Рішення № 35986359, 13.12.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 грудня 2013 р. Справа № 903/1123/13

Господарський суд Волинської області у складі судді Кравчука Віктора Оксентійовича, розглянувши позов ТзОВ «Баядера Логістик», м.Горлівка Донецької обл.

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

про стягнення 5 051, 2 грн., у т.ч. 3 920, 06 грн. основного боргу, 515, 51 грн. 20 % річних, 313, 23 грн. пені, 302, 4 грн. штрафу, за договором поставки від 18.01.2013 р. без номера

За участю представників сторін:

від позивача - Коваль О.Ф. (представник, довіреність від 31.07.2013 р. без номера в матеріалах справи);

від відповідача - не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права й обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяви про відвід судді не поступало.

За відсутності клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від позивача в судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

28.10.2013 р. ТзОВ «Баядера Логістик» як постачальник звернулося з позовом до Господарського суду Волинської області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як покупця 5 051, 2 грн., у т.ч. 3 920, 06 грн. основного боргу, 515, 51 грн. 20 % річних, 313, 23 грн. пені, 302, 4 грн. штрафу, за договором поставки від 18.01.2013 р. без номера.

Підставою позовних вимог позивачем визначено невиконання відповідачем зобов'язання в частині оплати за поставлений товар.

Суд виконав умови ст.64 ГПК України щодо належного повідомлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи, оскільки відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 зареєстрований як підприємець за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19), куди і була направлена ухвала Господарського суду Волинської області від 30.10.2013 р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте остання повернена без вручення поштою з відміткою "адресат відсутній".

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 та ч.1 ст.64 ГПК України).

Оскільки явка повноважних представників сторін ухвалою суду від 30.10.2013 р. була визнана необов'язковою, а на власний розсуд, що не перешкоджає вирішенню господарського спору по суті, то за таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Виходячи з положень ст.75 ГПК України, відсутність відзиву на позовну заяву не перешкоджає вирішенню господарського спору по суті.

Господарським судом встановлено, що 18 січня 2013 року між ТзОВ «Баядера Логістик» (постачальник за договором, позивач у справі) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець за договором, відповідач у справі) був укладений договір поставки без номера (далі - договір) (а.с.9), відповідно до п.9.7 якого він діє протягом 2 років з дати укладення.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

На виконання умов договору 06.03.2013 р. позивачем передано, а відповідачем отримано без жодних претензій за кількістю та якістю товар на загальну суму 4 620, 06 грн., що підтверджується 2 видатковими накладними № 8799/8529 (а.с.15) і № 8801/8530 (а.с.14).

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд Волинської області вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

При цьому суд виходив з наступного.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.6.1 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару.

Між сторонами підписано без будь-яких зауважень акт звіряння взаєморозрахунків, згідно з яким сальдо станом на 10.07.2013 р. становить 4 320, 06 грн. (а.с.16).

Покупцем проведено часткову оплату на суму 700 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи прибутковими касовими ордерами від 05.04.2013 р. № 9283 (а.с.26), від 24.09.2013 р. № 29288 (а.с.25), від 07.10.2013 р. № 30716 (а.с.24).

При пред'явленні 25.10.2013 р. позову постачальником визначено суму неоплаченої заборгованості в розмірі 3 920, 06 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не спростував як сам факт помилковості нарахування основного боргу, так і документально його відсутність під час розгляду справи в суді, не долучивши будь-яких платіжних документів про його повне погашення.

Як підписання акта звіряння взаєморозрахунків, так і часткова проплата свідчить про визнання відповідачем суми основного боргу, про зазначено вище.

Суд звертає увагу на те, що в господарському процесі долучення доказів до матеріалів справи не пов'язується з особистою явкою представника в судове засідання, вказані процесуальні дії не є взаємозалежними. Кожному представленому стороною доказу судом надається оцінка згідно з ст.43 ГПК України.

Таким чином, позовна вимога про стягнення 3 920, 06 грн. основного боргу є підставною й обґрунтованою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 9.2 договору передбачений інший розмір процентів, ніж ч.2 ст.625 ЦК України - 20 % річних.

Пунктом 7.1 договору встановлені пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; штраф у розмірі 7 % від суми боргу в разі прострочення більше, ніж на 30 календарних днів.

З огляду на 2 видаткові накладні від 06.03.2013 р. як первинні документи, якими обґрунтовуються позовні вимоги (а не окремі відомості акта звіряння взаєморозрахунків від 10.07.2013 р.), визначений позивачем період нарахування 20 % річних 21.03.2013 р.-25.10.2013 р. (термін прострочення - 219 днів), суд, перевіривши наявний у матеріалах справи розрахунок 20 % річних (а.с.7), здійснив його перерахунок і прийшов до висновку, що до стягнення підлягає сума 20 % річних у розмірі 470, 41 грн.

Розрахунок про стягнення штрафу в сумі 302, 4 грн. (а.с.8) та пені, нарахованої позивачем за період 21.03.2013 р.-21.09.2013 р., в сумі 313, 23 грн. (а.с.6), є правильним, а тому заявлені суми цих позовних вимог підлягають повному задоволенню.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що позов є нормативно та документально обґрунтований, а тому є всі правові підстави для його часткового задоволення.

У зв'язку з частковим задоволенням позову господарським судом здійснено розподіл судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, Господарський суд Волинської області

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково, а саме:

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ТзОВ «Баядера Логістик» (84601, Донецька обл., м.Горлівка, вул.Озерянівська, 2; ідентифікаційний код 35871504) 5 051, 2 грн., у т.ч. 3 920, 06 грн. основного боргу, 470, 41 грн. 20 % річних, 313, 23 грн. пені, 302, 4 грн. штрафу, за договором поставки від 18.01.2013 р. без номера; 1 705, 19 грн. судового збору.

У задоволенні решти суми 20 % річних (45, 1 грн.) відмовити.

Повний текст рішення складено

13.12.13

Суддя В. О. Кравчук