьої групи серії ААБ №028752 (а.с.26), відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1994р. №302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни».

Так, п.1 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що, зокрема, до інвалідів війни належать також інваліди з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Так, у відповідності до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1994р. №302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Пунктом 13 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за №1566/11846, передбачено, що при призначенні до пенсії надбавок, допомог, додаткової пенсії, компенсації та підвищень надаються документи про визнання заявника особою, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а п.19 цього Порядку встановлено, що документ, який посвідчує, що особі встановлено статус ветерана війни, особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», є посвідчення учасника війни, інваліда війни.

Так, у відповідності до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1994р. №302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни», посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Із наданих до позову документів, зокрема листа управління праці та соціального захисту населення від 01.06.2013 року №1354/01 (а.с. 20) про тимчасове зупинення пільг до проведення додаткової перевірки, заперечень на позовну заяву не вбачається, що посвідчення позивач як інваліда війни слід вважати недійсним, оскільки його дія зупинена з моменту взяття на облік як інваліда війни через відсутність підстав для встановлення позивачеві статусу інваліда війни, також відповідачем не доведено наявність підстав, за якими позивач втратив право на статус, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до п.4., п.8 ч.2 ст.7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до інвалідів війни належать інваліди з числа осіб осіб, які стали інвалідами внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних у районах бойових дій у період Великої Вітчизняної війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період, а також під час виконання робіт, пов'язаних з розмінуванням боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни незалежно від часу їх виконання та осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни та війни з Японією, та осіб, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав ОСОБА_3 і ОСОБА_4 під час військових призовів 1941 - 1945 років і стали інвалідами внаслідок загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях.

Отже, наведеною вище нормою закону чітко встановлено, що до інвалідів війни належать особи, які стали інвалідами внаслідок загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях, тому позивач, як залучений до робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на підставі наказу командира військової частини №827 від 28 липня 1988 року в складі військової частини 21151 , при проходженні спеціальних зборів, будучи військовозобов'язаним, може бути віднесений до складу осіб, які підпадають під дію пунктів 1,2 ст.7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Викладене також кореспондується з пунктом в) ч.1 ст.12 Закону СРСР від 12травня 1991 року «О социальной защите граждан, пострадавших вследствие чернобыльской катастрофы» та ст.68 Закону СРСР «О всеобщей воинской обязанности».

Разом з тим, надання та відновлення пільг, а також встановлення та відновлення надбавок (підвищення, доплат) до пенсії безпосередньо пов'язане із наявністю у особи відповідного статусу, тому, вимоги про зобов'язання відповідачів поновити права позивача на отримання пільг та виплат, що надаються інвалідам війни, слід також визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі, ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради щодо не призначення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, статусу інваліда війни.

Зобовязати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі, ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради надати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, статус інваліда війни та відповідні пільги і компенсації, передбачені для інвалідів війни.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя І. С. Шаповалова