Постанова № 35986392, 10.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. Справа№ 911/2226/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача: Закрасняна Р.Р. - представник за довіреністю від 01.09.2012 року;

від відповідачів: 1) Смиковська І.П. - представник за довіреністю від 19.11.2013 року;

2) не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу у відкритому засіданні Товариства з обмеженою відповідальністю «Тельбі»

на рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2013 року

у справі № 911/2226/13 (суддя Антонова В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тельбі»

до 1) Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Аляска Трейдинг»

про визнання договору поруки № П-Ю/11/007 від 20.09.2011 року припиненим

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тельбі» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аляска Трейдинг» про визнання договору поруки № П-Ю/11/007 від 20.09.2011 року припиненим.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з метою забезпечення зобов'язань відповідача-2 по справі за договором про надання кредиту №К-Ю/11/032 від 20.09.2011 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тельбі», Публічним акціонерним товариством «Авант-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аляска Трейдинг» було укладено договір поруки №П-Ю/11/007 від 20.09.2011 року.

У зв'язку з тим, що кінцевий термін повернення кредиту за договором №К-Ю/11/032 від 20.09.2011 року встановлено до 01.02.2012 року, а шестимісячний термін встановлений законодавством для звернення з вимогою про погашення боргу до поручителя (позивача по справі) сплив 01.08.2012 року, з огляду на те, що відповідач-1 як кредитор не скористався своїм правом вчасно звернутись з такою вимогою до поручителя, позивач просить суд визнати договір поруки №П-Ю/11/007 від 20.09.2011 року припиненим.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.08.2013 року у справі № 911/2226/13 (суддя Антонова В.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що умова договору про дію поруки до повного виконання боржником зобов'язання перед кредитором не може розглядатись як встановлення строку дії поруки.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тельбі» по справі № 911/2226/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Дідиченко М.А.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 911/2226/13 колегію суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тельбі» прийнято до свого провадження колегією суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгляду на 26.11.2013 року.

У судове засідання 26.11.2013 року представник позивача та представник відповідача 2 не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 26.11.2013 року надав пояснення, якими заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив суд відмовити у її задоволенні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 року відкладено розгляд справи до 10.12.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні 10.12.2013 року підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 10.12.2013 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача 2 у судове засідання 10.12.2013 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 20.09.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Авант-Банк" (надалі - кредитор, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аляска Трейдинг" (надалі - позичальник, відповідач-2) укладено договір про надання кредиту № К-Ю/11/032 (надалі - кредитний договір.

Згідно п. 1.1 кредитного договору кредитор зобов'язується надати позичальнику у тимчасове користування грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

За умовами кредитного договору, надання кредиту здійснюється окремими частинами, зі сплатою 15 % річних та комісій, в розмірі та в порядку визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку № 1 до даного договору, що є невід'ємною складовою договору, в межах максимального ліміту заборгованості до 15 000 000,00 грн. (п. 1.1.1. кредитного договору)

Відповідно до п. 1.1.2. кредитного договору, кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом встановлюється до 01.02.2012 року (включно) на умовах визначених даним договором.

Згідно із п. 2.2. кредитного договору, погашення суми кредиту здійснюється в кінцевий термін повернення заборгованості за кредитом, визначений в п. 1.1.2. даного договору.

Відповідно до п. 2.4. договору про надання кредиту № К-Ю/11/032 від 20.09.2011 та додатку № 1 від 13.10.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аляска Трейдинг" зобов'язалося здійснювати оплату щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, на який нараховані проценти, а також в день повернення кредиту в повній сумі, шляхом здійснення безготівкового перерахування на відповідний транзитний рахунок банку.

Пунктом 8.2. кредитного договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

В забезпечення виконання договору про надання кредиту № К-Ю/11/032 від 20.09.2011 року, між Публічним акціонерним товариством "Авант-Банк", як кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю "Тельбі", як поручителем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аляска Трейдинг", як позичальником, укладено договір поруки № П-Ю/11/007 від 20.09.2011 року (надалі - договір поруки).

Відповідно до умов договору поруки (п. 1.1) поручитель зобов'язався перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником у повному обсязі зобов'язань за договором про надання кредиту № К-Ю/11/032 від 20.09.2011 року з повернення суми кредиту, сплату відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту.

Пунктом 2.1. договору поруки визначено зміст зобов'язання, забезпеченого порукою, де вказано, що порукою забезпечується як повернення кредиту в сумі 15 000 000, 00 грн., так і нарахованих процентів за користування кредитом, сплата комісії, неустойки та інших витрат щодо задоволення вимог кредитора, визначених договором про надання кредиту № К-Ю/11/032 від 20.09.2011.

Згідно із п. 6.1 договору поруки, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами (уповноваженими представниками сторін) та діє до виконання у повному обсязі зобов'язань за договором кредиту і цим договором.

Звертаючись до суду першої інстанції з позовними вимогами, позивач зазначає, що Публічним акціонерним товариством "Авант-Банк" 08.08.2012 року надіслано претензію вих. №760 від 06.08.2012 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі". У вказаній претензії кредитор вимагав від позивача, як поручителя за кредитним договором, не пізніше 5 банківських днів з моменту отримання даної претензії сплатити 7 067 777, 15 грн. на рахунок Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк".

Враховуючи те, що відповідач-1, як кредитор, не скористався своїм правом вчасно звернутись з вимогою до поручителя, позивач вважає, що договір поруки № П-Ю/11/007 від 20.09.2011 року є припиненим.

Так, колегією суддів встановлено, що частиною 4 статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 року у справі № 5011-33/12787-2012, яке залишене без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 року встановлено, що договір поруки № П-Ю/11/007 від 20.09.2011 року не є припиненим, оскільки п. 6.1 договору поруки передбачено, що цей договір діє до виконання у повному обсязі зобов'язань за договором кредиту і цим договором.

Таким чином, договором поруки чітко встановлений строк дії договору - до остаточного виконання зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 35 ГПК України суд першої інстанції прийшов до висновку, що договір поруки № П-Ю/11/007 від 20.09.2011 року не є припиненим.

Однак, колегія суддів не погоджується із даними висновками суду першої інстанції, оскільки відповідно до ч. 2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факти, передбачені наведеною нормою мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

При цьому, колегія суддів зазначає, що помилковим є надання преюдиціального значення оціночним судженням, зробленим судом при вирішенні іншої справи, ототожнення фактів, встановлених цим судом, з їх юридичною оцінкою.

Аналогічної позиції притримується Верховних суд України в постанові № 6/408 від 05.10.2004 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на помилковому застосуванні положень ч. 2 ст. 35 ГПК України, оскільки мотивація рішення Господарського суду міста Києва у справі № 5011-33/12787-2012 є оцінкою наданих суду доказів, а не фактами, які не потребують доведення.

Так, колегією суддів встановлено, що умова договору поруки (пункт 6.1) про те, що останній діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 252 ЦК України).

Отже при таких обставинах підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду України у постанові від 23.05.2012 року по справі №6-33цс12 стосовно того, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Зазначене правова позиція відповідає судовій практиці ВГС України по аналогічним справам, а також п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів,що виникають з кредитних правовідносин».

Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку, що даних правовідносинах застосовуються норми ч. 4 ст. 559 ЦК України, а саме, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач-1 зазначає, що претензія ним була направлена на адресу ТОВ «Тельбі» у встановлений ч. 4 ст. 559 ЦК України строк, на підтвердження чого надав лист № 606 від 04.07.2012 року та фіскальний чек № 4184 від 05.07.2012 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності та допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з якими обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи (п. 2.5 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Відповідно до п. 54 Постанови КМ України від 05.03.2009 року № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» встановлено, що у поштові скриньки опускаються для відправляння за призначенням прості поштові картки розміром 105 х 148 міліметрів та листи у поштових конвертах розміром до 162 х 229 міліметрів. Прості листи, які за розмірами неможливо опустити в поштову скриньку, а також реєстровані поштові відправлення, поштові перекази подаються для пересилання в об'єкті поштового зв'язку.

Згідно із п. 59 Постанови КМ України від 05.03.2009 року № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення (п. 61 Постанови КМ України від 05.03.2009 року № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку»).

Отже, Правилами надання послуг поштового зв'язку передбачено, що працівник поштового зв'язку перевіряє відповідність вкладення у конверт, тільки у разі надсилання поштового відправлення з описом вкладення. Прості ж відправлення перевірці змісту вкладення не підлягають.

Як зазначалося вище, відповідач-1 надав суду на підтвердження направлення позивачу листа № 606 від 04.07.2012 року з вимогою про сплату заборгованості за кредитним договором, фіскальний чек № 4184 від 05.07.2012 року.

При цьому, відповідач-1 не надав суду опис вкладення у вказаний лист чи інший доказ, який свідчив би, що на підставі фіскального чеку № 4184 від 05.07.2012 року було направлено позивачеві саме лист № 606 від 04.07.2012 року.

За таких обставин, колегія суддів не може прийти до беззаперечного висновку про направлення відповідачем-1 позивачу листом № 606 від 04.07.2012 року вимоги про сплату боргу за кредитним договором.

Інших доказів, які б свідчили про звернення відповідачем-1 із вимогою до позивача про погашення заборгованості за кредитним договором, сторони суду не надали.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність доказів, які б підтверджували направлення кредитором до поручителя вимоги про виконання основного зобов'язання у строк встановлений ч. 4 ст. 559 ЦК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Тельбі» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2013 року скасуванню.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тельбі» на рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2013 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2013 року у справі № 911/2226/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

4. Визнати припиненим договір поруки № П-Ю/11/007 від 20.09.2011 року.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» (03110, м. Київ, вул. Івана Клименка, 23; код ЄДРПОУ 36406512) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тельбі» (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-Б; код ЄДРПОУ 31779534) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп., витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 75 коп.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аляска Трейдинг» (08623, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 49 б; код ЄДРПОУ 30479810) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тельбі» (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-Б; код ЄДРПОУ 31779534) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп., витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 75 коп.

7. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідні накази.

8. Матеріали справи № 911/2226/13 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко